3. Електронний документообіг в органах прокуратури

Провідним напрямом розвитку інфраструктури           прокурорських

інфотехнологій має стати впровадження кращих здобутків правової інформатики - інформатики        у                                     правотворчості,

правозастосуванні та правовій освіті, формування галузевого електронно- цифрового інформаційного простору під умовною назвою «Електронна прокуратура», де особливе місце відведено питанням електронного документообігу в органах прокуратури. У цілому, організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» [68].

Електронний документообіг в органах прокуратури переважно здійснюється без електронного підпису. За таких умов говорити про надання процесуальним документам правового статусу, звичайно, неможливо. Це далеко не повний перелік проблем, пов'язаних з організацією та управлінням, впровадженням та застосуванням сучасних комп'ютерних інформаційних технологій в діяльність органів прокуратури. Важливим показником системності інформатизації є розробка автоматизованого класифікатора даних галузевої інформаційної системи. Цей класифікатор має узгоджуватися з відповідними класифікаторами інших галузевих (відомчих) інформаційних систем. Тільки за такої умови можна говорити про підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів прокуратури України. Зазначене є особливо актуальним у контексті агрегації автоматизованої обліково- реєстраційної підсистеми органів прокуратури з автоматизованими базами даних, обліково- реєстраційних систем, які адмініструються інформаційно-аналітичними службами різних органів влади (у тому числі регістри, кадастри тощо).

Відсутність єдиної інформаційної структури в органах прокуратури породжує такі негативні наслідки: а) паралельність інформації (ті ж самі показники частково опрацьовуються різними підрозділами, зв'язок

Синєокий О.В. Інформаційне право України!

Електронний

між якими не завжди впорядкований); 6) відсутність єдиного підходу до роботи з інформацією, внаслідок чого окремі показники не в усіх випадках можуть бути якісно опрацьовані на різних рівнях прокурорської системи; в) нерегулярність, невпорядкованість потоків інформації внаслідок відсутності юридично закріпленої форми та невизначеності періодичності потреби в ній; г) надходження надлишкових обсягів інформації або її неповноти внаслідок відсутності єдиних вимог та умов щодо збирання інформації, що спричинює, з одного боку, одержання випадкових, недостовірних відомостей, а з іншого - надмірні витрати часу на їх опрацювання; д) диспропорційність інформації внаслідок розбіжностей у періодичності та формі отримання даних у різних ланках прокурорської системи, що не дозволяє оперативно та безпомилково зіставити інформацію, провести аналіз відповідних відомостей; є) знецінення інформації через несвоєчасну обробку, що ставить під сумнів її використання у прокурорській діяльності.

Звідси очевидно, що удосконалення прокурорської діяльності тісно пов'язане з реформуванням інформаційного забезпечення, його систематизацією, потребою забезпечення даними, які адекватно відображають процеси, що відбуваються як в самій системі (внутрішнє управління прокурорською системою), так і ззовні (зовнішні, спрямовані на реалізацію функцій прокуратури). Цим зумовлена необхідність розробки сучасної моделі інформаційно-аналітичного за­безпечення прокурорської діяльності, яка, на жаль, залишається на рівні, коли кожна струк­тура прокуратури по суті займається інформаційним     самозабезпеченням,

витребовуючи та накопичуючи відомості про процеси, які відбуваються у правозастосовній та правоохоронній сферах без відповідної системи їх збирання та опрацювання.

У зв'язку з концепцією комп'ютеризації прокуратури останнім часом починають активніше використовуватися різноманітні загальнодоступні комп'ютерні інформаційно- пошукові системи правової інформації та засоби комп'ютерної телекомунікації масового

електронне право високих технологій рс лекцій

засто сування: електронна пошта, інфор­маційні ресурси в мережі Інтернет.

Загалом інформаційне забезпечення прокуратури спрямоване на забезпечення таких чинників: а) актуальність інформації, яка відображає реальний стан справ у відпо­відних сферах прокурорської діяльності за визначений період; б) об'єктивність даних, які відображають достовірність стану справ;

в) повнота відбиття явищ таким чином, що дає можливість визначитися щодо пріоритетних напрямів прокурорської діяльності;

г)    погодженість та інформаційна єдність показників, завдяки чому первинні дані не суперечать зведеним та похідним;

д)    можливість виконання таких функцій управлінського процесу, як облік та аналіз, прогнозування та планування, координація та контроль [238, с. 119-122].

Щодо впровадження сучасних інформаційних технологій у їх повному обсязі (мережний варіант, прикладне програмне забезпечення високого рівня, законодавчі бази, електронний документообіг та ін.), то технічним вимогам відповідає не більше третини засобів комп'ютерної техніки, що експлуатується центральним апаратом Генеральної прокуратури України.

У контексті зазначеного у проекті майбутньої стратегії інформатизації прокуратури України має бути закладено перспективи безпосереднього звернення громадян через Інтернет до районних, облас­них прокуратур та прирівняних до них за статусом інших прокуратур, Генеральної прокуратури України, у тому числі із заявами та скаргами, а також за довідками стосовно розгляду цих заяв, загальнодоступної статистики діяльності органів прокуратури в цілому та в регіонах тощо. Цей сегмент га­лузевої інформаційної системи прокуратури пропонується реалізувати через відповідний проект під назвою «Інтернет-приймальня (портал) прокуратури України», який пропонується          інтегрувати                                     через

модернізацією галузевої автоматизованої інформаційної системи (ГАІС) «Скарга» в ГАІС «Звернення в прокуратуру».

Важливим аспектом техніко- технологічної   структури        галузевої

інформаційної системи прокуратури України

має стати галузева Інтранет. її пропонується розглядати як інтегроване інформаційне середовище функціонування електронного документообігу         із  застосуванням

електронного підпису та як середовище здій­снення контрольних функцій в управлінні органами прокуратури її керівниками. Розвиток технологій Інтранет дозволить модернізувати режим  проведення

електронних реєстрів та інтеграції їх з обліками результатів діяльності як окремих працівників, так і структурних підрозділів. При цьому виникає можливість у керівників та окремих працівників з меншими затратами робочого часу, раціонально планувати та розподіляти навантаження, здійснювати оформлення різних звітів тощо, а резерв вивільненого часу застосовувати на реалізацію основних галузевих функцій.

Реалізація стратегії інформатизації прокуратури на методології під умовною назвою «Електронна прокуратура» передбачається у складі реалізації формування ідеї «Електронний уряд» як складової стратегії «Електронна Україна» з метою гідного представлення нашої країни у глобальному кіберпросторі. Таким чином, вище показана роль і розкрито значення модернізації галузевого інформаційного забезпечення, що передбачає розвиток автоматизованого                                                       інформаційно-

обчислювального середовища для підвищення якості задоволення інформаційних потреб усіх підрозділів прокуратури, на всіх рівнях її організації та управління.