РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ІСТОРИЧНОЇ СОЩОЛОГІЇ

Об'єктивно існує велике різноманіття інтерпретацій соціальної дійс­ності і відповідних соціальних теорій. У калейдоскопі соціальних теорій певну теорію можемо розглядати як своєрідне моментальне фото соціальної дійсності часу появи цієї теорії. Відповідно зміна позиції цього калей­доскопа змінює точку зору на певні теорії. Загалом теоретичні дослідження в соціології відстають від рівня емпіричних досліджень [261, с. 3].

Плюралізм напрямів та позицій, нових міждисциплінарних підходів ставить окремого вченого перед проблемою оволодіння новітньою інфор­мацією навіть щодо власного «знайомого» проблемного поля [368, с. 430].

Ще Г. Гегель зазначав, що ми більше піклуємося про те, як писати історію, ніж пишемо її [303, с. 73]. Теоретичні та методологічні аспекти соціально-історичного знання великою мірою визначаються постійними спробами, з одного боку, формулювання загальних і універсальних історич­них законів, що досить складно зробити з огляду на визначення історії як інформаційного потоку суб'єктивних розбіжностей, а з другого, — зведення різноманіття історії до дії кількох домінуючих чинників.

Пояснення системи якимось одним чинником (наприклад «матеріа­лістичним баченням історії», яке віддає перевагу виробничим відносинам над «надбудовою», фрейдизмом, вульгарними спрощеними соціологічними побудовами тощо) висвітлює певні аспекти складної соціально-історичної системи, але не зважає на не менш важливі чинники, які опиняються за межами предмета певної суспільної науки. Натомість потреби вивчення складних соціальних систем вимагають побудови концептуальних та теоре­тичних моделей, які мають враховувати всі нині відомі чинники у їх взаємодії [390, с. 271]. Однак таке завдання вимагає синтезу знань та породжує суттєві методологічні проблеми.

Порівнювати гіпотези та протилежні точки зору доцільно насамперед за логікою та емпіричним потенціалом. Водночас мова обмежує нашу соціологічну уяву та перешкоджає розвитку розуміння іншого. Маючи на увазі всі зазначені застереження, спробуємо ретроспективно поглянути на основні ідейно-концептуальні та методологічні підходи, які перебувають у силовому полі теоретичних побудов історичної соціології.