7. Основні принципи, об'єкти і суб'єкти    високотехнологічного

інформаційного права

Принципи інформаційного права - це розроблені наукою інформаційного права на основі аналізу інформаційно-правових норм і виявлення закономірностей, що притаманні цій галузі, основні ідеї, керівні положення, які визначають стратегію та напрями розвитку окремих інститутів і норм цієї нової галузі права, забезпечують системність правового регулювання соціотехнологічних відносин, що виникають в інформаційній сфері.

з електронне право високих технологій курс лекцій

Принципи інформаційного права поділяються на загальноправові, галузеві, міжгалузеві та специфічні, тобто притаманні тільки інформаційному праву.

Принципи в інформаційному праві є теоретично обґрунтованими основними положеннями, обумовленими об'єктивними закономірностями реалізації інформаційних потріб особи, окремих груп осіб та суспільства у цілому.

Основними                              принципами

інформаційних правовідносин є: гарантування права на інформацію; гарантування рівних умов суб'єктам інформаційних відносин; гарантування інформаційної безпеки суб'єктів інформаційних відносин; відкритість, загальнодоступність інформації та свобода її обміну; істинність, вірогідність інформації; повнота, вичерпність інформації; законність збирання,               одержання,               зберігання,

використання та поширення інформації; свобода думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань; гарантування правового захисту принципів інформаційних відносин.

З цього визначимо основні принципи інформаційного права - це принцип вірогідності, принцип доступності, принцип захищеності, принцип збалансованості, принцип мінімаксу, принцип оперативності, принцип повноти, принцип прозорості, принцип                                   регулярності,       принцип

рівноправності та деякі інші галузеві принципи.

Об'єкт і предмет науки й навчальної дисципліни       «Інформаційне  право»

визначається відповідно до суті інформаційного законодавства.

Об'єктом інформаційного права є суспільні інформаційні відносини. Провідний предмет (об'єкт) суспільних відносин - це інформація (відомості, дані, знання, таємниця тощо).

Безпосередніми предметами є конкретні види та форми інформації щодо конкретних інформаційних відносин, інформаційної діяльності тощо. Зокрема безпосереднім предметом в нашій роботі є політика розвитку високих технологій передачі інформації у сфері боротьби зі злочинністю.

Синєокий О. В. Інформаційне право України

Електронн

З цього приводу далі визначимо об'єктів і суб'єктів високотехнологічного інформаційного права. В цілому відомо, що об'єкт - це те, на що спрямована та чи інша діяльність (або те, що створено цією діяльністю). Об'єкт у праві - це суспільні відносини, що закріплені діючими правовими нормами. Об' єкт права - це конкретні майнові та немайнові блага та інтереси, з приводу яких відносини регламентовані законом.

Об' єкт правового регулювання, як правило, уявляє собою умовне виділення окремо визначеного відособленого кола суспільних відносин, що мають єдину якість. Це дозволяє узагальнити норми права, які регулюють сферу суспільних відносин, а також нормативну спільність як галузь права.

Доктринально                           визнаються

багатооб'єктність юридичних норм щодо застосування законодавства в правовій кваліфікації суспільних інформаційних відносин,              що             складаються             у

високотехнологічних галузях економіки, природна єдність усіх умовно визначених галузей права, які у єдності утворюють систему першого порядку - право України.

Об'єктами інформаційних відносин вважаються документована або публічно оголошена інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров' я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах. Об'єктами інформаційної діяльності частіше за все називають інженерно-технічні споруди (приміщення) з визначеною контрольованою зоною, де здійснюється діяльність, що пов'язана з інформацією.

Таким чином, визначимо, що об'єктом інформаційного права є суспільні відносини, що пов'язані із створенням, формуванням, зберіганням обробкою, розповсюдженням, використанням інформаційних продуктів, управлінням процесом формування та використання інформаційного продукту та надання інформаційних послуг, розвитком та застосуванням нових технологій роботи інформації та її передачі в системах і мережах комунікацій, посиленням безпеки в інформаційній сфері, а також з юридичною відповідальністю суб'єктів права в цих відносинах.

електронне право високих технологій курс лекцій

Предметом самостійного правового регулювання можуть бути суспільні відносини у сфері високотехнологічної інформації, що включать питання використання високих технологій під час отримання та використання інформації, правового захисту, права власності як на технології, так власне і на інформацію, боротьби з інформаційною злочинністю, а також договірні відносини у сфері інформатики.

Таким чином, основними об'єктами високотехнологічних інформаційних відносин виступають високотехнологічна інформація, а також високі технології, що застосовуються в інформаційній сфері.

За наслідками аналізу правового регулювання          високотехнологічних

інформаційних відносин в Україні та в міжнародній практиці існує сенс визначити, що основним предметом цих суспільних відносин, як і власне інформаційних відносин залишається інформація (відомості, дані, знання, технології, тайна й т.п.).

Підсумуємо,              що            об 'єктами

високотехнологічного інформаційного права є передові технології усіх видів та найменувань: нові, високі, інформаційні, критичні та ін.; інформаційно-телекомунікаційні системи та підсистеми; системні інформаційні інновації та окремі інноваційні проекти в інформаційно- телекомунікаційній галузі, процес наукового дослідження, розробки та організація впровадження високотехнологічних інновацій у виробництво та споживча аудиторія високих технологій у сфері інформаційних послуг.

Суб 'єкт права - це фізична або юридична особа, держава, державне чи муніципальне утворення, що володіє за законом спроможністю мати та здійснювати безпосередньо або через представника суб'єктивні права та юридичні обов'язки (тобто правосуб'єктністю).

Суб'єкти права є необхідним елементом правовідносин у всіх галузях права, утім в кожній з них стан суб'єктів мають певну специфіку.

Суб'єктами                         інформаційних

правовідносин пропонують вважати фізичних осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства), юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права, які

Синєокий О. В. Інформаційне право України

Електронн

є правоздатними, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми, що наділені законодавством України інформаційними права і обов'язками, а також державу Україна та іноземні держави.

Іноземні держави можуть бути суб'єктами інформаційних відносин у відповідності до діючого законодавства України, а також на основі міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

У цьому контексті важливим елементом        виступає          інформаційна

дієздатність - тобто визначена інформаційним законодавством юридична можливість суб'єкта інформаційних правовідносин здійснювати свої інформаційні права й обов'язки, реалізуючи що він здатний бути активним учасником інформаційних відносин [217, с. 69]

Таким чином, визначимо, що суб'єкти інформаційного права - це учасники інформаційних відносин, які володіють інформаційними права та обов'язками, організаційно здійснюючі їх на нормативно- правовій основі, що у передбачених законом випадках несуть відповідну правову відповідальність. Такими учасниками є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації.

Інформаційна правосуб'єктність - це здатність      суб'єкта           інформаційних

правовідносин мати інформаційні права та набувати своїми діями суб'єктивні інформаційні права та обов'язки, які складають               зміст               інформаційних

правовідносин [217, с. 72]. Адже відомо, що правовий статус є встановлений нормами права стан його суб'єктів, сукупність їхніх прав та обов'язків.

Враховуючи це визначимо учасників високотехнологічних     інформаційних

правовідносин, що володіють інформаційною правосуб'єктністю: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи усіх форм власності, господарські товариства, державні установи та підприємства (корпорації), науково-дослідні

електронне право високих технологій курс лекцій

та професійно-освітні заклади, органи влади і управління та їхні посадові особи, засоби масової інформації та їхні штатні працівники, інші інформаційно-телекомунікаційні засоби. Тобто, як ми бачимо, вищезазначені учасники є суб 'єктами високотехнологічного інформаційного права України.