Маркетинг

(англ. market - ринок, збут) у політичній сфері - діяльність, спрямована на створення, підтримання чи зміну поведінки людей щодо певних політичних ідей, явищ, подій, організацій, лідерів. Маркетингові технології дають змогу вияви­ти орієнтації громадської думки, конкретні прагнення, уявлення людей, рівень конкурентоспроможності політичних груп. Вдале застосування прийомів маркетингу в політиці є передумовою до­сягнення популярності, перемоги на виборах, утримання міцних позицій на вершині політичного олімпу.

Поняття "маркетинг" запроваджене представниками Гарвар­дської економічної школи СІЛА, які, вивчаючи процеси стихій­ності та непередбачуваності капіталістичного ринку, дійшли вис­новку, що саме ці його характеристики спричинюють економічні та політичні кризи в суспільстві. Не виходячи за межі основних постулатів ринкової економіки, вони розробили основи механізму управління та планового регулювання, що дістав назву "маркетинг".

Політична діяльність за будь-яких суспільно-політичних сис­тем і типів державного устрою також спрямована на завоювання та утримання контролю над ринком, але ринком специфічним - ринком влади, а через нього - над політичною та іншими сферами суспіль­ства. За тоталітарних і диктаторських режимів боротьба точиться переважно силовими методами, аж до фізичного знищення опонентів. У демократичному суспільстві за наявності відповідних механізмів і процедур формування представницької, виконавчої та судової гілок влади в державі, а також політичної культури та ментальності полі­тичну діяльність теж можна розглядати як змагання за контроль над ринком влади. Зрозуміло, це змагання має відбуватися за правилами, зафіксованими в нормах законодавства, традиціях політичної пове­дінки виборців і претендентів на політичну владу.