Принцип альтернативності.

Пов'язаний з можливістю розвитку політичного життя і його окремих ланок на різних траєк­торіях, за різних взаємозв'язків і структурних відношень. Альтер­нативність передбачає припущення про можливість різноманітних варіантів розвитку політичних подій. Реалізація цього принципу полягає у розмежуванні варіантів розвитку на ті, що реалізуються, і ті, що за передбачених умов не можуть бути реалізовані. Кожну альтернативу розвитку політичного процесу супроводжує відповід­на сукупність проблем, які слід брати до уваги при прогнозуванні.

Нині всі внутрішньополітичні, зовнішньополітичні події, процеси, явища розглядаються з позицій альтернативності. На ймо­вірність альтернатив впливають конкретні політичні прагнення та проблеми. їх зумовлюють тенденції розвитку суспільних потреб, необхідність вирішення конкретних проблем. Завдяки цьому прин­цип альтернативності взаємодіє з принципом цілеспрямованості прогнозування.