9. Інформаційні процеси та новітні інформаційні технології

У загальному розумінні процес є послідовною зміною станів об'єкта у часі. Відомо, що галузей матеріального права існує набагато більше, ніж процесуальних.

Сьогодні ще не існує юридичної науки інформаційного процесу у значенні, наприклад, кримінального чи цивільного процесів. Тому інформаційно-правова діяльність у випадку відсутності «власного» процесуального   права   неминуче

здійснюється за процедурами одного з існуючих юридичних процесів.

Юридичний процес - це врегульований процесуальними нормами порядок діяльності компетентних державних органів, що складається у підготовці, прийнятті та документальному закріпленні юридичних рішень загального або індивідуального характеру.

Оскільки юридичний процес фактично є комплексним утворенням, він включає п'ять самостійних процесів: конституційний, кримінальний, цивільний, господарський та адміністративний.

Звідси термін «інформаційний процес» можна тлумачити у трьох основних значеннях: 1) юридичний аспект - під час виконання інформаційних процесів виникають суспільні відносини, що підлягають правовому регулюванню в інформаційній сфері (точка зору інформаційного права), тобто уявляє правовий          механізм          вирішення

інформаційних                      питань;                   2)

соціотехнологічний аспект - модернізація процесів програмного забезпечення та технологічного обміну інформацією (точка зору інформатики), тобто фактично уявляє інформатизацію; 3) комунікативний аспект - процеси та механізми міжособистісного та міжгрупового спілкування (точка зору соціальної психології).

Отже, інформаційний процес - це процес одержання, створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, поширення та використання інформації.

Таким чином, у структурі інформаційного процесу реалізуються норми інформаційного права. При цьому динаміка та розвиток інформаційного процесу регулюється процесуальними нормами інших галузей права.

Інформаційні технології - це цілеспрямовано організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує продуктивні обробку даних, пошук та розміщення інформації, доступ до її джерел незалежно від місця розміщення.

Нова інформаційна технологія базується на трьох основних принципах: 1) інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп'ютером; 2) інтегрованість (стикування, взаємозв'язок) з іншими програмними продуктами; 3) гнучкість процесу зміни як даних, так і постановок завдань [23, с. 199].

Потрібно зазначити, що терміни «технологія зв'язку», «сучасна технологія зв'язку» не зовсім чітко передають зміст тієї предметної галузі, яку вони покликані позначати. У поняття нової інформаційної технології включені також комунікаційні технології, які забезпечують передачу інформації різними засобами.

Тому, дослідники пропонують вжи­вати термін «телекомунікаційна технологія» [239, с. 103-108].

За             класами              реалізованих

технологічних операцій інформаційні тех­нології розглядають у програмному аспекті і включають: обробку текстів, електронні таблиці, автоматизовані бази (банки) даних, обробку графічної та звукової інформації, мультимедійні та інші системи [86].

Програмно-технічна               організація

обміну з комп'ютером текстовою, графічною, аудіо- та відеоінформацією одержала назву мультимедіа-технології. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають вбудовану підтримку мультимедіа та дозволяють використовувати її в профе­сійній діяльності, навчально-освітніх, науково-популярних та ігрових галузях.

При застосуванні цієї технології в професійній діяльності відкриваються реальні перспективи використати комп'ютер для озвучування зображень, а також розуміння ним людської мови, ведення комп'ютером діалогу із спеціалістом на його рідній мові. Здатність комп'ютера з голосу сприймати нескладні команди керування програмами, відкриванням файлів, виведенням інформації на друк та іншими операціями створює сприятливі умови для взаємодії з ними в процесі професійної діяльності [23, с. 201].

Як один з яскравих прикладів новітніх телекомунікаційних технологій можна зазначити російську супутникову систему навігації, що має назву Глобальна навігаційна           супутникова     система

(ГЛОНАСС), яка включає серію космічних апаратів третього покоління.

Іншим прикладом є мобільний зв'язок третього покоління, що ґрунтується на пакетній передачі інформації. Потрібно визначити, що технології мобільного зв'язку 3G (від англ. third generation — «третє покоління») представляють собою набір послуг, які поєднують як високошвидкісний мобільний доступ із послугами Інтернет- мережі, так і технологію радіозв'язку. Цим подібні телекомунікаційні технології забезпечують еволюційний перехід від вузькополосних систем з кодовим розподілом каналів до систем зв'язку «третього покоління», по суті створюючи новий інформаційний канал передачі даних. На теперішній час найбільшого поширення одержали два стандарти, що дозволяє організовувати відеотелефонний зв'язок, дивитися на мобільному телефоні фільми й телепрограми й т.п. Крім того, мережі 3G