Книги

1. Поняття, основні види та властивості інформації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84

Визначення інформації як правової категорії, її правового статусу, значення в правотворчості та правовому регулюванні, зокрема при прийнятті управлінських рішень - це ті питання, які розглядали в своїх наукових дослідженнях І. В. Арістова, О. М. Бандурка, К. І. Беляков, Н. Г. Бєляєва,

A. Б. Венгеров, В. І. Іванов, Д. А. Керімов,

B. К. Колпаков, А. М. Куліш, Б. Г. Литвак, В. М. Плішкін, Ю. А. Тихомиров та інші автори.

Інформація є одним із найбільш загальних понять науки, що означає деякі відомості, сукупність певних даних та/або знань.

Інформація - це відомості, що передаються усним, письмовим або іншим способом, зокрема за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т.п.

Найбільш повна характеристика поняття «інформація» подається у визначеннях, закріплених у багатьох законодавчих та підзаконних нормативно- правових актах [66; 67; 70; 71; 128; 164; 225;

226; 227]. Так, під інформацією у ст. 1 Закону України «Про інформацію» розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [67].

У Законі України «Про захист екон о мічної конкуренції» інформація визначена як відомості в будь-якій формі й в и гляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» визначає науково-технічну інформацію як документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково- дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності [71].

Останніми роками ретельно обговорюються різні варіанти розроблених законопроектів з різними назвами «Про інформацію», «Про доступ до інформації», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про систему науково-технічної інформації» та ін.

Так, згідно з проектом Закону України «Про інформацію» (2007) інформація визначається як відомості або/та дані у будь- якій формі та вигляді, на будь-яких носіях чи оголошені усно або у будь-який інший спосіб чи отримані у вигляді знань, що поширюються у просторі і часі, які відображають стан, властивості, якості, ознаки суб'єктів і об'єктів (предметів, технологій, засобів, ресурсів тощо), фактів, подій, дій, явищ, процесів, тощо у навколишньому світі, державі, суспільстві, тощо та які є об'єктами збирання, зберігання, використання та поширення [169].

За порушення законодавства про інформацію законопроект передбачає санкції - від дисциплінарних до кримінальних.

Під час доробки зазначеного законопроекту були враховані пропозиції та зауваження експертів Ради Європи, що стосувалися термінології.

Зокрема, із проекту вилучено терміни «інформаційні відносини», «інформаційний суверенітет», «національний інформаційний простір» тощо.

Чи правильна така думка? Адже інформаційні відносини як суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та захисту (охороні) інформації, мають ключове значення в інформаційному праві, до аргументації з цього приводу ми повернемося у наступному параграфі.

Проблеми інформації досліджуються у різних наукових галузях, основою чого є інформатика як наука про способи одержання, накопичення, зберігання, перетворення і передачі інформації, а також її використання в обчислювальних машинах та обчислювальних мережах.

Утім, на сьогодні не існує єдиного нормативного визначення поняття «інформація», яке б цілком відповідало соціотехнологічним вимогам часу.

У загальному вигляді соціальну інформацію визначають як сукупність знань, відомостей, даних та повідомлень, які формуються й відтворюються в суспільстві, а також використаються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами з метою регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин і процесів. Утім із позиції інформаційного підходу до соціальної інформації варто відносити інформаційні моделі в соціальних системах різного обсягу та складності.

Потоки різних видів соціально- економічної інформації, що використовуються в органах виконавчої влади, класифікуються за: періодичністю виникнення і передачі (п'ятирічна, річна, піврічна тощо); ступенем взаємозв'язку (характеризується кількістю усіх видів інформації, що надходить до органів виконавчої влади, взаємозалежних з даним конкретним видом повідомлень, зведень); ступенем сталості (розглядається тривалий проміжок часу, протягом якого інформація зберігає своє значення); структурою (основна - уся офіційна, допоміжна - уся неофіційна і кількісна); методами утворення (формування інформації на основі аналізу діяльності суб'єктів і об'єктів управлінського впливу, у ході дослідження всіх масивів інформації, що надходить по даному питанню, аналізу стану справ у різних сферах громадського життя); закріпленням та втіленням в матеріальні форми (візуальна, документальна, звукова) та за багатьма іншими ознаками [116].

Якість інформації - це ступінь її відповідності потребам споживачів. Властивості інформації є відносними показниками, оскільки залежать від інформаційної потреби. Визначають такі основні властивості, що характеризують якість інформації, як: об'єктивність, повнота, достовірність, адекватність, доступність, актуальність, емоційність.

Взагалі дослідниками виділяються такі основні властивості інформації: а) нематеріальність; б) інваріантність по відношенню до носіїв - та сама інформація може бути записана різними знаковими

Синєокий О.В. Інформаційне право України!

Електронний

системами, ці знакові системи можуть використовувати різні фізичні носії для запису; в) розмноження - інформація, на відміну від речовини та енергії має здатність до розповсюдження; г) здатність бути реалізованою - має тенденції матеріалізації, тобто може бути використаною, стати товаром та послугою на ринку [152, с. 249-252].

Усього нараховується велика кількість різних видів інформації, більшості з яких притаманні визначальні особливості.

Інформацію можна розділи на види за декількома ознаками.

Інформація, за умовами (режимом) захисту (охорони) при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні та поширенні інформації, поділяється на публічну інформацію та конфіденційну інформацію [169].

Особиста інформація - це інформація про особу (в тому числі дитину), її особисте життя. Особиста інформація являється особистою таємницею та належить до конфіденційної інформації.

Службова інформація - це інформація про фінансову діяльність, господарську діяльність (яка не пов'язана з секретами виробництва, введенням новацій та ноу-хау, розробкою стратегії розвитку, веденням

електронне право високих технологій рс лекцій

переговорів, розробкою та впровадженням нових технологій) та внутрівідомчу службову діяльність установи, її посадових, службових осіб та кореспонденцію (доповідні записки, листування між підрозділами тощо), які пов'язані з процесом прийняття рішень та передують їх прийняттю.

Офіційна інформація - це інформація про офіційну діяльність установи, її посадових, службових осіб та офіційні документи. Офіційна інформація може бути віднесена до публічної інформації та конфіденційної інформації.

Крім того, публічна інформація визначається як інформація, що вільно збирається, отримується, зберігається, використовується та поширюється.

Асиметрична інформація (англ. asymmetric(al) information) є терміном, який використовується в економіці наряду з термінами «недосконала інформація» та «неповна інформація», коли одна сторона угоди чи операції володіє більшою інформацією, ніж інша.

Отже, пропонуємо загальний спектр усіх видів та рівнів інформації схематично систематизувати у 14 спеціальних інформаційних груп:

№	ГРУПИ	ВИДИ ІНФОРМАЦІЇ
1	За призначенням	Універсальна, вища, масова, народна, національна, федеральна, суспільна, соціальна, енциклопедична, довідкова, спеціальна, особиста, галузева, міжгалузева, наукова, науково-технічна, технологічна, теоретична, практична, методична, пошукова, конструкторська, дослідницька, історична, філософська, міжнародна, політична, парламентська, урядова, виборча, партійна, муніципальна, ліберальна, консервативна, демократична, ідеологічна, революційна, військова, цивільна, економічна, комерційна, розрахункова, господарська, торгівельна, підприємницька, ринкова, лізингова, податкова, юридична, медична, фармацевтична, лікарська, санітарно-гігієнічна, демографічна, музична, педагогічна, культурна, церковна, релігійна, ритуальна, поштова, геодезична, географічна, топографічна, корабельна, транспортна, археологічна, архітектурна, спортивна, екологічна, гуманітарна, інженерна, космічна, святкова, комічна, місцева, територіальна, кваліфікаційна, колоніальна, екзаменаційна, туристична, антикризова та ін.
2	За режимом	Загального розповсюдження, статусна, індивідуальна, особиста, взаємна, офіційна, публічна, державна, статистична, колективна, групова, корпоративна, фахова, ділова, службова, неслужбова, архівна, бібліографічна, документальна, банківська, фінансова, інвестиційна,

	користування	страхова, фондова, трейдерська, журналістська, літературна, публіцистична, видавнича, поліграфічна, редакційна, рекламна, кінематографічна, музейна, патентна, інсайдерська, енергетична, елітна, презентаційна, аматорська, навчальна, курсова, тестова, залікова, виховна, молодіжна, статева та ін.
3	За режимом доступу	Загальнодоступна, професійна, особлива, авторська, анонімна, іменна, фамільна, конфіденційна, секретна, закрита, прихована, зовнішня, внутрішня, відкрита, режимна, заборонена, таємна, агентурна, конспіративна, законспірована, зашифрована, криптографічна, з обмеженим доступом про особу, приватна, партнерська та ін.
4	За рівнем якості та достовірності	Понятійна, термінологічна, кількісна, якісна, низькоякісна, неякісна, нова, застаріла, достовірна, недостовірна, сертифікована, корисна, фіктивна, дезінформація, компрометуюча, тенденційна, ґрунтовна, необгрунтована, перекручена, контрафактна, чорнова, механічна, уточнена та ін.
5	За рівнем системності	Генеральна, тактична, стратегічна, фактична, системна, концептуальна, інтеграційна, несистемна, безсистемна, вибіркова, випадкова, систематизована, унікальна, модернізаційна, координаційна, узагальнена, підсумкова, типізована, родова, категорійна, аналітична, статутна, реферативна, функціональна, ключова, організаційна, регламентна, основна, окрема, допоміжна, дорадча, визначальна, другорядна, різнорівнева, неповна, полемістична, асиметрична, альтернативна, недосконала, латентна, реформована, факультативна, кореспондуюча, контрольна, вирішальна, дзеркальна, діагностична, адаптована, додаткова, бонус-інформація, експромт-інформація та ін.
6	За рівнем технологічності	Комп'ютерна, програмна, електронна, цифрова, аналогова, оптична, мультимедійна, томографічна, кібернетична, високотехнологічна, інноваційна, проектна, віртуальна, інтерактивна, Інтернет-інформація, постіндустріальна, голографічна, мобільна, аудіоінформація, відеоінформація, фотографічна та ін.
7	За структурою та обсягом	Стандартна, єдина, фізична, матеріальна, атомна, молекулярна, хімічна, нульова, наноінформація, мікроінформація ... мегаінформація, гігаінформація, тераінформація, множинна, регіональна, локальна, фіксована, суперінформація, метаінформація, моноінформація та ін.
8	За походженням та природою впливу	Цивілізаційна, первинна, вихідна, відправна, інтелектуальна, психологічна, суб'єктивна, об'єктивна, конструктивна, креативна, категорична, свідома, несвідома, безсвідома, підсвідома, правдива, помилкова, сумлінна, сумнівна, перманентна, необхідна, критична, резонансна, рекомендована, контактна, аддитивна, асоціативна, агресивна, позитивна, негативна, нейтральна, обов' язкова, консультативна, ситуаційна, пріоритетна, марна, безглузда, паразитична, порочна, зворотна, діалогічна, націоналістична, вікова, расова, PR-інформація та ін.
9	За формою представлення	Текстова, числова, графічна, звукова, візуальна, лінійна, циклічна, схематична, модульна, кольорова та ін.
10	За засобами передачі	Усна, письмова, вербальна, невербальна, сигнальна, телевізійна, телеграфна, телеметрична, квантова, математична, аеронавігаційна, генетична, багатоканальна та ін.
		Правова, нормативна, законодавча, підзаконна, відомча, міжвідомча, процесуальна, дисциплінарна, правозахисна, захисна, правоохоронна,

11	За юридичним характером	криміналістична, кримінологічна, віктомологічна, оперативно- розшукова, контртерористична, судова, прокурорська, наглядова, позовна, апеляційна, касаційна, слідча, експертна, нотаріальна, адвокатська, пенологічна, адміністративна, конституційна, митна, виконавча, контрольно-ревізійна та ін.
12	За рівнем загрози	Венчурна, ризикована, підозріла, проблемна, протиправна, кримінальна, злочинна, надзвичайна, загрозлива, небезпечна, трагічна, віктимна, віктимізаційна, терористична, запобіжна, корупційна, рейдерська та ін.
13	За фінансовим рівнем	Оплатна, безкоштовна, кредитна, авансова, бюджетна, валова, витратна, валютна, іпотечна, комісійна та ін.
14	За терміном	Прем' єрна, поточна, першочергова, щорічна, квартальна, щомісячна, тижнева, щоденна, чергова, проміжна, кінцева, експрес-інформація, дострокова, майбутня та ін.

Отже, завдяки подібному

структуруванню ми нарахували існування понад 350 особливих видів інформації. Разом із тим, аналіз різноманітних джерел надає підстави про ствердження щодо існування трьох основних видів інформації: особистої, службової та офіційної. Ми з цим спрощенням не зовсім згодні, оскільки таке групування ґрунтується виключно на єдиній ознаці - режимі використання інформації. Тому безумовно, наш варіант ще не є остаточною конструкцією, оскільки при запропонованому підході потрібно зауважити, що певні із цих рівнів інформації можуть повністю або частково перекривати один одного чи доповнювати окремі кількісно-якісні показники.

Так, лікарська, фармацевтична та санітарно-гігієнічна є складовими медичної інформації (з однієї групи). Разом із тим, наприклад, агентурна інформація є складовою як таємної, так і оперативно-розшукової інформації (з різних груп). Або службова інформація являється службовою таємницею та належить до конфіденційної інформації.

Врешті-решт сьогодні вже потрібно передбачити у майбутньому утворення більш складних інформаційних конструкцій, що можуть складатися з великої кількості ланок і, навіть, утворювати замкнутий колоподібний ланцюг.

Пропонуємо останнє розуміти як інформаційний цикл - будь-яку багаторазову інформаційну послідовність, що організована за допомогою умовних виходів, переходів, завершення та продовження інформаційних груп.

Під поняттям «інформаційний об'єкт» розуміється опис деякої сутності (реального об'єкта, явища, процесу, події тощо) у вигляді сукупності логічно зв'язаних реквізитів (інформаційних елементів). Інформаційний об'єкт певного реквізитного складу та структури складає клас (тип), якому має надаватися унікальне ім'я (символьне позначення) [262].

Важливими властивостями інформації є цілісність інформації як властивість інформації бути захищеною від несанкціонованого спотворення, руйнування або знищення, якість інформації як сукупність властивостей, що відображають ступінь придатності конкретної інформації про об' єкти та їхній взаємозв' язок для досягнення цілей, що стоять перед користувачем, та наявність особливої інформаційної мови - тобто формалізованої мови, що призначена для характеристики даних певних видів та рівнів інформації чи змісту документів з метою забезпечення їх зберігання та пошуку.

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления

Книги

реклама

1. Поняття, основні види та властивості інформації

Лучшие книги

LiveInternet

реклама