Принцип верифікації

 {лат. verus - істинний). Завдяки йому встановлюють вірогідність виробленого прогнозу. Верифікація може бути прямою, побічною, консеквентною (послідовною), інверсною (яка передбачає зміну розташування елементів прогнозу).

Усі принципи прогнозування взаємодіють між собою, реалі­зуються через конкретні методи науково-прогностичних дослід­жень. Наукова обґрунтованість прогнозу залежить від того, який метод (система методів) покладено в основу прогностичного дос­лідження. Розширення сфери прогнозування зумовлює збільшен­ня кількості його засобів. Розвиток нових засобів прогнозування сприятиме утвердженню нових дисциплін (наприклад, політич­ної прогностики, завданням якої є вивчення закономірностей і принципів вироблення політичних прогнозів). На сьогодні відомо понад 150 методів прогнозування. Завдання полягає у визначенні сфери використання кожного з них. Здебільшого в політології вда­ються до методів, які на практиці довели свою ефективність.