3. Методологія, принципи та функції Інтернет-моніторингу

Моніторинг (англ. monitoring - спостереження) - це процес поточного спостереження, контролю, оцінювання, аналізу і прогнозування ключових процесів у суспільстві на базі статистичних даних. У проекті Закону України «Про моніторинг телекомунікацій» визначення цього поняття сформульовано дещо інакше - як спостереження, відбір за визначеними ознаками, оброблення та реєстрація сеансу зв'язку в мережах телекомунікацій із застосуванням системи контролю мережі телекомунікацій.

Терміном моніторинг мережі називають роботу системи, що виконує постійне спостереження за комп'ютерною мережею в пошуках повільних або несправних систем, яка при виявленні збоїв повідомляє про їх системному адміністраторові. Система моніторингу Інтернет-мережі виконує спостереження за мережею в пошуках проблем і стежить за появою будь-яких погроз ззовні. Отже, моніторинг є інформаційним процесом, основними функціями якого виступають систематичний або безперервний збір інформації про параметри складного об'єкта або дії.

З методологічної точки зору моніторинг інформаційних програм можна розглядати як процедуру щодо оцінки, метою чого є виявлення та (або) фіксація ефектів триваючих загрозливих дій без з'ясування причин. Такий вид моніторингу виступає як внутрішня процедура, що заснована на індикаторах та результатах, а також як інструмент збору інформації й звітності й спрямована на збір інформації про основні ресурси й продукти інформаційної програми.

Особливою рисою моніторингу такого виду як інформаційного процесу є систематичність збору та обробки інформації.

Інформаційний моніторинг полягає в комплексі організаційно-правових та технологічних заходів щодо спостереження в інформаційній сфері, аналізу отриманих ре­зультатів і внесення коригувальних дій, спрямованих на усунення загрозливих пока­зників. Обов' язковим його елементом є оцінка та прогноз стану соціального сприйняття у визначений період часу, тобто оприлюднення результатів втручання і правового реагування щодо виявлених порушень закону в інформаційній сфері. Тобто, перш за все, починати таке дослідження потрібно з статистичного спостереження, а саме - зі збирання інформації.

Інтернет-моніторинг несе одну або більше з трьох основних інформаційних функцій: 1) встановлює інформаційні відносини зі своїм оточенням у інтернет- просторі; 2) забезпечує зворотний зв' язок та обмін інформацією з усіма суб' єктами в Інтернеті; 3) виявляє невідповідність інформації, що розміщена в Інтернеті діючим нормам та правилам.

Система інформаційно-правового спостереження в Інтернет-просторі ще не дістала ґрунтовного впровадження в практичну діяльність, тому сьогодні фактично виступає інноваційним проектом. Звідси фактично це додатково означає «проблему в проблемі». Основною умовою цього є наявність чіткої мети, вимог, параметрів інновацій [54, с. 529]. Тому моніторинг інноваційного проекту грунтується на принципах кількох вирішальних припущень, що покладені в основу будь-якої системи відстеження й контролю [200].

Необхідно відзначити, що, до якої би галузі права не було віднесене порушення прав особистості в Інтернеті, організація своєчасного реагування є однією з найбільш ефективних форм їхнього правового захисту. Разом із тим можливість анонімної присутності в Мережі часто дозволяє сховати справжні імена авторів, джерел та осіб, що розмістили незаконну інформацію або вчинили інші правопорушення в Інтернеті, що представляє певну складність при вирішенні питання про притягнення до відповідальності.

Отже, моніторинг мережі - це інформаційна система (процес) спостережень, яка є процесом збору, обробки, збереження та аналізу інформації про поточний стан мережі без втручання в її функціонування і складається зі збору, обробки та аналізу інформації про стан об'єкту.

Таким чином, правовий інтернет- моніторинг є підвидом інформаційного моніторингу, оскільки являє собою систему спостереження в Інтернет-просторі за станом інформаційної злочинності і реалізації антикримінальних заходів.