ЛІКВІДАЦІЯ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ З БОКУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
Слинько І.М., аспірант Черкаський державний технологічний університет
Метою державної реформи системи оподаткування є її переорієнтація з таких критеріїв ефективності, як „наповнюваність" бюджетів усіх рівнів і „збирання" податків, на критерій підвищення економічної безпеки території. Система, що орієнтована на підвищення рівня економічної безпеки, на даний момент не створена. У зв'язку з цим виникає необхідність формування концепції розвитку системи оподаткування, спрямованої на підвищення економічної безпеки території.
Проведені в результаті дослідження оцінки впливу податкової системи на економічну безпеку, а також проведений аналіз причин, що обумовлюють девіантну поведінку платників податків у сфері оподаткування, дозволили сформувати низку концептуальних пропозицій з реформування системи оподаткування як економічного, так і технічного характеру, спрямованих на збільшення рівня економічної безпеки території [1, С. 89].
Основні напрями податкової концепції, її пріоритети і етапи реалізації визначаються існуючими загрозами економічній безпеці території.
Стратегія податкової політики та її можливі варіанти розглянемо на прикладі суб'єктів, що входять до складу Черкаської області. Ці території характеризуються різноманітним станом як рівня економічної безпеки, так і за станом податкової системи (величина тіньового сектора економіки, структура податкових надходжень).
Оскільки основною загрозою економічній безпеці з боку незбалан- сованості системи оподаткування є надмірний обсяг тіньового сектора економіки, то основним напрямом підвищення економічної безпеки території є його нейтралізація. Передусім, відмітимо, що усі дані пропозиції спрямовані на зниження відносного рівня тіньового сектора в економіці, а не на збільшення абсолютної величини бази оподаткування, наприклад, введення додаткових податків на надра, нерухомість тощо.
Крім того, враховуючи стан системи оподаткування при вирішенні проблеми підвищення рівня економічної безпеки і створення передумов стійкого розвитку на території [2, С. 15-16], а також існуючу концепцію і традицію оподаткування, діючу в Україні, необхідно відмовитися від заходів, що виходять за межі типу системи оподаткування, що діє на сьогодні в Україні. До числа таких заходів відносяться:
1. Введення диференційованих за галузевою і територіальною
ознакою ставок податків.
2. Кардинальна зміна структури оподаткування.
Наприклад, використання як основний податок платежів за користування природними ресурсами, істотне зниження і/або відміна таких „базових" податків, як податок на додану вартість і податок на прибуток підприємств і організацій. Використання таких кардинальних заходів призведе лише до більшого розхитування системи оподаткування і пов'язане з підвищеним ризиком податкових втрат, що суперечить принципам дотримання економічної безпеки території.
Враховуючи концепцію мінімізації впливу тіньової економіки [3, С. 112], що включає в себе декілька ключових напрямів протидії тіньовому сектору, розглянемо заходи, спрямовані на нейтралізацію основних чинників, що детермінують протиправну поведінку платника податків.
Враховуючи основні причини виникнення тіньового сектора економіки, як пріоритетні і найбільш важливі напрями реалізації стратегії підвищення економічної безпеки території можна виділити наступні:
1. Зміна діючої структури оподаткування за рахунок зниження ставок податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і організацій, а також повернення інвестиційної пільги з податку на прибуток підприємств і організацій.
2. Збільшення обсягу послуг, що надаються державою підприємствам і організаціям у сфері розвитку ринкової інфраструктури, інвестування коштів у розвиток промисловості і торгівлі тощо.
3. Надання більшої прозорості чинному податковому законодавству шляхом створення інформаційного ресурсу з відкритим доступом з питань оподаткування і бухгалтерського обліку. Введення системи здачі звітності шляхом використання мережі Інтернет.
Дії з нейтралізації чинників, що викликають уникнення від сплати податків полягають у:
- щоб нейтралізувати високий рівень податкового навантаження на підприємства і організації, необхідно знизити маргінальні ставки податків на основі моделі Лаффера;
- низьку частку прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств можна нейтралізувати поверненням „інвестиційних" пільг з податку на прибуток;
- для збільшення обсягу суспільних послуг, що надаються державою необхідно здійснити захист державою легітимно придбаної власності та реформувати системи розрахунків між господарюючими суб'єктами;
37
- високий ступінь заплутаності і складності податкового законодавства можна нейтралізувати створенням сайту з безкоштовним доступом до законів і коментарів з питань оподаткування, доданням податковому законодавству більшої „прозорості", усунення суперечностей в податковому законодавстві, ухваленням закону про податкові угоди між платником податків та інспекцією з метою вирішення протиріч, викликаних податковим законодавством.
Лучшие книги
- Статистика лекции
- Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
- История европейского права - Э. Аннерс
- Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
- Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
- Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
- Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
- Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
- Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
- Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
LiveInternet
-
реклама