5. Модернізація технологічної діяльності суспільства та формування технологічного світогляду у цифрову епоху

Модернізація - це удосконалення, поліпшення, відновлення об'єкта, приведення його у відповідність із новими вимогами й нормами, технічними умовами, показниками якості. Модернізуються, у переважній більшості, економічні процеси та технологічне обладнання [77].

Поняття модернізації виникло в 50-60-х рр. XX ст. в США для пояснення процесів, що змінюють традиційний суспільний порядок і сприяють перехід цих країн до сучасного (індустріального й демократичного) співтовариства.

Разом із цим, хоча термін «модернізація» порівняно досить новий, явище, що ним позначається, існує принаймні вже три сторіччя. Постмодернизація є заперечення модернізації навіть за змістом самого терміну. Заперечується, однак, не сам по собі факт модернізації, як він мав місце в історії й продовжує зберігатися до нашого часу, а можливість досягти на цьому шляху в цей час скільки-небудь істотних результатів [123].

Зрештою з' явилися концепції «часткової модернізації», «тупікової модернізації», «кризового синдрому модернізації» та ін.

Тлумачення модернізації як послідовного руху до вибраного стану через ряд проміжних етапів призводить до потреби класифікації різних форм розвиту, серед яких особливе місце займає форма технологічного розвитку, що доганяє.

У підсумку до визначальних факторів модернізації в економіці стали відносити розширення індустріальних технологій, що ґрунтуються на використанні капіталу та наукового знання, широкому освоєнні природних ресурсів, високотехнологічному розвитку інтелектуального потенціалу, розширенні ринків товарів, капіталу та праці. Утім, як свідчить світовий досвід, для типу перехідного суспільства, до якого поки може бути віднесено Україну, існує ризик застрягти на стадії часткової модернізації, коли формування технологічних інститутів суттєво залежить від економічних, адміністративних, технічних навичок й відповідних організаційних структур.

Існують різні варіанти та шляхи модернізації, але для інформаційної політики держави головним показником є стабільність і технологічність інформаційного простору. Адже зрозуміло, що процес інформатизації є системним перетворенням продукт- орієнтованого способу виробництва у постіндустріальний. В основі інформатизації знаходяться кібернетичні методи й засоби управління, а також інструментарій інформаційно-комунікаційних технологій. У ході інформатизації змінюється матеріально- технологічна основа суспільства, ключове значення починають мати аналітичні інформаційні системи управління, тобто модернізується соціальний уклад життя. Тобто ми бачимо як інформатизація набуває риси іншого феномену - технологізації.

Технологічний світогляд - це система специфічних поглядів на природу, с у с пі ль с тв о , лю д и н у . Формування технологічного світогляду обумовлено інформаційними особливостями суспільного буття та соціально-технічними умовами. Технологічний світогляд уявляє собою сукупність (систему) стійких поглядів, принципів, оцінок та переконань, що визначають ставлення до технологічних процесів, що відбуваються у навколишньої дійсності, та характеризує бачення світу в цілому й місце людини в сфері високих технологій. Зміна технологічного світогляду детермінує широкі дискусії, у центрі яких знаходиться питання щодо стратегічної основи розвитку техніки, що не вступає в протиріччя з цивілізаційною перспективою. Утім останнім часом висловлюються аргументи на користь так званої «дозованої інформатизації», яка передбачає сукупність нормативних обмежень, що має як позитивне, так і негативне значення при формуванні єдиноможливої інформаційної концепції високотехнологічного розвитку суспільства.

Звідси, «технологічна діяльність» на сучасному етапі розвитку суспільства має відношення не тільки до техніки або технологіям у повсякденному розумінні цих слів.

Отже, разом із відсутністю знайдених кінцевих відповідей на низку невирішених проблем у цій сфері, ми бачимо, що інформатизація поетапно і наступально формує нове соціальне уявлення - системний високотехнологічний світогляд на природу інформаційних процесів.

Як свідчать дослідження модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади України, у реалізації їх різних стратегій виникають типові проблеми, на які пропонується звернути увагу: 1) усвідомлення актуальності проблем першими керівниками, їхні бажання і воля до вирішення проблем; 2) недосконалість нормативно-правової бази; 3) вибір профілю технічних стандартів; 4) вибір комп'ютерного програмного середовища (інформаційних технологій); 5) створення персонального складу центру компетенції; 6) науковий моніторинг та супроводження реалізації; 7) кадрове забезпечення функціонування та розвитку; 8) фінансове забезпечення.

Технологічна модернізація - це корінні зміни у технологіях, у зв'язку з системним переходом економіки на інноваційній шлях розвитку.

Звідси пропонується розуміти інформаційну     модернізацію   як

високотехнологічний розвиток інформаційно- телекомунікаційних систем із чітко визначеною кінцевою метою. Цим інформаційна модернізація відрізняється від інформаційного розвитку, детермінованого внутрішньо обумовленою причиною.

Однією з провідних ознак інформаційної модернізації у цифрову епоху є системний перехід інформаційної мережі на цифрові технології з використанням сучасних потужних комп' ютерних систем, до чого, перш за все, потрібно віднести суперкомп'ютери та Грід-мережі.