9.     Концептуальні      засади інформатизації органів прокуратури

Синєокий О. В. Інформаційне право України!

Електронний

документів, контроль за їх виконанням, а також робота із законодавчо-нормативними базами; 4) запровадження безпаперових технологій - тобто впровадження безпаперової технології групової роботи - системи автоматизації ділових процедур (електронного документообігу).

Концепція враховує можливість інтеграції корпоративної інформаційно- обчислювальної мережі органів прокуратури України у загальну інформаційну систему правоохоронних органів, а також у загальнодержавну                                                       інформаційно-

обчислювальну мережу України.

Зараз проводяться підготовчі організаційні заходи щодо створення єдиного банку даних прокуратур областей, за допомогою якого передбачається забезпечити повноту інформації, що збирається, і провести агрегацію розрізненої системи даних для більше цілісного й оперативного одержання необхідних відомостей (у режимі досьє) по конкретній особі або організації, що проходила за матеріалами органів прокуратури (кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, позовні вимоги, протести, попередження, подання й т.п.).

Беручи до уваги вищевказане, А. М. Куліш вважає, що невідкладними заходами у сфері інформатизації органів прокуратури України має бути створення електронної бази даних, в якій би містилися накази та розпорядження Генерального прокурора, інформаційні листи Генеральної прокуратури та інші документи, обізнаність щодо яких необхідна для ефективного виконання прокурорсько-слідчими

працівниками своїх функціональних обов'язків. Поновлення вказаної бази в прокуратурах на місцях може здійснюватися двома шляхами: через мережу Інтернет або за допомогою компакт-дисків з останніми змінами у нормативній базі, які щотижня мають надсилатися з ГПУ у прокуратури на місцях [107, с. 75].

Одним із форвардних сегментів є інформатизація досудового провадження у кримінальних справах, де роль прокуратури є провідною.

Важливим є також і те, що ін­формаційна безпека органів прокуратури характеризується мірою захищеності держави (суспільства) та стійкості основних галузей прокурорської діяльності          відносно

небезпечних (дестабілізуючих, деструктивних, кримінальних тощо) інформаційних впливів, причому як з упровадження, так і добування оперативно-службової інформації.

Таким чином, стратегії розвитку інформаційно-телекомунікаційної системи органів прокуратури України передбачають використання волоконно-оптичних систем передачі даних в правоохоронних органах, що дозволить продуктивно використовувати існуючі інформаційно-телекомунікаційні мережі, скоротити витрати та терміни на впровадження в телекомунікаційну систему прокуратури нових видів інформаційних послуг.

Побудова ефективної інформаційної системи, організація проходження інформаційних потоків повинні охоплювати всі підрозділи. Для цього в районних прокуратурах необхідно встановити модеми й через мережу Інтернет організовувати доступ до поштового сервера електронного кабінету криміналістики прокуратури області, що дозволяє значно оптимізувати інформаційний обмін і скоротити відповідні фінансові витрати. Вважаємо, що при розробці перспективних планів розвитку електронного кабінету криміналістики необхідно передбачити її розширення за рахунок підключення районних і міських прокуратур.

Важливою складовою системної інформатизації прокуратури України є техніко-технологічна структура її галузевої інформаційної системи. Ця структура повинна мати 2 складові: 1) можливість доступу до відкритих                                засобів                електронної

телекомунікації, зокрема Інтернет; 2) внутрішню галузеву комп'ютерну мережу (Інтранет), яка б забезпечувала реалізацію норм інформаційного законодавства про інформацію з обмеженим доступом.

Стосовно зовнішніх інформаційних зв'язків прокуратури України вбачається можливим розширення доступу до відповідних Інтернет-ресурсів прокуратури сторонніми користувачами (громадянами та іншими) відповідно до Закону України від 23 вересня 1997 р. «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» [67; 128; 166].

Таким чином, вирішення поточних методологічних, методичних, інформаційно- технологічних проблем передбачає:

             забезпечення єдності інтерфейсу різних інформаційних систем через стандартизацію;

                       розробка електронної бібліотеки документів із стандартною внутрішньою структурою, ефективною системою пошуку і надійною схемою розмежування прав користувачів; 3) подання розробником технічної документації та додатків для замовника системи, чіткого опису складових її архітектури, інтегруючих різноманітні компоненти          облікових           підсистем; 4) створення нових прототипів інформаційного сервісу для підтримання робочих процесів працівників різних підрозділів органів прокуратури на основі ста­ціонарних та мобільних АРМ, САSЕ- технологій тощо; 5) уніфікація та стандартизація робочих процесів при виконанні функцій працівниками органів прокуратури [235, c. 92-99].

На основі узагальнення пропозицій потрібно розробити структуру й вести до експлуатації внутрішній інформаційний сервер органів прокуратури служби, за допомогою якого на основі web-технологій забезпечується доступ користувачів системи до відомостей за напрямками роботи, а саме: статистичної інформації про результати діяльності органів прокуратури; аналітичної інформації із пріоритетних напрямків діяльності; статистичної, аналітичної й текстової інформації про результати діяльності правоохоронних і контролюючих органів, органів державної влади, наукових і навчальних закладів; інформації, яка публікується в ЗМІ, про події й соціально- політичні процеси.

Розглядається можливість створення єдиного банку даних органів прокуратури за рахунок організації уніфікованої системи обліків результатів наглядової діяльності на територіальному рівні з наступним об'єднанням на загальнодержавному рівні [52; 232].

Визначено, що основним завданням, що розв'язується в рамках цієї програми, є створення    Єдиної                              інформаційно-

телекомунікаційної системи (ЄІТС) органів прокуратури України, що повинна об'єднати в інтегрований інформаційний простір розподілені й локальні цифрові (електронні) ресурси - інформаційних, наукові й адміністративних, програмні (алгоритмічні) - територіальних прокуратур і інших правоохоронних і експертних відомств на місцях. Користувачами ЄІТС можуть стати, насамперед, керівництво органів прокуратури, організаційно-управлінський апарат ГПУ, окремі колективи і співробітники.

У рамках цієї програми створюється комплекс оптоволоконних засобів, що забезпечують використання її ресурсів і повнофункціональне управління ними. Більш того, найважливішою складовою частиною проекту є створення власного інформаційно- телекомунікаційного Web-порталу.

Пропонується процес створення такої програми розбити на чотири послідовних етапи: а) формування цілісної системи цілей і вимог до програми й доведення її до кожного працівника, зокрема, з використанням волоконно-оптичної мережі спеціально розробленого інтернет-порталу; б) збір і систематизація пропозицій щодо включення інноваційних заходів у програму, спільна робота з ініціаторами пропозицій, що сприяє підвищенню вірогідності представленої ними інформації; в) проектування найбільш повного варіанта програми, попередньо розробленої й затвердженої концепції інформатизації, можливостей і перспектив інформатизації прокуратури, аналізу пропозицій, що надійшли, для одержання повноцінного вихідного переліку заходів програми; г) розробка декількох попередніх варіантів програми, що відповідають різним ресурсним обмеженням і цільовим настановам, використанням спеціально розробленого математичного апарата й оптимізаційного комп'ютерного моделювання (управлінської моделі) [153, с. 65-73].

Оптоволоконна                     інформаційна

технологія є комплексом методів, способів і
засобів пошуку, збору (придбання), реєстрації, збереження, поширення (реалізації), захисту і відображення інформації за допомогою високотехнологічних інформаційних систем і волоконно-оптичних мереж передачі даних, що сьогодні набуває особливого значення при впровадженні нових методів передачі інформації в криміналістиці прокурорської діяльності [197; 209].

Першим етапом організаційних заходів розв'язання проблеми створення єдиної оптоволоконної мережі в інформаційно- телекомунікаційній системі органів прокуратури України можливе шляхом: а) визначення потреб органів прокуратури в інформаційних ресурсах; б) удосконалення наявних та розроблення нових нормативно- правових актів, які чітко визначатимуть порядок, стандарти, механізм та обсяги інформаційної взаємодії; в) організаційного та кадрового забезпечення розроблення і функціонування системи; г) залучення інформаційних ресурсів інших державних органів для використання їх органами прокуратури в порядку, установленому законодавством; д) розроблення та запровадження єдиної уніфікованої технології оброблення інформації в системі, а також типових і спільних програмних засобів; є) створення телекомунікаційної складової системи як окремої підсистеми Національної системи конфіденційного зв'язку із забезпеченням можливості інформаційної взаємодії з наявними системами правоохоронних органів; ж) залучення до створення системи вітчизняних науково- дослідних установ; з) створення в органах прокуратури технічної бази для впровадження системи; і) упровадження комплексної системи захисту інформації та підтвердження її відповідності в порядку, установленому законодавством; к) визначення принципів можливої інтеграції системи до міжнародних спеціалізованих інформаційних систем у сфері запобігання злочинності [46].