2.8. Циклічна парадигма й історична соціологія: перспективи досліджень

Насамперед мова має йти про низку прикладних емпіричних дослід­жень, які мають дати матеріал для чіткого визначення критеріїв етапів циклу. Перспективною видається низка конкретних досліджень у галузі політології, економічної науки, культурології. Подальшої розробки потребують прогностичні засади циклічної парадигми, насамперед це сто­сується інструментальної частини концепції.

Проілюструємо як працює концепція універсального епохального циклу на конкретному історичному матеріалі.

Гіпотеза — до певної міри навіть інтуїтивне осягнення соціальної реальності, сформульоване на основі певних фактів, істинне значення яких ще потребує емпіричної перевірки.

Подальше оформлення концепції універсального епохального циклу пов'язано з формуванням системи показників для об'єктивної ідентифікації фаз циклу розвитку різних суб'єктів. Зазначені показники мають відпо­відати принципам систематичності, репрезентативності, адекватності, розрізнення, змістовності, стандартності, співставності, обґрунтованості, ефективності, універсальності, функціональності.

Водночас різноманітність зв'язків між змістовними елементами створює об'ємний сенс, який народжується лише із співвідношення всіх елементів між собою та у відношенні кожного з них до цілого [153, с. 267].

За Р. Мертоном, теоретична кодифікація є приведенням у логічну систему змістовних понять та формулювань теорії, які використовуються при аналізі певних проблем. Продукт такої кодифікації — це парадигма, яка орієнтує подальші теоретичні та емпіричні дослідження [175, с. 269].

Далі розглянемо найважливіші сфери застосування цього методу до конкретних галузевих соціологій.