4. Поняття технології та види високих технологій

Термін «технологія» походить від базового терміну «техніка», який означає загальну назву різноманітних пристроїв, механізмів та устроїв, не існуючих в природі, а виготовлених людиною. Універсальної класифікації технічних засобів ще не створено. Тенденція зростання ролі науки в житті сучасного суспільства сьогодні обумовлює                                                         використання

високотехнологічних рекомендації в правоохоронній практиці. При цьому

Синєокий О. В. Інформаційне право України

Електронн

дослідниками акценти наголошуються на проблемах, що лежать на стиках різних галузей знань, оскільки тільки тісна взаємодія між ними сьогодні забезпечує пріоритети на всіх напрямках науки та техніки [117, с. 139].

Загальноприйнятно                         поняття

«технологія» розуміти як сукупність методів, процесів та матеріалів, що використовуються в певній галузі діяльності, а також науковий опис засобів виробництва. Так, у сценічному мистецтві технологія виконання спектаклів, п'єс, зйомки кінофільмів і т.п., описується сценарієм.

У розгляді загального змісту поняття та видів технологій можна також звернути окрему увагу і на те, що загальне коло політичних технологій може бути представлене такими видами як технології політичного консультування, технології політичної реклами, де особливе місце займає такий підвид як антирекламні технології, виборчі технології, де, наприклад, потрібно звернути увагу на інформаційний прийом пресуппозиції як ілюзії вибору у ситуації невизначеності («Ми повинні відбросити усі сумніви й коливання... », «Народ зробив свій вибор... » і т.п.), нейролінгвістичне програмування (індивідальні та масові NLP- технології), технологія іміджмейкінгу, PR- технології (від англ. PR - Public Relations - зв'язок із широкою громадськістю), де спеціальна роль відводиться менеджменту новин та інформаційних повідомлень.

Сьогодні термін Пі-Ар застосовується при інформаційному впливі для зміни суспільної думки, який найчастіше неправильно сприймається громадськістю як рекламна/інформаційна акція. Стрижнем політичного Пі-Ару розглядається технологія спін-мастеру (англ. spin-master) як інструмента роботи із інформаційним світом новин та символів у випадках, коли інформаційний розвиток подій приймає несприятливий характер.

Технологіями морального плану називаються закони предків (чого робити не можна або якщо робити, то що і як), правила поведінки людини в суспільстві, кодекс честі, конституція (у цивілізованому суспільстві), поняття (у кримінальному світі) і т.п.

електронне право високих технологій курс лекцій

Разом із тим технологія як об'єкт правового регулювання і один з ключових термінів інформаційного законодавства залишається фактично не визначеною. У найбільш загальному випадку під поняттям технологія                               розуміють               сукупність

взаємозв'язаних способів обробки матеріалів, виготовлення виробів та процесів, що супроводжують ці види робіт.

Процес представляє певну сукупність дій, що спрямовані на досягнення поставленої мети. Він повинен визначатися вибраною людиною стратегією і реалізовуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Тому технологічний процес є послідовністю технологічних операцій, що необхідно для виконання певного виду робіт або діяльності. Технологічна операція як основна розрахункова одиниця для визначення продуктивності науково-технічної діяльності є частиною технологічного процесу.

Окреме місце у технологічному процесі відведено технологічним картам, тобто технологічним документам, в яких фіксується повний цикл операційного процесу обробки виробу, матеріалів, виробничого обладнання, технологічних режимів, час та кваліфікація працівників.

Поняття нових інформаційних технологій визначається як сукупність методів та засобів реалізації інформаційних процесів у різних галузях людської діяльності, інакше кажучи, вони є засобами реалізації інформаційної діяльності людини.

Ми бачимо, що багато явищ соціального життя все більшою мірою знаходять відображення в так званому «віртуальному світі» - у тих інформаційних сферах, носіями яких виступають як засоби масової інформації, так і глобальні комп'ютерні телекомунікаційні мережі та системи. Адже сьогодні інформаційна сфера неможлива без застосування автоматизованих інформаційних систем та банків даних, програмного забезпечення операційних систем, прикладного та сервісного програмного        забезпечення,  інших

інформаційних технологій, що засновані на використанні засобів обчислювальної техніки

Синєокий О. В. Інформаційне право України

Електронн

і зв'язку. Подальше удосконалення середовища накопичення інформації на різних носіях, глобальне охоплення населення засобами зв'язку, що дозволяють передавати інформацію в будь-яку точку планети, автоматизована обробка інформації заздалегідь розробленими алгоритмами - це три технічних досягнення, на яких базуються сучасні інформаційні технології і які можуть бути використані для проведення оперативно- технічних заходів.

Таким чином, нові інформаційні технології пропонують визначати як цілісну систему операцій щодо збирання, зберігання, обробки та передавання інформації, що здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та телекомунікаційних каналів зв'язку.

П. І. Орлов акцентує увагу на тому, що нові інформаційні технології засновані на впровадженні обчислювальної техніки, засобів зв'язку, систем телекомунікації. Таким чином, за думкою цього автора нові інформаційні технології визначаються як цілісна система операцій щодо збирання, зберігання, обробки та передавання інформації, що здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та телекомунікаційних каналів зв'язку [144, с. 8, 29].

Отже, класифікаційною ознакою, яка відносить інформацію до сфери нових технологій, є електронна обробка інформації (з метою її збереження, передачі, копіювання, переробки, знищення, кодування тощо) та використання мереж зв'язку, в більшості своїй глобальних.

Реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання зорієнтованої на неї інформаційної технології. Інформаційна технологія може існувати й поза сферою інформаційної системи.

Тому з точки зору політики технологічного розвитку існують підстави щодо окремого визначення найбільш міцного зв'язку техніки з наукою, що може бути визначено так: ^ T + L = Tl, де T - техніка

(technika), L - наука (logos), Tl - технологія (technology).

Отже, технологія - це комплекс організаційних заходів, операцій та приймів, що спрямовані на виготовлення,

з електронне право високих технологій курс лекцій

обслуговування, ремонт та/або експлуатацію виробу з номінальною якістю та оптимальними витратами.

Інформаційна технологія є більш ємним поняттям, що відображає сучасне уявлення про процеси перетворення інформації в інформаційному суспільстві.

Метою нових технологій у галузі передачі інформації є отримання інформації для аналізу й прийняття на його основі рішення на виконання будь-якої дії. Звідси визначимо інформаційну технологію як процес, що використовує сукупність засобів і методів збирання, обробки і передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища (інформаційного продукту).

У майстерному сполучені двох інформаційних технологій управлінської та комп'ютерної - запорука успішної роботи інформаційної системи.

Тож, ми наблизилися до розуміння високотехнологічної теорії як окремої підгалузі інформаційного права. На ці питання відповіді далі спробуємо надати ґрунтовну відповідь, після визначення правового змісту поняття «висока технологія» як основного елемента.

Потрібно оцінити порівняльно-правове співвідношення термінів «висока технологія» і «нова технологія». Крім цих, зустрічаються похідні від зазначених термінів, як-то - «високоінтелектуальна технологія»,

«інноваційна технологія», «передова технологія», «критична технологія» тощо.

Під інтелектуальними технологіями розуміють високі наукоємні технології, що відтворюють елементи інтелекту людини [41, с. 29]. Складні за розробкою вони досить прості в експлуатації, навіть, для непрофесійного користувача.

Інноваційні технології - це набори методів і засобів, що підтримують етапи реалізації нововведення, серед яких розрізняють такі основні види як впровадження, тренінг, консалтинг, трансферт, аудіт, інжиніринг.

Термін висока технологія («high-tech») є більш ємним, ніж критична, а за часом створення може включати в себе нові

Синєокий О. В. Інформаційне право України

Електронн

технології, що були розроблені останніми роками ХХІ ст. Високі технології - це технології, які стануть визначальними у постіндустріальному суспільстві [54, с. 646].

До високих технологій можна віднести оптоволоконні,            інтегрально-волоконні,

лазерні, комп'ютерні, цифрові, космічні, нанотехнології та деякі інші, але обов'язковою ознакою є створення на протязі останніх 30-40 років, тобто з початку 60-х років ХХ ст. до теперішнього часу. Потрібно визнати, що до цього часу відсутнє в законодавстві визначення такого поняття як «високі технології» та похідних і суміжних термінів.

Звідси постає проблема відсутності нормативно-правового    регулювання

суспільних відносин, що виникають в цій галузі. «Нова технологія» і «новітня технологія» також є двома різними термінами. При цьому новітні технології в інформаційній сфері випереджають нові приблизно на 5 років. Отже, високі технології з одного боку є вищими, ніж «звичайні», утім ще можуть поступово зростати, але не бути піковими, на відміну від критичних, які є якісним ривком після досягнення певної критичної межі. Звідси термін «критичні технології» за рівнем є вищим, ніж термін «високі технології».

Адже критичний рівень завжди є фактично піковим або максимальним, після чого технологічні властивості мають перейти структурно вже на інший уніфікований рівень.

З метою систематизації понять, ми пропонуємо для єдиного позначення сукупності таких технологій вживати єдиний термін прогресивні технології або прог- технології («prog-tech»).

З метою розвитку Основ політики РФ в галузі розвитку науки й технологій на період до 2010 р. розроблені Правила формування, коректування й реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки, технології й техніки в РФ і переліку критичних технологій.

Перелік критичних технологій, що підпадають під чинність Закону РФ «Про порядок здійснення іноземних інвестицій у стратегічні галузі», 25.08.2009 р. було затверджено [136]. До переліку включено 35 технологій, що мають важливе соціально- економічне значення або важливе значення для оборони країни й безпеки держави. У

електронне право високих технологій курс лекцій

списку критичних технологій - клітинні технології, нанотехнології, технології біоінженерії, водневої енергетики, нових і поновлюваних джерел енергії.

До цього списку включено також технології обробки, зберігання, передачі й захисту           інформації,                            створення

інтелектуальних систем навігації, обробки композиційних, керамічних матеріалів, кристалічних матеріалів, полімерів і еластомірів.

Крім цього, визначені галузі, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни й безпеки держави. Так, до стратегічних галузей віднесені 42 виду діяльності [146]. Нажаль, в України до цього часу у цьому напрямку заходів не здійснено.

Наведемо основні визначення:

Інформаційні технології (англ. information technology) - широкий клас галузей діяльності, що відносяться до технологій управління, та комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці з використанням обчислювальної техніки, комп'ютерів та програмного забезпечення для зберігання, перетворення, обробки, передачі та одержання інформації.

Інноваційні інформаційні технології - цілеспрямовано організована сукупність інформаційних процесів та реалізація інформаційних нововведень з використанням вперше створених та вдосконалених технологічних засобів передачі даних, до пошуку, одержання, обробки яких пристосована інформація або інформаційний продукт.

Інтелектуальні                     інформаційні

технології (англ. intellectual information technology) - інформаційна концепція підвищення ефективності прийняття інноваційних рішень в умовах, що пов'язані з виникненням проблемних ситуацій, а також технології прискорення аналізу політичної, економічної, соціальної та технічної ситуації, при цьому методи, що використовуються при синтезі управлінських рішень, не обов'язково повинні копіювати процеси людського мислення