ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Білокінь Т.Г., пошукач Черкаський державний технологічний університет

Формування збалансованих регіональних ринків споживчих товарів ускладнюється нерівномірним розміщенням продуктивних сил у регіона­льному розрізі. Загальновідомо, що на чотири області України (Донецьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську) припадає більше половини промислового потенціалу, що зумовлює відповідні диспропорції в тери­торіальному розвитку держави. За таких умов формування виваженої ре­гіональної політики держави є вкрай необхідним завданням.

Слід зазначити, що проблема розвитку регіональних ринків спожив­чих товарів є досить актуальною принаймні з двох міркувань, враховуючи, по-перше, реалізацію інноваційно-інвестиційного розвитку, по-друге, - не­обхідність подолання деформацій між попитом і пропозицією. Не виклю­чено, що орієнтація на експорт перешкоджає становленню внутрішньо орі­єнтованих галузей промисловості, тоді як у регіонах з невисоким експорт­ним потенціалом цьому перешкоджає брак платоспроможного попиту.

В контексті формування ринкових відносин в Україні активізувалося дослідження споживчих ринків, водночас недостатньо уваги приділено на­явним регіональним диспропорціям у їх розвитку. За таких умов постає пи­тання застосування конкретних виважених підходів до стимулювання спо­живчого попиту в окремих регіонах. Частково цьому сприяють трансферти від працюючих за кордоном, однак відповідні ефекти практично не дослі­джено. Так само немає чіткості щодо зв'язку між промисловим виробницт­вом, роздрібним товарооборотом та імпортом в окремих регіонах [1, С. 49].

Отже, проблема оцінки регіональних споживчих ринків є однією із ключових. Логічно припустити, що завданнями статистики споживчого ринку є:

-           характеристика рівня, структури і динаміки товарообороту за допомо­гою натуральних та вартісних показників;

-            вивчення надходження до різних форм регіонального споживчого ри­нку виробленої промисловості та сільськогосподарської продукції за джерелами галузями промисловості, категоріями сільськогосподарських підприємств та господарств населення;

-       аналіз діяльності бірж, особливо аграрних;

-       аналіз сезонності у споживанні продукції, зокрема сільськогосподарської;

-          систематичне спостереження за рівнем цін на регіональному спожив­чому ринку, їх поведінкою при інфляції, зростанні (зниженні) реальних доходів населення тощо;

-          аналіз структури цін регіонального споживчого ринку та співвідношен­ня між цінами на продукцію промисловості та сільського господарства;

-       розрахунок середніх цін;

-          вивчення сезонності в русі цін, рівнів цін на сільськогосподарську продукцію в регіональному розрізі;

-          оцінка співвідношення між рівнями цін на однорідні види продукції промисловості та сільського господарства по окремих формах регіональ­ного споживчого ринку;

-       розрахунок індексів споживчих цін (індексів інфляції);

-       аналіз впливу ціни на життєвий рівень населення.

Окремі експерти найпрогресивнішим методом підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки в цілому та її регіонів зокрема вважають переорієнтацію на внутрішні джерела розвитку за ра­хунок скорочення витрат, підвищення рентабельності і заробітної плати. Врівноваження міжгалузевих пропорцій на регіональному споживчому ринку є практично єдиним способом, щоб посісти гідне місце у світовому економічному просторі [2, С. 210-212].

Взаємопов'язані елементи економічної моделі розвитку окремих те­риторій взаємодіють на регіональному ринку через механізми попиту і пропозиції. Відповідно, механізм регіонального ціноутворення буде ефе­ктивним у випадку досягнення рівноваги між попитом та пропозицією в регіоні за умови збереження високого життєвого рівня населення, забез­печення стабільного функціонування реального сектора економіки та ак­тивної підтримки з боку регіональної влади структуроутворюючих і кон­курентоспроможних підприємств регіону.

Для регіону важливим є не лише запас факторів виробництва, а і їх динамічність, а також швидкість, з якою вони змінюються, створюються і пристосовуються до потреб економіки цього регіону.

Рівень розвитку споживчого ринку, як в цілому по Україні, так і на рівні регіону зокрема визначається, перш за все, адекватним формуванням та дотриманням соціального механізму і соціальних стандартів [3, С. 227].