2. Цифрові права людини та мультимедіа-технології як наукові категорії

У загальному розумінні, формат інформації - це специфікація (однозначний опис) структури даних.

Сьогодні розрізняють декілька видів інформаційних форматів: а) відкритий формат як загальнодоступна специфікація зберігання цифрових даних; б) тестовий формат як формат зберігання текстової інформації; г) графічні формати як формати зберігання графічної інформації - фотографій і малюнків; д) цифрові звукові формати як формати запису звуку. Крім цього, також існують інші формати зберігання інформації. Зокрема, RAW- формат даних, який не має чіткої специфікації і містить неопрацьовані або опрацьовані у мінімальному ступеню дані, що дозволяє уникнути втрат інформації.

Інформаційно                -              медійна,

комунікативна система є «мережа складних, багатомірних життєвих процесів, що складається з різноманіття лінійних і нелінійних суб'єкт-об'єктних і суб'єкт- суб'єктних відносин» [162, с. 18].

Пригадаємо, що цифровий (або дигітальний) формат є типом сигналів і форматів даних в електроніці, що використовують дискретний стан (на відміну від аналогового сигналу, що змінюється безперервно).

Цифровий зв'язок є галуззю техніки, яка пов'язана з передачею цифрових даних на відстань. Термін «цифровий» також позначає спосіб збереження даних у цифровому (двоїчному) форматі. Адже цифрові сигнали існують як послідовності чисел у часі. Звичайно використовуються два числа: 0 та 1 (так звані біти). Цифрові види зв'язку - це категорія способів радіозв'язку, при якій використовується модуляція несучої частоти радіосигналу за допомогою цифрового сигналу. Сьогодні цифровий зв' язок з успіхом використовується також і для передачі аналогових сигналів (наприклад, таких безперервних як мова та зображення). Останні з цієї мети відцифровуються (дискретизуються).

Перехід на нові формати детермінував суттєві зміни щодо зменшення розмірів при одночасному збільшенні обсягів зберігання інформації. Зокрема, до значного зростання можливостей відеомоніторингових

технологій призвело перехід різних технічних пристроїв відеоспостереження в цифровий формат.

Мультимедіа-технології                           є

технологіями одночасного використання різних форм представлення інформації та її обробки в єдиному об'єкті-контейнері. Термін мультимедіа також, найчастіше, використовується для позначення носіїв інформації, що дозволяють зберігати значні обсяги даних та забезпечувати достатно швидкий доступ до них (першими носіями такого типу були CD - compact йї&с). У такому випадку термін мультимедіа означає, що комп'ютер може використовувати такі носії та надавати користувачеві інформацію через всі можливі види даних (аудіо, відео, анімація, зображення та ін.), доповнюючи такі традиційні способи надання інформації як текст.

Компаратор - (від англ. comparare - порівнювати) - це інформаційний пристрій цифрової техніки, що призначений для порівняння будь-чого, в тому числі може бути програмою пошуку та порівняння схожих файлів.

У сучасних цифрових системах інформаційних технологій застосовуються кабельні (волоконно-оптичні), супутникові, радіорелейні та інші лінії й мережі зв' язку.

Разом із тим, до основних недоліків цифрових технологій відеоспостереження можна віднести те, що зараз більшість камер відеоспостереження програють аналоговим камерам щодо світлочутливості, передачі кольору при низьких рівнях освітленості.

Крім цього, витрати на захист даних у цифрових системах трохи вище, ніж при роботі з аналоговими технологіями відеоспостереження, особливо якщо використовуються вже існуючі комп'ютери й мережі. Також потрібно відзначити, що аналоговий сигнал постає в цифровому вигляді з деякою неточністю.

Отже, характерними рисами електронного каналу поширення інформації є відкритість і демократичність (необмежений доступ), оперативність і інтерактивність, таргетінг (інтернет- можливість індивідуального спілкування), коннективність (постійний контакт із затребуваними інформаційними потоками), мультимедийність. Утім з іншого боку у цьому зв'язку окремо виникає проблема цифрових прав людини.

Сьогодні інформаційна нерівність визначається низьким рівнем інформатизації, що перешкоджає широкому впровадженню інформаційних технологій. В умовах технологічного відставання і недостатнього розвитку інформаційного суспільства рівень інформаційної нерівності стрімко зростає пропорційно збільшенню сервісних та інформаційних можливостей Інтернету.

Звідси визначимо, що цифрові права - це розширення й застосування універсальних