3. Інформаційне електронне суспільство та глобальний інформаційний простір

Синєокий О.В. Інформаційне право України!

Електронний

спостережуваних кожним членом соціуму процесів глобалізації.

У цьому зв'язку можна погодитися з тим, що інформація є станом простору. Більше того, інформація як продукт передачі різноманітних форм життєвого простору людини породжує систему більше складного порядку - інформаційний простір.

Щоб інформаційно-комунікативний простір, що автоматично виникає навколо будь-якого виду діяльності, працювало не проти, а в благо, було конструктивним, важливо створити підконтрольну модель, де з максимальною ефективністю здійснюються контакти між різними суб'єктами інформації та комунікації.

Концептуальна модель глобального інформаційного простору перебуває в стадії становлення, у зв'язку із чим встає питання про формування єдиного теоретичного поняття глобального інформаційного простору.

Однієї з найважливіших тенденцій становлення інформаційного суспільства є стрімкий інноваційний розвиток, що в умовах глобалізації приведе до створення й використання нових об'єктів інтелектуальної власності, що бідують у правовому захисті. Крім того, що спостерігається в останні роки активне формування й розвиток мережевого інформаційного простору (Інтернет) обумовило необхідність модифікації й систематизації всіх нормативних положень, що діють у сфері авторських і суміжних прав у глобальному інформаційному просторі.

Інформаційний простір є простором тільки тоді, коли воно відбивається у свідомості окремої особи, що визначає широту й зміст інформаційного простору. Глобальний інформаційний простір формується на основі всієї інформації, що людина може одержати в інформаційному суспільстві.           Межами           глобального

інформаційного простору є ті межі, у яких здійснюється передача й поширення інформації в інформаційному суспільстві.

Така концептуальна модель глобального інформаційного простору зв'язує інформаційне суспільство, інформаційний простір і інформаційне право. У юридичній літературі існують і інші концепції

електронне право високих технологій рс лекцій

інформаційного простору, що засновані на територіальному, технологічному або функціональному підходах, які в принципі не суперечать                       концепції         глобального

інформаційного простору [84, с. 8].

Розробка ж правових конструкцій, застосовних до породженим технічним прогресом і збільшенням можливостей щодо поширення та використання інформації відносинам, є вимогою часу, і в цьому зв'язку застосування авторсько-правових моделей є найбільш прийнятним в умовах формування інформаційного суспільства.

Виходячи з об'єктивних законів інформаційного обміну в інформаційному суспільстві можна виділити додаткову категорію інформаційного простору - мережеве.

Мережевим простором є частина глобального інформаційного простору, обмежена рамками комунікаційних (цифрових інтерактивних) мереж, що передбачає право на доведення до загальної відомості інформації в інтерактивному режимі. Прикладом мережного простору може служити цифрова інтерактивна мережа Інтернет.

З метою підвищення ефективності розвитку інформаційного суспільства необхідно створити цілісну систему законодавства, гармонізовану з нормами міжнародного права з питань розвитку інформаційного суспільства, зокрема здійснити кодифікацію інформаційного законодавства.

Останнім часом з' явилося поняття «постіндустріальне суспільство», основними ознаками якого виступають: 1) переорієнтація економіки від товаровиробництва до сервісу і домінування    наукоємких      галузей

промисловості; 2) принципово новий спосіб організації           технологічної   сфери,

детермінований створенням інтелектуальних технологій; 3) радикальне зміщення акцентів у соціальній      структурі                               суспільства;

4) модернізація і переструктуровання інституційної сфери, зовнішньо-формальною стороною якої виступає її комп'ютерізація, а внутрішньо-змістовною - імперативна орієнтація на модернізаційні пріоритети

інтелектуалізму і відповідне профілювання [168].

Таким чином, пріоритетним завданням постіндустріального суспільства виступає принципово новий спосіб організації технологічної сфери, детермінований створенням   високоінтелектуальних

технологій, тобто створенням нового соціального зразка, що є результатом «другої індустріальної революції», яка в основному ґрунтується на суперкомп'ютерних, оптоволоконних, нано- і мікроелектронних технологіях. До інформаційних сфер відносять засоби масової інформації, телекомунікації та зв'язку, глобальні комп'ютерні мережі, індустрію різних інформаційних послуг [25].

Отже, якщо врахувати викладені вище об'єктивні передумови переходу світової спільноти до інформаційного суспільства, то використання у повсякденній діяльності людей інформаційно-телекомунікаційних технологій є необхідним атрибутом життя прогресивного суспільства.

Електронне суспільство уявляє собою використання інформаційно-комунікаційних технологій для перетворення органів влади з метою зробити їх більш доступним для громадян, більш ефективним та більш підзвітним.

Зміст електронного суспільства полягає у використанні інформаційних технологій для розширення можливостей кожного члена громадянина. Тому електронне суспільство характеризується використанням ІКТ як основного засобу для колективних розумових та адміністративних процесів (інформатизація, прийняття спільних рішень, контролювання виконання рішень і т.п.) на усіх рівнях: починаючи з рівня місцевого самоуправління і закінчуючи міжнародним.

Таким чином, можна визначити головні складові поняття «інформаційне електронне суспільство»: 1) модернізацію інформаційної економіки на інноваційну модель; 2) електронну індустрію інформаційних послуг; 3) сучасні інтелектуальні інформаційні технології та прогресивні техно­логії волоконно-оптичного зв'язку; 4) значний потенціал науки; 5) розвиток нанотехнології; 6) комп' ютерізацію суспільно-політичних, економічних та інших процесів; 7) інформаційне та матеріально-технічне забезпечення різноманітних електронних послуг.

Ось самим така соціальна природа детермінує створення високотехнологічних умов для розвитку інформаційно-правових відносин.