Тема 9. Політичне прогнозування та політичне консультування як політичні технології

Політичне прогнозування - наукове дослідження (перед­бачення) перспектив конкретного політичного суб'єкта, політич­ної ситуації та політичного процесу загалом.

У політології розрізняють політичне прогнозування як нау­кове дослідження конкретних перспектив політичної ситуації і як практику вироблення прогнозів. Прогноз є науково обґрунтова­ним судженням про можливі стани об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його забезпечення. Прогнозування охоплює спеціальні наукові дослідження конкретних процесів, явищ, подій з метою отримання якісно інших знань - тих, що ха­рактеризують перспективи об'єкта дослідження.

Прогноз необхідний для уникнення небажаних результатів розвитку подій, забезпечення перебігу їх у бажаному напрямі. Прогноз як нове знання існує у таких формах:

-  знання про невідомі на момент прогнозування властивості об'єктів реальної дійсності;

-   знання про властивості не існуючих на момент прогнозу­вання об'єктів.

У прогнозуванні істотними є два аспекти:

1)   пророкує, описує можливі, бажані або небажані перспек­тиви, стани, рішення;

2)   передбачає певне рішення завдяки усвідомленню стану проблеми, використанню інформації про можливі результати ціле­спрямованої діяльності.

На цій підставі у проблемі прогнозування виділяють два ас­пекти: теоретико-пізнавальний і управлінський, пов'язаний з мож­ливістю прийняття на основі прогностичного знання певного рішення.

Прогнозування охоплює усі сфери життєдіяльності людей. Щодо суспільного розвитку одним з найважливіших є політичне прогнозування, об'єкт якого - політика (внутрішня і зовнішня), а предмет - пізнання можливих станів політичних подій, явищ, про­цесів. У зв'язку з цим розрізняють внутрішньополітичне і зовніш­ньополітичне прогнозування.