10. Глобальна система Інтернет як вид електронної комунікації та проблеми правового регулювання Інтернет-простору

Із             впровадженням                нових

інформаційних технологій відбувається формування нової структури суспільства - так званої мережевої структури.

Особливим видом електронної комунікації є Інтернет (англ. скороч. від Interconnected Networks - об'єднані мережі) - тобто глобальна телекомунікаційна мережа інформаційних та обчислювальних ресурсів. Рекомендується написання слова з прописної букви. Коли слово internet написано з
рядкової літери, воно означає тільки об'єднання мереж за допомогою маршрутизації пакетів даних, при цьому в таких випадках не мається на увазі глобальний інформаційний простір Інтернет. Утім у нетехнічній лексиці ці поняття, як правило, не розрізняють.

Всесвітня комп'ютерна мережа Інтернет, разом із персональними комп'ютерами, утворює технологічну основу для розвитку міжнародної концепції «Всесвітнього інформаційного суспільства». Розвиток національної складової глобальної інформаційної                        мережі          Інтернет,

забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів є одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, забезпечення авторського права у сфері функціонування Інтернету [150].

У країнах Європи з 90-х рр. ХХ ст. з' являються нормативно-правові акти, що стосуються регулювання відносин в Інтернеті, де визнається основний принцип Інтернет-індустрії - саморегуляція.

Останніми роками в Україні поступово збільшується кількість нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання такого засобу доступу до інформації як Інтернет, що вимагає систематизації в рамках високотехнологічної теорії інформаційного права.

Важливим напрямком розвитку вітчизняного законодавства в інформаційній сфері є регулювання саме відносин, пов'язаних з цифровими технологіями мережі Інтернет. На сьогодні зусилля науковців спрямовані саме на дослідження новітніх інформаційних процесів та ефективного забезпечення їх правової регуляції [143]. Зокрема, Закон України «Про телекомунікації» визначає, що Інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана гло­бальним адресним простором та базується на

визначеному

інтернет-протоколі, міжнародними стандартами.

Визначимо основні терміни:

Інтранет - це внутрішньо корпоративна мережа, яка може бути ізольована від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні, використовуючи стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету.

Локальна обчислювана мережа - це система, яка забезпечує на обмеженій території один чи декілька каналів зв'язку, наданих приєднаним до неї абонентам для короткочасного монопольного користування.

Мережа інформаційна - це сукупність         мережі електронно-

обчислюваних машин (ЕОМ) і відділених реальних прикінцевих систем, що взаємодіють через мережу ЕОМ, яка забезпечує доступ прикладних процесів, розташованих в будь-якій із цих систем, до всіх її інформаційних, обчислюваних, комунікаційних ресурсів і колективне їх використання.

Мережа передачі даних - це організаційно-технічна система, яка складається        з           комплексів

телекомунікаційного обладнання (вузлів комутації) та реалізує технологію інформаційного обміну з використанням первинної мережі зв' язку.

Як було вище вже з' ясовано, високотехнологічне інформаційне право є системою правового регулювання інформаційних відносин у сфері високих технологій.

Синергетика                           займається

дослідженням інформаційних систем, що складаються з великого числа частин, компонентів або підсистем, інакше кажучи, деталей, складним образом взаємодіючих між собою.

Підкреслимо, що в потрібний момент при виявленні небезпечних проявів можна втрутитися у хід подій і змінити його. Звідси інформаційне майбутнє також, виявляється, має неєдиний варіант розвитку.

Тому відповідь синергетики високотехнологічного права полягає в тому, що в безлічі випадків відбувається