СПІВПРАЦЯ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРА ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО регіону

Сандига І.В., пошукач Черкаський державний технологічний університет

Найважливішою умовою функціонування інноваційного бізнес- інкубатора міжрегіонального типу є взаємодія з найбільшими науково- дослідними центрами і вузами регіону, державними і місцевими органа­ми влади, організаціями з економічного розвитку. У США більшість біз- нес-інкубаторів були створені за підтримки університетів, органів місце­вого самоврядування або організаціями, що займаються економічним розвитком [1].

Співпраця з крупними державними вузами, що володіють розвине­ною науково-технологічною базою і дослідницьким потенціалом забез­печить інноваційному бізнес-інкубатору необхідну для розробки високо- технологічних проектів матеріально-технічну базу - устаткування, про­грамне забезпечення, лабораторні приміщення для доопрацювання і тес­тування технологій тощо.

Перспективною формою співпраці бізнес-інкубатора та вузів є на­дання робочих місць студентам і випускникам навчальних закладів в ін- кубованих фірмах, як це відбувається в американській компанії Rose- hulman Ventures, що є бізнес-інкубатором, що працює у сфері інновацій­них технологічних розробок.

У Центральному регіоні теперішній час налічується 22 державних ВНЗи. Відповідно до вибраних напрямів розвитку малого підприємницт­ва авторові представляється вельми перспективною співпраця бізнесу- інкубатора міжрегіонального типу з наступними вищими навчальними закладами:

-        Східноєвропейський університет економіки та менеджменту;

-       Черкаський державний технологічний університет;

-       Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького;

-        Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління;

-        Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка;

-        Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка;

-        Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володими­ра Винниченка;

-        Кіровоградський державний технічний університет;

-        Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки.

Як показує практика, інноваційні бізнес-інкубатори найчастіше співпрацюють з технічними університетами. Співпраця з гуманітарними вузами перспективно для розробок в області логістики, управління пер­соналом, оптимізації підприємницької діяльності. Основними критеріями вибору університету є наявність відповідних спеціальностей, розвиненої науково-технічної бази, можливість використовувати лабораторні при­міщення або устаткування університету для досліджень.

Важливою умовою створення бізнес-інкубатор міжрегіонального типу є державна і регіональна підтримка, що виражається у виділенні бюджетних коштів на створення і поточну діяльність бізнес-інкубатор [2, С. 40]. Крім того, регіональна влада має інформацію про ділові зв'язки в регіоні, володіють знанням пріоритетних напрямів розвитку, потреб і по­треб Центрального регіону. Місцева влада має можливість залучати до звороту приміщення, вилучені в погашення заборгованості з податків, сприяти в реєстрації господарюючих суб'єктів, бути посередником у вре­гулюванні розбіжностей і конфліктів, надавати гарантії при кредитуванні господарюючих суб'єктів, встановлювати пільги з податків і орендній платі, виділяти місцеві замовлення і фінансову допомогу через фонди підтримки підприємництва і цільові програми. В „Обласній програмі розвитку малого підприємництва у Кіровоградській області на 2011-2012 роки" передбачений захід щодо розміщення державного замовлення на НДДКР для подальшої передачі цих результатів малим підприємствам, які візьмуть на себе зобов'язання з їх впровадження у виробництво. По­тенційними виконавцями цього держзамовлення можуть стати інновацій­ні підприємства - резиденти бізнес-інкубаторів. Реалізація цього механі­зму дозволити вирішити відразу два завдання:

-                           стимулювання попиту на інноваційні розробки і забезпечення, за­мовленням резидентів бізнес-інкубатора, що істотно підвищує їх шанси на успіх і зменшує ризики венчурного фінансування;

-                            забезпечення виробничих підприємств необхідними науково- технічними розробками з нульовими витратами на їх придбання, що, зна­чно здешевить технічну діяльність і понизивши інвестиційні ризики цих підприємств [3].