6. Проблеми досудового слідства у сфері високих технологій та криміналістична модернізація

такої інформації (у тому числі електронних поштових скриньок, трафіку ІР- телефонії, повідомлень інтернет-пейджингу тощо), а також фіксація цієї інформації [76].

Для виявлення схеми вчинення злочину є потреба у застосуванні певних технологій та програмно-апаратних засобів, для чого пропонують залучати сертифікованих спеціалістів. Консультації спеціалістів до­поможуть визначити: 1) місця, в яких можуть залишитися сліди вчинення злочину, вигляд останніх; 2) необхідні програмно-технічні засоби для виявлення цих слідів та їх фіксації у вигляді, зручному для безпосереднього сприйняття; 3) технічні та програмні засоби, якими,                 можливо,                 користувався

правопорушник, його фаховий рівень; 4) найбільш оптимальні схеми виявлення, моніторингу та фіксації злочинної діяльності правопорушника, необхідність залучення фахівців.

Слід враховувати, що прямими доказами використання правопорушником певних програмно-технічних засобів зі злочинною метою будуть сліди злочину на них, які перебувають у причинно- наслідковому зв'язку із зафіксованими на обладнанні потерпілого. Тому обов'язковим є вилучення програмно-технічних засобів, які використовувались під час вчинення злочину, та проведення їх комп' ютерно-технічної експертизи.

Ще одним із напрямів модернізації використання у кримінальному судочинстві інформації, що міститься в електронному вигляді, є дані, що знаходяться у електронних повідомленнях (електронна пошта). Діапазон її використання залежить від технічних можливостей та засобів комп'ютерної мережі. Якщо розглядати електронну пошту з технічного погляду, то вона являє собою систему з відповідним програмним забезпеченням, яка дозволяє передавати повідомлення, використовуючи глобальні чи локальні комп'ютерні мережі [56, с. 35-38].

Водночас проблематичною є процедура отримання електронного повідомлення, яке міститься на сервері у провайдера. Для обмеження доступу до повідомлення використовуються відповідні паролі [114, с. 185-198].

Використання інформації, отриманої телекомунікаційним        шляхом,           у

кримінальному судочинстві має визнаватися допустимим, якщо її використання:

1)      передбачене законом, відповідає цілям і завданням судочинства, не суперечить принципам кримінального процесу;

2)         науково правомірне, тобто відповідає науковим положенням; 3) забезпечує ефективність провадження по кримінальній справі; 4) відповідає моральним нормам, не заподіює шкоди і не принижує людську гідність.

У сучасних умовах комп'ютерна техніка може фіксувати докази злочинів не тільки в Інтернет-мережі. Доцільність та еф ективність одержання доказів із застосуванням телекомунікаційних технологій очевидна. У кримінальному судочинстві пропонують за необхідне як найшвидше введення в кримінально-процесуальне законодавство норм, що визначають специфіку доказів, одержаних з використанням телекомунікаційних засобів, детально регламентувавши особливості такого способу отримання доказів [56; 90; 93; 125]. Так, під час обшуків будуть постійно виникати питання стосовно доцільності вилучення електронних пристроїв з діючих автоматизованих систем. Невдалі підходи до вирішення цих питань можуть призвести до знищення доказів, порушення роботи цих систем, а це, у свою чергу, до законних судових позовів. Інша причина необхідності поглиблених знань - складність виявлення злочинів із застосуванням нових інформаційних технологій, чим і користуються злочинці.

Шляхами розв'язання проблем, що виникають під час розслідування кримінальних справ про злочини, які вчинені у сфері нових інформаційних технологій, є модернізація системи статистичного обліку, аналізу та оцінки криміналістичної інформації у сфері нових технологій.

Синєокий О.В. Інформаційне право України!

Електронний

Отже, одним з напрямів щодо вирішення проблеми криміналістичної модернізації є створення інтегрованої інформаційно-аналітичної                            системи

правоохоронних органів, яка передбачена Концепцією національної програми інформатизації України [70] та впроваджується в ОВС України [130; 174].

Технічний аспект пов'язаний, перш за все, з вивченням проблем надійності, швидкості та точності передачі інформації, з методами, технічними засобами побудови

електронне право високих технологій рс лекцій

каналів передачі сигналів тощо [100, с. 144­147; 101, с. 70-77].

Потрібно розробити науково обгрунтовані методики програмного забезпечення аналізу оперативної інформації, отриманої оперативно-технічними засобами для моделювання ситуацій, які складаються при проведенні оперативно-розшукових заходів [52; 232].

Модернізаційний проект створення цифрової телекомунікаційної мережі органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, представлений нижче на схемі:

З метою створення бази для проведення аналітичної роботи у сфері нових інформаційних технологій пропонується вдосконалити систему обліку оперативної інформації та показників щодо розкриття цих злочинів [231]. Не варто забувати, що інформаційні системи правоохоронних органів теж можуть піддаватися атакам хакерів. Тому постійно слід вести кропітку роботу щодо технічного та криптографічного захисту інформаційної інфраструктури [128].

Отже, пріоритетним напрямком криміналістичної модернізації є науково- технічна розробка та впровадження в досудовий кримінальний процес інноваційних проектів експертно-пошукових систем. Особливу актуальність це набуває у сфері розслідування злочинів у сфері високих технологій. Пропонуємо антикримінальні інформаційні технології визначити як сукупність           криміналістичних,

кримінологічних, кримінально-правових та кримінально-процесуальних знань й інших відомостей про інформаційне забезпечення послідовності окремих оперативно-тактичних операцій з будь-якими об'єктами у сфері боротьби зі злочинністю з метою досягнення ефективних результатів. Тому викладені пропозиції пропонується використати під час розробки проекту Закону України «Про інформаційно-телекомунікаційну систему правоохоронних органів».