10. Проект «Оптико-електронний кабінет криміналістики»

Слідчі як суб'єкти електронного документообігу в рамках програми «Оптико- електронний кабінет криміналістики» (ОЕКК) користуються правами та мають можливість оперативно звернутися за практичною або методичною допомогою з питань організації досудового слідства та впровадження новітніх експертних технологій до централізованого масиву електронного офісу криміналістичної служби прокуратури області, що працює цілодобово, при цьому не виїжджаючи з району до обласного центру в різні установи. Звернення слідчих фіксуються та зберігаються в електронній пам'яті антикримінальної інформаційної мережі.

Метою технологій інтелектуального аналізу даних є побудова моделей і виявлення залежностей, прихованих в даних великого об'єму, представлених таблицями (кількість ознак порівняна з кількістю об'єктів), уражених шумами та пропусками, з ознаками, виміряними в різнотипних одиницях, за відсутності підстав для висунення гіпотез про закони розподілу [61, с. 136-139]. Для цього в персональній пам'яті головного комп'ютера єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи має бути закладений досить повний масив криміналістичної інформації.

Антикримінальна                  інформаційна

система може бути призначена для підтримки діяльності       аналітичних      підрозділів

правоохоронних органів. Вона забезпечує уведення оперативної інформації про кримінально-значимі події (щодо фактів, об'єктів і зв'язків між ними) до бази даних, її прив'язку до вже зафіксованих фактів (об'єктів) і аналіз. Магнітооптичні пристрої вже сьогодні дозволяють сформувати високоякісний масив бінарної інформації, причому швидкість обробки його за алгоритмом нейронної мережі на кілька порядків перевершує можливості людського мозку. Такий тип комп'ютера при його використанні в галузі кримінального переслідування пропонуємо визначити як інтелектуальний                                                 антикримінальний

комп'ютер.

Таким чином, на інтелектуальний антикримінальний комп'ютер покласти виконання таких завдань: 1) аналіз стану протидії організованій злочинності у сфері високих технологій та злочинності транснаціонального характеру; 2) складання стратегічних прогнозів; 3) процесуально закріпити можливість самостійно порушувати кримінальні справи та, за необхідністю, проводити розслідування в повному обсязі; 4) науково-методичне забезпечення впровадження                                                 актикримінальних

суперкомп'ютерних технологій в єдину слідчу практику; 5) координація діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинів, що вчиняються з використанням технологічного потенціалу.

Необхідно визначитися, за яких умов, за використання яких методів та засобів інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології будуть ефективними при реалізації проекту «ОЕКК». Зокрема, окремі офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори планування діяльності СОГ, програми підготовки та призначення судових експертиз, електронні інформаційно- статистичні таблиці тощо) можуть бути використані прокурорами-криміналістами для підготовки навчально-методичного матеріалу (наприклад, шаблонів програми розслідування за окремими категоріями кримінальних справ) та для подання слідчим-користувачам такої електронно-комунікаційної            мережі

результатів перевірки та виконання індивідуальних та групових завдань в електронній формі.

Таким чином, прокурор-криміналіст зможе дистанційно ефективно здійснювати координаційні заходи щодо практичної діяльності слідчого. Удосконалення інформаційного забезпечення кабінетів криміналістики органів прокуратури має бути спрямоване на загальну організацію цієї діяльності, а саме на розвиток законодавства, що регулює відносини у сфері інформаційно- телекомунікаційних   технологій,

організаційно-кадрове та матеріально- технічне забезпечення, підвищення рівня інфор маці йно-аналітичної роботи.

Для реалізації цього необхідно забезпечити доступ практично всіх комп'ютерів прокуратури (у тому числі районного рівня) до постійно обновлюваним криміналістично-значимим інформаційним масивам, які повинні бути зосереджені в оптико-електронному           кабінеті

кр имі налі стики.

Прокурор-криміналіст має змогу самостійно створювати дистанційні електронні курси підвищення кваліфікації і проводити навчання на відстані, в тому числі надсилати повідомлення стажистам прокуратури, розподіляти, збирати та перевіряти результати виконання навчально- методичних та практичних завдань [203-205].

З метою впровадження нових методів пропонуємо використовувати інноваційну модель індивідуального підвищення кваліфікації при кабінеті криміналістики, зміст якої в інтеграції двох форм навчання - стажування і семінарів, що відбуваються з виїздом до прокуратури області, й інформаційно-комунікаційними            та

дистанційними технологіями навчання з підсумковим автоматизованим тестуванням слідчих. Електронні методичні вказівки можуть стати корисними для обережного постійного керування самостійною роботою слідчих. Аналіз накопиченої в базі дані інформації дозволить слідчим районних прокуратур з бази даних електронного кабінету криміналістики одержувати необхідну інформацію.

Таким чином, регіональні «ОЕКК» мають стати науково-інформаційними центрами органів прокуратури.