Інституціональні особливості політичної системи Ук­раїни

складаються як історично, так і під впливом факторів, що змагаються в суперечливому суспільно-трансформаційному проце­сі. Особливості системи політичних інститутів сучасної України характеризують наступні риси:

а) хитка рівновага політичної системи, її податливість у бік нестабільності та конфліктів між основними політичними акто­рами, в тому числі в структурі державного апарату та між різними регіонами;

б) поки що низькі темпи соціальних процесів і недостатня готовність до сприйняття соціальних новацій; багато в чому це пояснюється молодістю системи, майже відсутністю традицій і досвіду самостійного функціонування держави. До того ж істо­ричні традиції державного суверенітету практично не пов'язані з сучасними проблемами суспільства;

в) централізованість з елементами регіоналізації та децентра­лізації політичної системи України; система не здійснює повного комплексу функцій, необхідних для забезпечення сталого розвитку суспільства;

г) властивість ознак "перехідної" правової системи - від не­правового до правового типу політичної системи, в якій методи нормативного правового регулювання переважають над методами безпосереднього використання цільових актів органів політичної влади.

І все ж для більшості населення політична система здебіль­шого є легітимною і водночас такою, що діє в умовах надзвичай­ної суспільної ситуації. Причому надзвичайність обставин поки що характеризує усі сфери суспільства:

-    природне (фізичне й біологічне) середовище, промис­ловість й сільське господарство, де ще панують нераціональні моделі природокористування і внаслідок чого значних втрат заз­нає загальний генофонд народу;

-  економіка має перекіс у бік деградації структур відтворен­ня структур життєдіяльності соціуму;

-  сфера культури, передусім освіти, не забезпечує повноцін­ного відтворення загальної культури, не відповідає прогресивним стандартам та погребам прискореного соціального розвитку; спос­терігається подальша ерозія масової "практичної моралі", перебуван­ня людей в ситуації "культурного шоку", пов'язаного з швидкими змінами панівних офіційних міфів і відсутністю чіткої національ­ної ідеї;

-   не сформована система ефективних відносин України з іншими державами і міжнародним співтовариством.

Особливістю політичної системи сучасної України є також перехід до впровадження консенсусної моделі вирішення соціаль­них конфліктів, миролюбність і неагресивність, несформованість власної системи забезпечення національних інтересів.

Політична система України поки що не здатна забезпечити зростання рівня і якості добробуту основних верств населення.

Політична система України є світською, на відміну від атеїс­тичної або релігійної.

Політична система України етатизована (одержавлена) із за­ниженим інтелектуальним рівнем політики, з перебільшенням "реформованої" традиційної номенклатури, що включена в конт­роль над "каналами розподілу" суспільних ресурсів і "нуворишів", здатних "стимулювати" в необхідному для них напрямку діяльність політиків і бюрократичного апарату. Цим багато в чому пояснюєть­ся те, що Україна станом на 2008 р. посіла 118 місце з 180 країн світу за індексом сприйняття рівня корупції.

В структурі політичних інститутів і політичній організації України провідне місце займає держава, яка є сувереном влади (верховенством влади в межах державних кордонів і незалежності ззовні) і поки що традиційно зберігає монополію щодо репрезента­ції всього суспільства. Нинішній стан державної влади знаходить своє відповідне відображення в чиновниках, армії, адміністратив­них органах, органах правопорядку, судах та ін.

Водночас держава об'єктивно є всеосяжною, універсальною політичною організацією суспільства, що має оберігати економічні основи суспільства, охороняти умови використання всіх ресурсів: людських, матеріальних, природних в інтересах розвитку всього суспільства, утримувати в покорі супротивників і порушників зако­нів, піклуватися про вчасне усунення соціальних суперечностей.

Питання для обговорення

1.  Визначте особливості функціонування політичної систе­ми сучасної України.

2.   Визначтесь щодо необхідності першочергових змін до Конституції України.

Рекомендована література

1.                                        ГонюковаЛ.          В., ЛогуноваМ.М. таін. Суспільно-політичні реформи. - К.: Міленіум, 2003. - 196 с.

2. Ільчишин Л. Політичний процес: сутність та методологія дослідження в зарубіжній політичній науці // Вісн. Львів, ун-ту. - 2005. - Вип. 8. - С. 239-246. - (Сер.: Філос. науки).

3.  Політичні інститути та процеси в умовах трансформації українського суспільства / За заг. ред. А.Пойченка, В.Ребкала. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2006.

4.  Політичні партії як суб'єкт формування політико-управ- лінської еліти в умовах політичної модернізації: Навч. посіб. / НАДУ. К.: Парлам. вид-во, 2008. -416 с.

5.  Політичні системи України 1917-1920 років: спроби тво­рення і причини поразки / Д. Яневський; [ред. К. Гломозда]. - К.: Дух і літера, 2003. - 767 с.

6. Політологія: Навч. посіб. для вузів / Упоряд. та ред. М.Са­зонов. -X.: Фоліо, 1998. - 735 с.

7. Ребкало В.А., Шкляр Л.Є. Політичні інститути в процесі реформування системи влади. - К.: Вид-во НАДУ; Міленіум, 2003. - 172 с.

8. Сравнительная политика. Основные политические систе­мы современного мира / Под общ. ред. В.С.Бакирова, Н.И.Сазо­нова. - X.: ХНУ им. В.Н.Каразина, 2005. - 592 с.

9.  Фисун А.А. Демократия, неопатримониализм и глобаль­ные трансформации: Монография. - X.: Константа, 2006. - 352 с.