ФУНКЦІОНУВАННЯ СФЕРИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Смольянова О.Ю., аспірант Черкаський державний технологічний університет

Взаємопов'язані економічні, фінансові, організаційні складові (про­цедури, методи, інструментів, функції, технології,) у своїй сукупності утворюють організаційно-економічний механізм в певній галузі. Ці еле­менти беруть участь в процесах забезпечення функціонування певної со­ціально-економічної системи та направлені на використання різних видів ресурсів для досягнення конкретних цілей.

Для того, щоб визначити принципи формування механізмів ефекти­вної діяльності соціальної сфери, необхідно акцентувати увагу на низці специфічних особливостей змісту, надання і розвитку соціальних послуг в межах суспільного сектору.

Щодо застосування цього поняття у сфері послуг, варто зазначити, що в цій сфері створені та задіяні декілька різних організаційно- економічних механізмів, що визначаються багатьма характерними особ­ливостями природи, еволюції, організації і розвитком різних соціальних послуг.

В забезпеченні функціонування сфери соціальних послуг найбі­льшу роль відіграє механізм бюджетного фінансування, який створює економічну базу державних конституційних гарантій для населення в безоплатному наданні соціально важливих послуг (охорона здоров'я, освіта, соціальний захист) а також з фінансовою підтримкою держави послуг культури, мистецтва, спорту житлово-комунальних тощо. При цьому держава, спираючись на механізм бюджетного фінансування у поєднанні з принципом обов' язковості споживання деяких соціальних послуг намагається підняти індивідуальні переваги до суспільно необ­хідного рівня [1, С. 22].

Механізм комерційного фінансування соціальних послуг базується на платності послуг, що передбачає достатню платоспроможність окре­мих громадян, сімей, груп людей. При цьому мається на увазі, що певну частину соціальних послуг чи окремі їх види населення має можливість та інтерес оплачувати самостійно [2, С. 45].

Разом з тим, варто мати на увазі, що сьогодні, поряд з суспільним сектором, наданням соціальних послуг займаються спеціалізовані струк­тури в складі великих компаній та банківських установ для обслугову­вання свого персоналу.

Наразі склалась ситуація, за якої обов'язки з фінансування сфери соціальних послуг головним чином покладені на регіональні та місцеві бюджети, причому у великій степені саме на місцеві бюджети.

Важлива особливість функціонування сфери соціальних послуг по­лягає у високому рівні інтелектуалізації діяльності, що включає в себе велике різноманіття творчої, наукової, дослідницької, навчально- методичної, інформаційно-аналітичної та багатьох видів інтелектуальної роботи. Це передбачає формування інтелектуальної власності яка пови­нна мати правовий захист.

При вивченні сфери соціальних послуг незмінно важливим зали­шається визначення ефективності її функціонування. При цьому варто відрізняти внутрішню та зовнішню ефективність. Перша пов'язана з безпосередніми економічними результатами діяльності організацій та галузей, отриманням та використанням бюджетних засобів і доходів від платних послуг зі зниженням різних видів витрат на надання послуг. Це безумовно важливий аспект діяльності всіх організацій в сфері соціаль­них послуг. Однак внутрішня ефективність є вторинною, підлеглою по відношенню до зовнішньої ефективності в ієрархії суспільної ефектив­ності. Зовнішня - соціально-економічна ефективність функціонування охорони здоров' я, освіти, культури, соціального забезпечення та інших галузей у масштабі народного господарства країни має домінуюче зна­чення. Тим не менш потрібне поєднання змісту і показників зовнішньої та внутрішньої ефективності галузей, організацій та видів послуг соціа­льної сфери.

Одним із змістовних критеріїв соціально-економічної ефективності функціонування цієї сфери може бути вклад соціальних послуг у підви­щення якості життя населення, що являє собою складний інтегральний показник. Однак цей вклад очевидно тяжко оцінити, оскільки ефект від функціонування соціальних послуг завжди носить складно комбінований комплексний характер. Разом з тим, в числі основних складових, які ха­рактеризують якість життя населення, практично завжди фігурує поняття "якість соціальних послуг", під яким розуміють як відповідність встанов­леним певним вимогам, так і степінь задоволення конкретних особистих запитів та уподобань споживачів. Визначити якість послуги можна лише за її кінцевим результатом, але не в самому процесі надання послуги. Ця її властивість визначається через невідчутність послуги (нематеріальний характер). Вона означає, що її не можна побачити, спробувати, продемо­нструвати, транспортувати, зберігати або вивчати до моменту отримання [3, С. 12].

Формування організаційно-економічних механізмів в соціальній сфері буде позитивно впливати на степінь задоволення як індивідуаль­них, так і суспільних потреб в соціальних послугах.