5. Криміналістична інформатика та високі технології

дослідників, може класифікуватися так: 1) програми для автоматизації пошуку криміналістичної інформації; 2) програмні продукти, що дають змогу автоматизувати процес виявлення та дослідження ознак об'єктів; 3) спеціальні програми для оцінки виділених ознак різноманітних об'єктів дослідження; 4) програми, що дають змогу автоматизувати процес складання експертного висновку [211, с. 542].

Для документування злочинів у сфері високих технологій, з метою пошуку та фіксації фактичних даних широко застосовуються програмні та технічні засоби, використовуються наукові, технічні та інші спеціальні знання. Це обумовлено такими чинниками: 1) зміст заходів та умови їх проведення (об'єкт пошуку - інформація, яка обробляється автоматичним шляхом або передається технічними засобами; об'єкти дослідження - носії інформації, засоби зв'язку, комп'ютерна і телекомунікаційна техніка, їх системи та мережі); 2) електронне середовище як місце вчинення протиправних діянь; 3) механізм слідоутворення в електронному середовищі; 4) способи фіксації, збереження, дослідження та відображення доказової інформації у формі, що є зрозумілою для сприйняття слідчим та судом.

Для фіксації факту користування певною особою вищезазначеним обладнанням необхідно створити ситуацію, яка б однозначно свідчила про винність конкретної особи (комбінація, затримання «на гарячому», відеофіксація, дактилоскопія тощо).

Як слушно визначається дослідниками цієї проблематики, багато правопорушень здійснюється вже на рівні надання доменних імен [43, с. 98-101]. Водночас, потрібно погодитися із затвердженням окремих експертів у тім, що довести подібні злочини практично неможливо, оскільки, виготовлена порнопродукція, як правило, зберігається на цифрових носіях, які якщо буде потреба ліквідується протягом секунд [109, с. 124­126]. Тобто знищуються речові докази, а тому злочинці залишаються безкарними.

Утім залишається питання про допустимість доказів, отриманих у результаті застосування телекомунікаційних засобів. Вирішуючи це питання, слід виходити з того, що допустимість визначається законністю джерела доказу, суб'єкта, який отримав доказ, умов та способів його отримання. Так, інформація, отримана телекомунікаційним шляхом, може бути віднесена до справи як й інші непроцесуальні дані. Але така інформація може використовуватися як орієнтуюча, тактична інформація. Але для того, щоб бути доказами в кримінальній справі, фактичні дані повинні набути ще й ознак допустимості, тобто вони мають бути отримані: 1) належним суб'єктом доказування; 2) належним способом збирання доказів; 3) із належного джерела доказів.

Отже, спробуємо нижче схематично представити модернізацію технологічних коридорів передачі інформації у сфері боротьби зі злочинністю:

Синєокий О.В. Інформаційне право України

Електронний куі