7. Електронні види інформаційних та експертно-криміналісти чних систем

Поняття                        «автоматизована

інформаційна              система»              означає

організаційно-технічну систему, що реалізована на базі обчислюваної техніки та інших організаційно-технічних засобів, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

В інформаційних технологіях зазначений термін має дещо інше значення і визначається як організаційно-технічна система, що реалізує інформаційну технологію виконання встановлених функцій за допомогою персоналу і комплексу засобів обчислюваної техніки й зв'язку, методи й процедури, програмне забезпечення, фізичне середовище і інформацію, яка обробляється.

У системі правоохоронних органів існують інформаційні та експертно- криміналістичні системи різних видів і різного призначення.

Експертні системи (ЕС) започаткували розвиток комплексу методів і технічних прийомів використання штучного інтелекту, що в цій галузі є одним з найсуттєвіших практичних досягнень.

Експертна система - це обчислювальна система, де зібрані знання фахівців про певну конкретну проблемну галузь і яка, у межах цієї галузі, здатна приймати експертні рішення на рівні експерта-професіонала та на вимогу користувача надавати пояснення своїм міркуванням зрозумілим для користувача способом. Основою кожної експертної системи є широкий запас знань про конкретну проблемну галузь.

Експертна система повинна мати такі головні властивості: 1) бути обмеженою певною сферою експертизи; 2) бути компетентною (рівень рішень, які вона пропонує, має бути на рівні експерта- фахівця); 3) здатність до внутрішньої оцінки, якщо дані сумнівні; 4) здатність розв'язувати реальні завдання у межах визначеної пред­метної галузі та надавати пояснення прийнятим рішенням; 5) факти та механізм виведення чітко розмежовані; 6) відкритість (можливість нарощування системи); 7) бути здатною переформульовувати запити та завдання; 8) бути здатною до самоаналізу (міркувань про свою роботу та структуру); 9) надавати на виході чітку пораду; 10) бути економічно вигідною.

Ці властивості характеризують експертні системи як певний клас систем штучного інтелекту, у складі яких неодмінно присутні база знань та певна схема міркувань, що має назву системи (машини) логічного виведення.

Ідеальна електронна експертна система має у своєму складі такі головні компоненти: базу знань та систему логічного виведення (складають ядро ЕС), інтерфейс з користувачем та модуль надбання (засвоєння) знань і модуль відображення та пояснення рішень. Сьогодні ЕС вже використовуються для інтерпретації даних, прогнозування подій (за наявності, як правило, неповної інформації); для діагностики; моніторингу, для планування, налагодження, ремонту, для управління та ін.

Отже, системи підтримки прийняття рішень (СППР) призначені для допомоги в отриманні ефективного способу розв'язання експертного завдання.

Інформаційні обліки в системі органів внутрішніх справ створюються для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів. На територіальному рівні управління в міськрайлінорганах на основі документів первинного обліку формуються банки даних оперативно-розшукового,    оперативно-

довідкового,              адміністративного               та

статистичного призначення. Прикладами використання систем, які сприяють прийняттю рішень під час розслідування злочинів, є майже всі системи автоматизації дактилоскопічних обліків, а також системи розпізнавання голосу людини, ідентифікації аудіо- та відеопристроїв, балістичних експертиз та багато інших систем, що базуються на знаннях експертів [80].

Нині в системі правоохоронних органів використовуються дві основні методики побудови таких систем: 1) засновані на статистичному аналізі слідчих ситуацій; 2) засновані на збиранні, класифікації та використанні узагальненого досвіду розслідування у вигляді знань окремих професіоналів.

Методики, засновані на статистичному аналізі слідчих ситуацій, дають добрі результати при виявленні закономірностей у зв'язках між злочинною подією, особою злочинця, місцем та засобами скоєння злочину, особливостями злочинної поведінки. На жаль, процедура формування похідних даних бази знань на основі стандартних карток обліку злочинів, яка широко використовується, неналежно враховує динаміку злочинних проявів. Це призводить до значних втрат інформації, оскільки ознаки, суттєві для окремих категорій злочинних посягань, можуть зовсім не потрапити до розгляду.

Другий тип методик відповідає розглянутому класичному способу побудови експертних систем [211, с. 548-549].

Потрібно зазначити, що інформаційні системи в органах, які ведуть боротьбу зі злочинністю, за своїм призначенням умовно можна розділити на електронні (автоматизовані системи фінансових підрозділів, кадрів, матеріально-технічного забезпечення, електронного документообігу тощо) і функціональні, які випливають безпосередньо із завдань, покладених на практичні підрозділи.

Ця класифікація не претендує на абсолютну безумовність та повноту, тому надалі вона може бути доповнена й удосконалена. Ми будемо розглядати програми й автоматизовані комплекси, вказуючи клас програми за раніше наведеним розподілом.