3.5. Соціологія тендеру

Інтерес до відносин між чоловіком та жінкою такий само старий, як і сама історія. Ще Платон у своєму трактаті «Держава» звертав увагу на проблему рівності освіти для чоловіків та жінок як передумову рівних шансів участі у суспільних справах.

Софокл наголошував: досить лише зрівняти жінку у правах із чолові­ком, як жінка починає чоловіка переважати. Стародавні римляни почали вносити до родоводу жінок. Домашню роботу жінок одні розглядали як працю любові, інші — як непродуктивну само експлуатацію.

Е. Кант, О. Шопенгауер, Ф. Енгельс, 3. Фрейд та багато інших філосо­фів, психологів, соціологів зверталися до питання відносин між статями. Завдання соціології — розкрити зміст соціальної диференціації статей та соціально-статевих відносин.

Класикою соціально-історичних досліджень тендерних проблем є кни­га французької письменниці екзистенціального спрямування, дружини Жана-Поля Сартра — Сімони де Бовуар (1908—1986) «Друга стать» (1949). Вона дослідила місце та роль жінки в історії, культурі, літературі, суспільних взаєминах. Зокрема, С. де Бовуар довела, що, починаючи з часів встановлення патріархату, становище жінок в історії значно ускладнилося [237, с. 72].

Тендер може розглядатися як історична та соціальна категорія. Природна тендерна ієрархія пов'язується з функціонально-рольовою моделлю поведінки. Тендер — це сукупність уявлень про особистісні та поведінкові особливості чоловічого та жіночого [368, с. 32]. Ці особли­вості, взяті окремо, визначають феміністичність або маскулінність: чоловіче в жіночому і жіноче в чоловічому. Жіноче ідентифікується з тонкою інтуїцією, емоційністю, покірністю, чоловіче — з агресивністю, логікою.

Н. Смелзер виділяє чотири компоненти статевої ідентичності: біологічна стать, тендерна ідентичність, тендерні ідеали та сексуальні ролі. Усвідомлення своєї статі завжди відповідає біологічній статі індивіда. У тен­дерних ідеалах втілюються культурні уявлення про чоловічу та жіночу поведінку. Сексуальні ролі пов'язані з розподілом праці, правами та обов'язками чоловіка й жінки. За часів модерну сексуальні ролі та тендерні ідеали змінюються. Статус чоловіка й жінки в суспільстві постійно змінюється [244, с. 330]. Тендерна диференціація формується за допомогою зразків ідентифікації, засвоєних у дитинстві.

Стать дає прикметні фізичні ознаки людського тіла. Тендер характеризує психологічні, соціальні та культурні відмінності між чоловіками та жінками. Тендерні відмінності формуються природою та вихованням. Тендерна со­ціалізація відбувається, починаючи з дитинства, через іграшки. Секс та ген- дер співвідносяться як біологічна стать та культурно-соціальна стать.

К. Маркс в «Економічно-філософських рукописах 1844 року» зазначав, що у ставленні до жінок як до здобичі та прислуги суспільного сластолюб­ства втілена безкінечна деградація, у якій людина перебуває щодо самої себе. Адже таємниця цього ставлення втілюється у ставленні чоловіка до жінки та в тому, як мислиться безпосереднє природне родове відношення. У цьому природному родовому відношенні ставлення людини до природи є безпосереднім його ставленням до людини. Таким чином, в цьому став­ленні у вигляді наглядного факту виявляється, наскільки для людини при­рода стала людською сутністю, або наскільки природа стала людською сут­ністю людини [119, с. 257].

Ф. Ніцше (1844—1900) ставив занепад народів у залежність від змен­шення індивідуальної пристрасті та збільшення шлюбів за соціальними мотивами. У праці «Книга для вільних умів» у розділі «Жінка і дитя» він зазначає, що досконала жінка є більш високим типом людини, ніж доско­налий чоловік, але зустрічається він надзвичайно рідко [191, с. 415].

К.-Г. Юнг зазначав, що немає чоловіка, який був би повністю позбав­лений жіночих рис, і навпаки. Він визначав архетипи чоловічості та жіноч­ності — аніму та анімус [324, с. 189]. Аніма відтворює настрої, а анімус — думки. Китайська соціальна думка також виділяє інь та янь як дві сторони чоловічого й жіночого, які є неподільними, але не тотожними.

У німецькій соціологічній науці гендерні дослідження та їх історичні аспекти є досить популярними. Свідченням самостійності цього наукового напряму є те, що з 1982 р. видається «Журнал історичних жіночих дослід­жень та феміністської практики».

Зокрема, досить інтенсивно розвиваються прикладні та теоретичні гендерні історичні дослідження. Наприклад, професор історії Берлінського університету Гізела Бок у праці «Жінка в європейській історії: від середньо­віччя до сучасності» розглянула передумови формування феміністського руху. Вона зазначає, що до часів Відродження вважалося, що жінка за межами дому суперечить Божому замислу [382, с. 27].

Історично в рамках типів соціального та економічного обміну форму­валися тендерні стереотипи. За воєнної економіки красивих полонянок дарували, жінками насолоджувалися, але доволі короткий час, потім вони могли бути предметом обміну та кочувати від одного господаря до іншого. Багатство стало квінтесенцією власності.

У XII ст. у Франції разом із куртуазними романами приходить повага до жінок. Буржуазна економіка надалі розвинула ці відносини. Адже у самого індивіда немає впевненості у власній цінності, якщо вона не підкріплена ринковим успіхом. Розрахунку підпорядковуються і сексуальні відносини. Жінка навіть позбавляється власного прізвища, чого не було у середньовічної знаті. Жінкою бути важко хоча б тому, що справу доводиться мати переважно з чоловіками. Проте, жіночі слабкості керують світом [337, с. 23].

Напередодні Великої французької революції у низці публіцистичних творів ставилося риторичне питання: якщо чоловіки народжуються вільними, то жінки — рабинями своєї статі? Після 1789 р., який прого­лосив принцип прав людини, постало питання прав жінок. Замість «монсір» та «мадам» — громадянин та громадянка. Ж.-Ж. Руссо про­голосив: хто не є добрим сином, чоловіком, батьком, той не є добрим громадянином. XIX ст. стало часом поступової експансії жінок на чоловічі соціальні ролі, відмови від ролі «домашнього ангела». За часів Кримської війни (1853-1856) «ангелом милосердя» стала жінка, медична сестра Флоренс Найтінгел.

Масштабний соціальний рух, яким на межі XIX ст. став жіночий рух, вже на початку XX ст. опинився в предметному полі соціологічних досліджень. У вікторіанській Британії наголошувалося, що гарна мати виховує гарних чоловіків. У великий соціальний рух феміністки об'єдна­лися вже 1901 р. [338, с. 88]. Ключовою стала проблема меншої жіночої заробітної плати за однакову роботу з чоловіками.

Тендерний дуалізм за часів модерну набуває особливого значення. Відбувається певна ідеалізація жіночого. Натомість дві світові війни посилювали саме чоловічу тендерну ідентичність. Масове суспільство легалізує нетрадиційні сексуальні практики. Втрачається фундаментальний інтерес до протилежної статі як до чогось забороненого [9, с. 127-134]. Гетеросексуальність є основою шлюбу та родини [57, с. 129], проте легалізація одностатевих шлюбів у західному цивілізаційному ареалі ставить це твердження під сумнів.

Загалом історики, які мають феміністський погляд на макр о структур­ний характер системного аналізу в історичній соціології, наголошують, що внаслідок переважної уваги до конфліктів усередині соціальних класів, стосунки між жінками та чоловіками залишаються на периферії «великих структур» та «великих змін» (індустріалізації, урбанізації тощо). Натомість вони пропонують створити історію, де жінки та чоловіки займатимуть однакове місце. Зокрема, в історичні дослідження має включатися «повсякденна діяльність» як сума процесів у всіх сферах життя суспільства, соціальних прошарків та груп, впливу практики на структури.

Фрейдо-марксист Вільгельм Рейх (1897—1957) розглядав майбутнє людства в залежності від вирішення питання структури людського характеру [387, с. 11]. Він закликав вилікувати людей від знання, яке не знає кохання. На етапі переході від однієї фази циклу до іншої відбувається розмивання традиційних тендерних статусів.

Подальші дослідження в галузі використання ідей циклічності в істо­ричних тендерних студіях пов'язані із з'ясуванням критеріїв залежності між фазами циклів та зміною тендерних стереотипів.