КОНЦЕПЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ЗАПРОГРАМОВАНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ АГРАРНОГО РЕГІОНУ

Білан О.В., аспірант Черкаський державний технологічний університет

Регіоном вважають контур управління, що самостійно організову­ється та розвивається, закономірно вписаний у систему міжсекторних, міжрегіональних та міждержавних економічних відносин.

Сучасна наука розглядаючи регіон як автономну систему, сприяє необхідності зміни економіко-політичних методів управління регіональ­ним розвитком від традиційних, сфокусованих на підтримку певних на­прямів діяльності в межах регіону, до стратегії активного самозабезпе­чення - створення інноваційно-технологічної матриці регіону, що закла­дає фундамент його довгострокової конкурентоздатності.

Реалізація подібної стратегії вимагає досягнення певного рівня рен­табельності виробництва, врахування суперництва між регіонами, а та­кож підвищення якості внутрішньо регіонального планування. Функціо­нування регіональної економіки проявляє ті ж риси, що і функціонування економіки держави в цілому, що розглядається з позиції макроекономіч- ного аналізу. Проте кожен регіон має унікальну соціально-економічну структуру, спеціалізацію, особливі природо-кліматичні умови тощо. Це зумовлює його економічний потенціал, можливості розвитку різних галу­зей господарства та залучення інвестицій.

Принцип неоднорідності, що проголошує найбільш ефективне при­стосування систем з різними елементами (регіонами), пояснює проблему диференціації регіонів не іманентними межрегіональними особливостя­ми, а відсутністю належної їх взаємодії, певної узгодженості. Застосуван­ня планування є важливою функцією регіонального управління та при­зводить до виокремлення наступного набору змінних:

-           продуктів (технологій) і ринків (контрактів, формальних і неформальних правил);

-           проектів (техніко-економічних процедур) та інвестицій у них;

-           інтелектуальних ресурсів та їх розміщення;

-           розвиток методів планування і прийняття корпоративних рішень і пошук шляхів підвищення їх ефективності.

Сутність концепції інвестиційно-запрограмованого розвитку еконо­міки аграрного регіону полягає в конструюванні двох матриць регіональ­ної економічної системи [1, С. 29].

Перша - матриця інвестиційних ресурсів, які можна мобілізувати у державному та приватному секторах.

Друга - продуктова матриця, або матриця ключових параметрів конкурентоспроможності відокремлених підприємств. Формування цієї матриці - складніше завдання, оскільки вона включає аналіз регіональ­них ринків, інвентаризацію виробничих потужностей, визначення висо­ких технологій, якими володіють агропромислові підприємства.

При накладенні двох матриць виявляються точки зростання конку­рентоспроможності економіки регіону і виникає потреба в інвестиційній програмі, що реалізує зазначені можливості. Крім цього, для того щоб даний підхід був ефективно застосований і реалізований необхідно про­вести багато інституційних змін, серед яких:

-          перегляд оподаткування;

-          створення преференцій для розміщення капіталу;

-          встановлення бар'єрів на переміщення частини прибутку, отри­маної на регіональної ресурсній базі тощо.

Головними принципами побудови інвестиційних програм в регіоні повинні стати наступні [2, С. 111-112]:

1)      інвестувати кошти в ті сфери, де регіон має переваги над іншими;

2)       інвестувати в точки зростання - технологічні можливості, які дозво­ляють забезпечувати розширене відтворення;

3)       використовувати механізми інвестування для коригування структу­ри регіонально-галузевих комплексів.

Функціонування регіонального ринку можна вважати ефективним, якщо спостерігається конкуренція виробників за збут своєї продукції, ці­ноутворення залежить найбільшою мірою від співвідношення попиту і пропозиції, а не від законодавчих обмежень, захищається регіональними судами права власності, існують державні гарантії підприємця за форс- мажорних обставин, функціонує система соціального захисту населення, відсутні перешкоди для доступу до ділової інформації, агенти ринку при­тримуються етичного кодексу в своїй поведінці тощо.

Регіональна інвестиційна політика повинна охоплювати діагностику і соціально-економічне прогнозування розвитку економіки, оцінку поточ­ного та перспективного інвестиційного клімату, інституційно-правову ос­нову інвестиційної діяльності в регіоні [3, С. 14]. Реалізація регіональної інвестиційної політики в агропромисловому комплексі передбачає розроб­ку цільових програм, що включають оцінку ефективності використаних заходів для досягнення цілей і оцінку відповідності ресурсам цілям.