6.8. Порівняльні клінічні спостереження за актотропними ефектами двох схем бальнеотерапії у дорослих пацієнтів

Таблиця 6.27

Порівняльна характеристика впливу двох схем терапії на абсолютні базисні параметри інтракардіальної гемодинаміки дорослих пацієнтів

 

 

 

Стосовно параметрів вегетативного забезпечення гемодинаміки виявлено різноскеровані зміни (табл. 6.29).

 

Розбіжність змін симпатичного тонусу склала 10,0% (p<0,01), вагального тонусу - 12,8% (p<0,05), індексу напруження Баєвського - 30,0% (p<0,05).

З-поміж параметрів ліпідного складу плазми (табл. 6.30) констатовано вірогідно відчутний приріст в основній групі порівняно із контрольною холестерину пре-Р-ЛП та тригліцеридів, котрі, як відомо, служать енергетичним субстратом для м'язевої роботи.

Таблиця 6.30

Порівняльна характеристика впливу двох схем терапії на абсолютні базальні параметри ліпідного складу плазми дорослих пацієнтів

 

З-поміж низки параметрів електролітного складу плазми вірогідних розбіжностей динаміки не виявлено в жодному випадку. Разом з тим, констатовано різноскеровані зміни вмісту в еритроцитах К⁺ (табл. 6.31).

Таблиця 6.31

Порівняльна характеристика впливу двох схем терапії на абсолютні базальні параметри електролітного складу плазми та еритроцитів дорослих пацієнтів

 

 

Найвагоміші різноскеровані зміни виявлено при аналізі параметрів трансмембранного обміну катіонів (табл. 6.32). Зокрема, якщо в контрольній групі активність Mg-АТФази мембран еритроцитів проявляла слабку тенденцію до зростання, то в основній групі констатовано вірогідне зниження активності, різниця між ефектами склала 15% (p<0,05). Активність Са-АТФази, навпаки, в основній групі закономірно підвищувалася, тоді як в контрольній - проявляла відчутну тенденцію до зниження, різниця склала 19,9% (p<0,01). Найістотніші розбіжності констатовано стосовно активності Na,K-АТФази мембран еритроцитів: внаслідок різноскерованих змін в контрольній та основній групах різниця склала 29,7% (p<0,01).

Таблиця 6.32

 

 

 

Рис. 6.9. Взаємозв 'язки між станом фізичної праце з д атності та параметрами трансмембранного катіонного обміну (в долях норми)

1,5

 

y = 12,071x² - 25,193x + 14,133

r²-nqtts

y = 25,41x² - 45,17x +

R = 0

y = 5,5924x² - 11,442x+

6,8651

К = 0,793

Виявлені розбіжності динаміки актотропних факторів акумульовані у двох паттернах. Перший з них (рис. 6.7) відображує ситуацію, за якої закономірні сприятливі зміни фізичної працездатності асоціюються із підвищенням активності Са-АТФази мембран еритроцитів, вмісту в них К+, тенденцією до підвищення вагального тонусу, суттєвим підвищенням вмісту в плазмі тригліцеридів і холестерину пре-Р-ліпопротеїдів. Відсутність закономірних змін фізичної працездатності асоціюється із відсутністю динаміки даних ліпідів, тенденцією до зниження активності Са-АТФази, вмісту К+ в еритроцитах та вагального тонусу.

Другий паттерн (рис. 6.8) унаочнює, як підвищення фізичної працездатності асоціюється із зниженням активності №,К-АТФази і Mg-АТФази мембран еритроцитів та тенденцією до зниження симпатичного тонусу, тоді як відсутність вірогідних змін даних параметрів поєднується із відсутністю закономірних змін працездатності.

Якщо виразити середньогрупові показники ITCHTR та катіонних АТФаз в долях норми, то можна виявити їх тісні взаємозв'язки (рис. 6.9). Видно, що мінімальному значенню індекса працездатності відповідають максимально підвищені рівні №,К-АТФази і Mg-АТФази та знижений в найбільшій мірі рівень активності Са-АТФази. В міру наближення до норми ITCHTR активності катіонних помп теж досягають норми, рухаючись у протилежних напрямках.

Наші дані узгоджуються з результатами експериментів на щурах Антипенко А.Е. и др. (1992). Автори виявили, що 6-тижневе аеробне тренування в 1,5 раза підвищує швидкість АТФ-залежного

45^ 2+                                                                                                                          •                                                        ....

транспорту Са в саркоплазматичному ретикулумі серця, що асоціюється із співрозмірним підвищенням в ньому активності Са-АТФази за відсутності змін активності Mg-АТФази. Виявлені зміни автори пов'язують із модифікацією ліпідного мікрооточення Са-АТФазного комплексу.

Наш висновок про роль у актотропних ефектах змін вегетативної регуляції лежить в руслі концепції, згідно з якою тривалі тренування на витривалість підвищують аеробну здатність організму, що супроводжується підвищенням вагального і зниженням симпатичного серцевого тонусу в спокої, тоді як гіпокінезія і перебування в стані невагомості, тобто антиподи тренування, викликають протилежні зміни вегетативної регуляції та фізичної працездатності (Cooper К., 1970, 1989; Куколевский Г.М., 1975; Косицкий Г.И., 1977; Панферова Н.Е., 1977; Виру А.А., 1981, 1983, 1988; Душанін С.А. та ін., 1982; Коц Я.А., 1982; Баевский Р.М. и др., 1984; Пшенникова М.Г., 1986; Белоконь Н.А., Кубергер М.Б., 1987; Frey M. et al., 1987; Hudson D. Et al., 1987; Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г., 1988; Holmes d., Roth D., 1988; Меерсон Ф.З., 1993; Convertino V., 1993; Амосов Н.М., Бендет Я.А., 1989; Lightfoot J. et al., 1989; Forster E., Whinnery J., 1990; Федоров Б.М., 1991; Апанасенко Г.Л., 1992; Goldberger A. et al., 1994; Haruna Y. et al., 1994; Boutcher S., Stein P., 1995; Маркова О.О. та ін., 1997; Davy К. et al., 1997; Hainsworth R., 1998; Ioudina M., Franke W., 1998; Levy W. et al., 1998; Cybulski G. et al., 1999; Zhang L. et al., 1999).

Отже, доповнення стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець аеробними м'язевими тренуваннями оптимізує його вплив на фізичну працездатність, посилюючи сприятливі актотропні ефекти і послаблюючи - несприятливі. Механізм такого впливу полягає у змінах вегетативного гомеостазу, трансмембранного катіонного транспорту та вмісту в плазмі тригліцеридів.