Предметом особливої уваги є програма кандида­та на виборах, ключовими характеристиками якої мають бути.

- наявність позиції кандидата щодо найактуальніших про­блем розвитку - соціальних, економічних, політичних, духовних, етнокультурних тощо;

-  її чіткість, зрозумілість, логічність;

-  конкретність щодо змісту та строків розв'язання існуючих у регіоні проблем.

Підготовці виборчої програми передує вивчення громадсь­кої думки шляхом соціологічних та експертних опитувань.

Існують технології підготовки і виступу перед аудиторією (виборцями), у засобах масової інформації, участі в дискусіях, дебатах тощо. Готуючись, наприклад, до виступу на телебаченні, насамперед слід мати загальне уявлення про конкретну назву, жанр (інформаційна програма, дебати, дискусія, телеінтерв'ю), сценарій, регламент, режим передачі (прямий ефір, запис), склад учасників.

Найчастіше стратегію виборчої кампанії вибудовують так, щоб підтвердити причетність кандидата до політичної сили, партії, блоку, владної структури, авторитетного лідера; створити певний ідеологічний контраст з іншими кандидатами, сформувати його позитивний імідж на тлі конкурентів, зробити ставку на відповідні суспільно-політичні структури, засоби масової інформації.

Кожний з пунктів стратегії є визначальним у виробленні так­тики виборчої кампанії.

Тактика виборчої кампанії в органи представницької влади, на пост президента або мера, як правило, містить в собі наступні універсальні елементи¹⁶:

1.  Побудову плану-графіка роботи кандидата й вибір го­ловного напрямку його дій.

2.  Кандидат повинен заздалегідь знати, де, коли, що й кому він має заявити. Де й коли з'явитися. Або точ­но знати, коли він займається своїми справами, а кампанія йде "без кандидата". Нерідко складається враження, що безпосередня участь кандидата в кампанії зовсім не обов'язкова. Адже відпові­дальними за підготовку, коректування й реалізацію цього графіка є менеджер кампанії, начальник головного штабу й референт кан­дидата. У розробках подач основних інформаційних приводів бе­руть участь керівники прес-служби й інформаційно-аналітичного управління. На виборах до центральних органів влади забезпечен­ням поїздок і зустрічей першої особи займається ціле управління спільно з регіональними штабами.

3. Побудову плану-графіка ведення виборчої кампанії в ЗМІ й визначення основних пропагандистських матеріалів кампанії,

"Зміст тактики виборчої кампанії розроблено 2007 р. Пилипенко Юлією в рамках її творчої роботи з спецкурсу "Інституціональні особливості та технології сучасних політичних процесів".

строків їхньої готовності й виходу в ЗМІ. Створюються медіа-плани для ефірних і друкованих ЗМІ як за обсягами, так й за тематикою. Відпо­відальним за підготовку: корекіування й реалізацію цього плану-графіка є менеджер кампанії, керівник її прес-служби. На крупних виборах у регіонах і великих містах свої пропозиції за планом готують керівники регіональних штабів, вони ж відповідають за їх реалізацію.

З . Побудову плану-графіка PR, графіка створення й запуску рекламних носіїв. Відповідальними за підготовку, коректування й реалізацію цього плану-графіка є керівники головного й регіонально­го штабів (організаційного управління й управління пропаганди). Агітаційні матеріали готують прес-служба, іміджмейкер, креатив- щики й дизайнери кампаній. Оригінал-макети виготовляються комп'ютерною групою кампанії або, за контрактом із зобов'язання­ми про конфіденційність, незалежними дизайн-студіями. Важливо, аби до моменту готовності кожного носія були вже розгорнуті сили, необхідні для його доставки в регіони й наступного поширення. У ході тривалих кампаній, як правило, 1-2 рази відбувається зміна "меседжей" і основних рекламних носіїв. Інакше виникає ризик стати нецікавими для виборців.

4. Побудову внутрішнього плану-графіка видачі виборцям "БУМа ", визначення форм і графіка їх "розкручування". Цей план- графік готує, коректує й реалізує менеджер кампанії разом з кері­вниками напрямків, відділу спеціальних заходів.

5. Підготовку тактичних розробок на випадок нейтралі­зації атак суперників. Цим займається менеджер кампанії разом з кандидатом, його референтом, керівниками прес-служби й інфор­маційно-аналітичного напрямку. На крупних виборах до роботи підключається "ГБР".

6. Налагодження збору інформації про плани й дії супер­ників і забезпечення безпеки кампанії кандидатів. Пошук слаб­ких місць і підготовка атак на суперників. Курирує цю діяльність менеджер кампанії або керівник головного штабу. Основну робо­ту веде керівник інформаційно-аналітичного керування, можлива також участь в ній керівників всіх напрямків. Рішення про поча­ток атаки проти суперників може прийняти тільки менеджер за узгодженням з кандидатами. Іноді несанкціонована атака у відда­леному регіоні може зірвати підготовку великого альянсу в Центрі.

7. Проведення регулярних опитувань із метою визначен­ня рейтингу кандидата, настроїв виборців і коректування планів- графіків кампанії. Організацією опитувань і попереднім аналізом їхніх результатів займаються керівники штабів.

8. Побудова чіткої організаційної структури виборчої ко­манди, що включає як добровольців, так і найманий персонал, необхідний для реалізації обраної стратегії й тактики виборчої кам­панії. Ці питання визначаються керівниками штабів і напрямків за узгодженням з кандидатом, менеджерами й бухгалтерами кам­панії. Всі тактичні плани й рішення є конфіденційними.

Чотири перших компоненти тактики поєднуються в комп­лексний подекадний план-графік кампанії, доступ до якого мають тільки менеджери кампанії, вузьке коло членів штабу, референт і сам кандидат. Складання цього документа необхідно для коорди­нації й контролю всіх напрямків дій команди під час кампаній. Крім того, він дозволить ефективно модифікувати хід кампанії у міру використання суперниками своїх тактичних розробок.

Протягом останніх крупних кампаній комплексні плани-гра- фіки, як правило, використовувалися тільки для формування й об­ґрунтування фінансового плану кампанії на попередньому етапі - складання графіка фінансування. Складання єдиного й детального документа, що показує всю нашу тактику протягом всієї кампанії, у цей час рідко практикується, тому що занадто небезпечно.

Іноді комплексні плани-графіки складаються винятково для дезінформації суперників.

Загальний план-графік може припускати безперервне наро­щування тиску на свідомість й підсвідомість виборців. Однак більш ефективною представляється пульсуюча схема кампанії, кожна пульсація якої збігається із заявкою чергової "родзинки", зміною гасла, а загальний тиск підтримується на високому рівні тільки в останній тиждень кампанії.

Як правило, виборцеві потрібно не менш семи разів зіштовх­нутися з образом кандидата, щоб його запам'ятати. Однак яскрава позитивна заявка кожного "козиря" краще вкарбовується у свідомість й знижує необхідність простої "витрати" іміджу шля­хом нескінченного повтору роликів по ТБ або поширення чорно- білих листівок із програмою, гаслами й портретами.

Гарна комплексна координація розкручування "родзинок" у ході пульсуючої кампанії дає ефект, наслідком якого стає резонанс у суспільній свідомості, ваш кандидат стає неформальним ньюс­мейкером, "виробником новин".

Питання для обговорення

1.   Розробіть тактику виборчої кампанії кандидата в депута­ти міської ради міста      .

2.      Сформуйте виборчу команду кандидата в депутати міськради. Розробіть "переможну" стратегічну і тактичну програ­му на основі сучасних виборчих технологій.

Рекомендована література

1. Андрющенко Е. Почему не сбылись прогнозы // Власть. - М., 1996. -№ 2.

2. Атаманчук Г., Гірник А. Політичний менеджмент. Теорія та практика політтехнологій. - Вид. 2-ге, випр. та допов. - Рівне: Перспектива, 2005. - 296 с.

3.  Влада і вибори: інституційна взаємодія в демократично­му суспільстві: Монографія. - X.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - 244 с.

4. Колюшин Е. Финансирование выборов // Рос. Федерация. - М., 1995. -№22.

5.  Кочубей Л.О. Виборчі технології: Навч. посіб. - К.: Укр. центр політ, менеджменту, 2008. - 332 с. - (Б-ка журн. "Політич­ний менеджмент").

6.  Левчик Д.А. Основные элементы актуализации имиджа кандидата в депутаты в ходе подготовки и проведения избиратель­ной кампании // Вестн. Моск. ун-та. - М., 1995. - № 2. - (Сер. 12. Полит, науки).

7.   Основы политологии: Курс лекций / Под ред. проф. В.П.Пугачева. - М., 1992.

8.  Петров О.В. Социологические пиар-технологии в поли­тике. - К., 2007. - 288 с.

9.   Становлення та розвиток політичних виборів в Україні (управлінський аспект): Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / І.В.Шкурат; Укр. акад. держ. упр. при Президентові Ук­раїни. - К., 2002. - 20 с.