6.3. Вегетативно-ендокринні детермінатори актотропних ефектів
Продовжуючи аналіз у цьому ж напрямку (табл. 6.8), ми виявили, що у дорослих пацієнтів
несприятливі зміни велоергометричного тесту асоціюються із суттєвим посиленням адренергічних і реципрокним ослабленням холінергічних регуляторних вегетативних впливів на серце в стані спокою. Непевним змінам працездатності відповідають такі ж непевні зміни вегетативної регуляції, тоді як сприятливий актотропний ефект бальнеотерапії супроводжується тенденцією до зниження симпатичного і підвищення вагусного тонусу (рис. 6.1).
Таблиця 6.8
Зміни параметрів вегетативного забезпечення гемодинаміки за різних варіантів актотропних ефектів курсу бальнеотерапії
|
|
Сприятливі (20) |
Несуттєві (11) |
|
Несприятливі (11) |
|||||
|
Група (n) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Показник |
П |
К |
А% |
П |
К |
А% |
П |
К |
А% |
|
Індекс Оріе, |
90 |
84 |
-4,8 |
84 |
87 |
+4,5 |
80 |
85 |
+7,7 |
|
од. |
±5 |
±3 |
±3,3 |
±5 |
±6 |
±6,2 |
±4 |
±5 |
±5,7 |
|
Індекс Кердо, |
-18,1 |
-21,3 |
-3,2 |
-10,9 |
-4,8 |
+6,2 |
-13,4 |
-8,9 |
+4,6 |
|
од. |
±2,4 |
±2,2 |
±2,6 |
±5,2 |
±7,9 |
±5,7 |
±5,3 |
±5,0 |
±4,1 |
|
Симпатотонус |
24,1 |
22,2 |
-7,9 |
18,9 |
17,8 |
-5,8 |
17,0 |
21,1 |
+24,1 |
|
(АМо), % |
±2,5 |
±2,4 |
±4,1 |
±1,9 |
±2,4 |
±4,4 |
±2,3 |
±2,4 |
±10,9# |
|
Ваготонус (АХ), с |
0,119 |
0,133 |
+ 11,8 |
0,140 |
0,143 |
+2,1 |
0,184 |
0,134 |
-27,2 |
|
|
±0,015 |
±0,024 |
±6,0 |
±0,015 |
±0,011 |
±6,8 |
±0,031 |
±0,021 |
±11,4# |
|
Гуморальні впливи |
0,913 |
0,929 |
+2,3 |
0,882 |
0,861 |
-2,3 |
0,919 |
0,879 |
-3,0 |
|
(Мо), с |
±0,024 |
±0,025 |
±2,3 |
±0,047 |
±0,057 |
±3,5 |
±0,052 |
±0,038 |
±4,0 |
|
Індекс напруження |
202 |
174 |
-13,9 |
101 |
101 |
-0,2 |
86 |
135 |
+57,0 |
|
Баєвського, од. |
±50 |
±49 |
±7,1 |
±25 |
±32 |
±15,1 |
±27 |
±33 |
±22,2# |
|
Рис . 6.1. Зумовленість змін під впливом бальнеотерапії індекса тахікардійно - гіпе рте нзив ної реакції (ІТКГТР ) на в е л ое ргоме тричне навантаження змінами адренергічних (Амо, ромби) та холінергічних (DX, квадрати) тонічних регуляторних впливів
|
Ще чіткіша закономірність констатована і у школярів стосовно динаміки степ-тесту та вегетативного гомеостазу (рис. 6.2).
|
Рис. 6.2. Зумовленість змін індекса працездатності Поповича змінами адренергічних (АМо, ромби) та холінергічних (DX, квадрати) тонічнпих регуляторних впливів
|
|
Рис. 6.3. Зумовленість змін індексу працездатності Поповича змінами тесту Штанге
|
З метою нівелювання статево-вікового фактора абсолютні величини екскреції із сечею сумарних 17-КС та 17-ОКС були перераховані у % від середньої статево-вікової норми, виведеної нами для трьох вікових груп школярів (табл. 6.9)
Таблиця 6.9
Статево-вікові особливості екскреції з сечею метаболітів кортикостероїдів здорових дітей,
підлітків та юнаків
|
Вік |
10-12 років |
13-15 років |
16-17 років |
|
Показник |
|
||
|
Сумарні 17-КС, |
4,23±0,28 |
7,43±0,19* |
8,70±0,13* |
|
мг/добу |
4,43±0,59 |
6,56±0,33#* |
7,20±0,11#* |
|
Сумарні 17-ОКС, |
2,60±0,11 |
3,40±0,13* |
3,90±0,12* |
|
мг/добу |
2,83±0,19 |
3,10±0,26 |
3,12±0,09# |
|
Примітки: 1. В кожній графі верхній рядок - хлопці; нижні - дівчата. |
2. Вірогідні вікові розбіжності позначені *, статеві - #. Результати такого перерахунку, співставлені із актотропними ефектами бальнеотерапії, відображені у табл. 6.10.
Таблиця 6. 10
Зміни екскреції з сечею метаболітів стероїдних гормонів у школярів за різних варіантів актотропних ефектів
|
Група (n) |
Сприятливі |
(34) |
Несуттєві (16) |
Несприятливі (23) |
|||||
|
Показник |
П |
К |
А% |
П |
К |
А% |
П |
К |
А% |
|
Гальмування |
(18) |
|
|
(6) |
|
|
(10) |
|
|
|
17-ОКС, |
2,66± |
2,12 |
-21,9 |
3,05 |
2,60 |
-14,2 |
3,29 |
2,64 |
-20,0 |
|
мг/добу |
0,15* |
±0,22* |
±5,7# |
±0,17 |
±0,16* |
±4,1# |
±0,30 |
±0,28* |
±5,6# |
|
17-ОКС, |
87,2 |
68,3 |
-18,9 |
109,0 |
92,8 |
-16,2 |
102,7 |
82,1 |
-20,6 |
|
% ССВН |
±3,9* |
±6,3* |
±5,1# |
±4,9 |
±2,9* |
±5,2# |
±3,8 |
±6,1* |
±5,7# |
|
17-КС, |
6,96 |
7,18 |
+3,9 |
5,56 |
6,13 |
+13,6 |
7,67 |
7,67 |
+0,6 |
|
мг/добу |
±0,48* |
±0,48* |
±2,0 |
±0,83 |
±0,72* |
±7,8 |
±0,57* |
±0,59* |
±4,9 |
|
17-КС, |
114,5 |
118,4 |
+3,9 |
112,0 |
124,8 |
+12,8 |
118,2 |
117,2 |
-1,0 |
|
% ССВН |
±2,0* |
±1,1* |
±2,2 |
±6,5 |
±0,2* |
±6,3# |
±4,3* |
±1,5* |
±4,2 |
|
Активація |
(16) |
|
|
(10) |
|
|
(13) |
|
|
|
17-ОКС, |
1,90 |
2,72 |
+52,8 |
1,92 |
2,37 |
+26,8 |
2,10 |
2,94 |
+48,0 |
|
мг/добу |
±0,16* |
±0,16 |
±12,3# |
±0,17* |
±0,21* |
±11,8# |
±0,17* |
±0,15* |
±11,4# |
|
17-ОКС, |
66,1 |
93,3 |
+27,2 |
65,1 |
80,8 |
+15,7 |
68,6 |
94,1 |
+25,5 |
|
% ССВН |
±5,6* |
±4,1 |
±5,2# |
±6,4* |
±8,1* |
±5,3# |
±5,8* |
±2,4* |
±4,5# |
|
17-КС, |
6,47 |
6,73 |
+4,9 |
6,01 |
6,32 |
+4,7 |
6,98 |
7,32 |
+5,0 |
|
мг/добу |
±0,52* |
±0,52* |
±1,9# |
±0,68 |
±0,77* |
±2,3 |
±0,56* |
±0,60* |
±1,9# |
|
17-КС, |
114,4 |
119,8 |
+5,4 |
109,8 |
114,8 |
+5,0 |
112,1 |
117,5 |
+5,4 |
|
% ССВН |
±2,1* |
±1,0* |
±1,9# |
±4,9 |
±5,1* |
±2,6 |
±2,0* |
±2,0* |
±2,0# |
При цьому було виділено два підтипи реакції глюкокортикоїдів: гальмування і активацію. Виявлено, що початково нормальна чи дещо знижена екскреція метаболітів глюкортикоїдів під впливом бальнеотерапії продовжує вірогідно зменшуватися, тоді як у школярів із гіпоглюкокортицизмом наступає повна чи часткова нормалізація екскреції. Разом з тим, зміни початково підвищеної екскреції метаболітів андрогенів незакономірні або приріст їх менш суттєвий. Попри виявлені закономірності реакцій кортикостероїдів вони ніяким чином не пов'язані із характером актотропного ефекту.
З поміж парамерів систем транспорту кисню (табл. 6.11) найтісніша кореляція виявлена між динамікою ІПП та тесту Штанге.
|
Таблиця 6.11 Зміни параметрів систем транспорту кисню за різних варіантів актотропних ефектів у школярів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Це узгоджується із положенням про детермінованість резистентності до гіпоксії, маркером якої є тест Штанге, станом холінергічно-адренергічної регуляції (Маркова 0.0. та ін., 1997). 6.4. Метаболічні детермінатори актотропних ефектів
Пошук метаболічних детермінаторів актотропних ефектів бальнеотерапії серед параметрів ліпідного складу плазми не увінчався успіхом у дорослих пацієнтів (табл. 6.12).
У школярів (табл. 6.13) виявлено односкеровані зміни ІПП і вмісту холестерину в складі ліпопротеїдів високої щільності.
Таблиця 6.12
Зміни параметрів ліпідного складу плазми за різних варіантів актотропних ефектів курсу
|
Група (n) |
Сприятливі (20) |
Несуттєві (11) |
Несприятливі (11) |
||||||
|
Показник |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
|
Холестерин загальний, мМ/л |
4,92 ±0,16 |
4,65 ±0,17 |
-5,5 ±2,7# |
4,47 ±0,28 |
4,33 ±0,28 |
-2,9 ±2,5 |
4,93 ±0,30 |
4,74 ±0,24 |
-3,0 ±1,8 |
|
Холестерин альфа- ліпопротеїдів, мМ/л |
1,13 ±0,07 |
1,16 ±0,07 |
+3,1 ±3,0 |
1,26 ±0,10 |
1,21 ±0,10 |
-4,0 ±5,1 |
1,18 ±0,13 |
1,39 ±0,15 |
+17,8 ±8,1# |
|
Холестерин бета- ліпопротеїдів, мМ/л |
3,18 ±0,18 |
2,84 ±0,19 |
-10,7 ±4,8# |
2,61 ±0,24 |
2,38 ±0,27 |
-8,8 ±7,1 |
2,92 ±0,29 |
2,49 ±0,27 |
-14,3 ±4,3# |
|
Холестерин пребета- ліпопротеїдів, мМ/л |
0,62 ±0,06 |
0,65 ±0,08 |
+5,4 ±4,9 |
0,61 ±0,08 |
0,73 ±0,12 |
+20,5 ±10,5 |
0,83 ±0,18 |
0,86 ±0,18 |
+4,0 ±3,9 |
|
Триацилгліцериди, мМ/л |
1,88 ±0,18 |
2,00 ±0,22 |
+6,4 ±5,5 |
1,88 ±0,23 |
2,30 ±0,36 |
+22,3 ±11,2 |
2,47 ±0,52 |
2,57 ±0,51 |
+4,0 ±3,9 |
|
Коефіцієнт атерогенності Клімова |
3,70 ±0,30 |
3,38 ±0,34 |
-8,6 ±6,5 |
2,65 ±0,20 |
2,73 ±0,28 |
+3,0 ±8,1 |
3,61 ±0,44 |
2,80 ±0,39 |
-22,4 ±8,6# |
|
Таблиця 6.13 Варіанти ефектів стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на деякі параметри ліпідного спектру плазми школярів за різних варіантів актотропних ефектів |
|
Група (n) |
Сприятливі (10) |
Несприятливі (11) |
|
||||||
|
Показник |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
РП |
РК |
Рд |
|
Холестерин загальний, |
4,40 |
4,79 |
+8,9 |
4,59 |
4,17 |
-9,2 |
ns |
ns |
а |
|
мМ/л |
±0,28 |
±0,27* |
±6,1 |
±0,20 |
±0,20 |
±5,8 |
|
|
|
|
Холестерин загальний, |
107,8 |
117,1 |
+9,3 |
113,0 |
104,9 |
-8,1 |
ns |
ns |
а |
|
% ССВН |
±7,2 |
±6,3* |
±5,6 |
±5,0 |
±6,3 |
±5,4 |
|
|
|
|
Холестерин ЛП ВЩ, |
1,54 |
2,34 |
51,9 |
1,71 |
1,35 |
-21,1 |
ns |
а |
b |
|
мМ/л |
±0,15 |
±0,38* |
±24,0# |
±0,16* |
±0,23 |
±9,6# |
|
|
|
|
Холестерин ЛП ВЩ, |
118,9 |
176,1 |
+57,2 |
133,3 |
104,1 |
-29,2 |
ns |
а |
b |
|
% ССВН |
±13,7 |
±27,8* |
±25,1# |
±13,8* |
±17,9 |
±10,9# |
|
|
|
|
Холестерин ЛП Н і ДНЩ, |
2,86 |
2,45 |
-14,3 |
2,91 |
2,82 |
-3,1 |
ns |
ns |
ns |
|
мМ/л |
±0,14 |
±0,17 |
±6,7# |
±0,18 |
±0,17 |
±5,8 |
|
|
|
|
Холестерин ЛП Н і ДНЩ, |
103,3 |
88,6 |
-14,7 |
104,9 |
101,7 |
-3,2 |
ns |
ns |
ns |
|
% ССВН |
±5,2 |
±6,1 |
±6,5# |
±6,6 |
±6,0 |
±5,7 |
|
|
|
На цьому контингенті показано, що позитивна динаміка степ-тесту асоціюється із суттєво вираженішим приростом рівня глікемії після вживання глюкози порівняно із таким у школярів із негативною динамікою. Виявлено незначні, але вірогідні розбіжності динамікою базальної глікемії, яка збігається за характером з динамікою ІПП (табл. 6.14).
Таблиця 6.14
|
Зміни параметрів електролітного складу плазми та еритроцитів за різних варіантів актотропних ефектів курсу бальнеотерапії |
Варіанти ефектів стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на параметри орального глюкозотолерантного тесту (0ГТТ) школярів за різних варіантів актотропних ефектів
|
Група (n) |
Сприятливі (10) |
Несприятливі (11) |
|
||||||
|
Показник 0ГТТ |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
Рп |
Рк |
Рд |
|
Глікемія натще, |
4,40 |
4,51 |
+3,0 |
4,70 |
4,49 |
-4,5 |
ns |
ns |
b |
|
мМ/л |
±0,18 |
±0,18 |
±2,6 |
±0,16 |
±0,15 |
±1,0# |
|
|
|
|
Глікемія постпранді- альна (ч/з 1 год), мМ/л |
6,31 ±0,27 |
7,24 ±0,18 |
+15,9 ±3,4# |
7,00 ±0,23 |
7,60 ±0,32 |
+8,3 ±1,3# |
ns |
ns |
a |
|
Глікемія постпранді- альна (ч/з 2 год), мМ/л |
4,68 ±0,22* |
4,59 ±0,20* |
-1,9 ±4,3 |
5,13 ±0,21* |
5,30 ±0,34* |
+2,4 ±2,7 |
ns |
ns |
ns |
Сказане стосується також динаміки рівня в плазмі креатиніну і сечовини, але не білірубіну. З іншого боку, виявлена реципрокна динаміка активності АлТ (табл. 6.15).
Таблиця 6.15
Варіанти ефектів стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на деякі метаболічні параметри школярів за різних варіантів актотропних ефектів
|
Група (n) |
Сприятливі (10) |
Несприятливі (11) |
|
||||||
|
Показник |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
Рп |
Рк |
Рд |
|
Креатинін, |
45 |
82 |
+83,0 |
55 |
81 |
+47,3 |
ns |
ns |
a |
|
мкМ/л |
±5 |
±7 |
±15,2# |
±7 |
±8 |
±14,1# |
|
|
|
|
Сечовина, |
4,6 |
6,3 |
+38,7 |
5,4 |
6,2 |
+15,0 |
ns |
ns |
a |
|
мМ/л |
±0,4 |
±0,2 |
±8,1# |
±0,5 |
±0,3 |
±7,1 |
|
|
|
|
Білірубін, |
15,3 |
13,0 |
-11,1 |
13,0 |
11,7 |
-9,7 |
ns |
ns |
ns |
|
мкМ/л |
±1,9 |
±2,0 |
±6,2 |
±1,2 |
±0,7 |
±5,9 |
|
|
|
|
Аланінаміно -транс - |
0,30 |
0,22 |
-27,9 |
0,23 |
0,24 |
+6,1 |
ns |
ns |
b |
|
фераза, мМ/год*л |
±0,03 |
±,02 |
±6,7 |
±0,03 |
±0,03 |
±5,5 |
|
|
|
|
Аналіз сумісної динаміки ITCHTR-2 та параметрів електролітного складу плазми та еритроцитів (табл. 6.16) не виявив закономірностей. |
|
Таблиця 6.16
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виявлено чітку пряму детермінацію динаміки працездатності динамікою активності Са- АТФази мембран еритроцитів, з одного боку, та обернену - активності креатинфосфокінази плазми - з другого боку. Теж обернена, але менш чітка детермінація працездатності констатована стосовно активності Na,K- АТФази мембран еритроцитів (табл. 6.17, рис. 6.4).
Таблиця 6.17
Зміни параметрів трансмембранного транспорту катіонів за різних варіантів актотропних
|
Група (n) |
Сприятливі (20) |
Несуттєві (11) |
Несприятливі (11) |
||||||
|
Показник |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
П |
К |
Д% |
|
№,К-АТФаза, |
1,08 |
0,85 |
-21,1 |
0,94 |
0,99 |
+6,3 |
0,96 |
1,03 |
+7,4 |
|
мМРн/мл*год |
±0,06 |
±0,07 |
±5,3# |
±0,09 |
±0,06 |
±4,2 |
±0,10 |
±0,13 |
±4,3 |
|
Са-АТФаза, |
1,12 |
1,22 |
+8,8 |
1,05 |
1,08 |
+2,5 |
1,10 |
0,94 |
-14,0 |
|
мМРн/мл*год |
±0,10 |
±0,13 |
±4,3# |
±0,16 |
±0,11 |
±4,2 |
±0,18 |
±0,13 |
±6,1# |
|
Mg-АТФаза, |
0,93 |
0,90 |
-3,0 |
1,00 |
0,92 |
-8,5 |
0,97 |
0,95 |
-1,2 |
|
мМРн/мл*год |
±0,06 |
±0,04 |
±4,4 |
±0,08 |
±0,05 |
±4,2 |
±0,06 |
±0,08 |
±4,9 |
|
Nap/Nae |
5,25 |
5,36 |
+2,1 |
5,92 |
5,91 |
-0,2 |
5,19 |
6,30 |
+21,2 |
|
|
±0,22 |
±0,24 |
±5,4 |
±0,39 |
±0,39 |
±6,0 |
±0,24 |
±0,38 |
±5,5# |
|
Ke/Kp |
16,28 |
16,31 |
+0,2 |
17,38 |
17,37 |
-0,1 |
20,60 |
18,66 |
-9,4 |
|
|
±1,34 |
±1,10 |
±5,5 |
±1,93 |
±1,81 |
±6,1 |
±2,37 |
±1,54 |
±4,8 |
|
Креатинфосфо- |
37 |
28 |
-25,1 |
28 |
25 |
-12,3 |
28 |
28 |
+1,3 |
|
кіназа, М0/л |
±3 |
±2 |
±4,6# |
±2 |
±2 |
±6,2 |
±2 |
±2 |
±4,9 |
|
Рис. 6.4. Зумовленість змін ІТКГТР змінами активності ферментів транспорту катіонів та енергії (Са-АТФаза - ромби; КФК - квадрати; №,К-АТФаза - трикутники)
|
Суцільний кореляційний аналіз свідчить, що індивідуальна динаміка (в %) ITCHTR інверсно пов'язана із динамікою (в %) систолічного тиску (Ps) в спокої (r=-0,37), індексу напруження Оріе (ІН0) (r=-0,37), симпатичного тонусу (АМо) (r=-0,33), індексу контрактильної активності (ІС) міокарда Ружило-Поповича (r=-0,26), а-ліпопротеїдемії (а-LP) (r=-0,25) і магнійемії (r=-0,19) та прямо - із динамікою тонусу вагуса (DX) (r=0,37), кальційемії (r=0,31), бета-ліпопротеїдемії (E-LP) (r=0,24). Окрім цього, має місце інверсний зв'язок між зміною індекса та його початковою величиною (r=-0,30). Включивши перелічені фактори у рівняння множинної регресії, отримуємо можливість розрахувати зміну (у %) ITCHTR:
CITCHTR = 3,60 - 0,07*ITCHTRn - 0,28*ДІН0 -0,16*CPs + 0,079*ДАМо - 0,18*ДІС - 0,08*Ca-LP - 0,37*CMg + 0,071*CDX + 0.387*Дса - 0,03*Д E-LP R2 = 0,442; (р<0,05)
У щурів динаміка тривалості плавання до знемоги корелює інверсно із динамікою діурезу D (r=-0,45) і прямо - з динамікою концентрації в сечі Na+ (r=0,50), але не К+ (r=0,23), а також статичної витривалості S (r=0,37). Проте найсуттєвіше зміна тривалості плавання під впливом Нафтусі визначається його початковою величиною (r=-0,72). Виходячи із викладеного, індекс зміни тривалості плавання (Bf/Bi) з високою надійністю розраховується за рівнянням: Bf/Bi = 1,96 - 0,044*Bi + 0,191*Df/Di + 1,035*Naf/Nai + 0,199*Sf/Si R2 = 0,753; F = 9,1 (p<0,002)
Отже, динаміка фізичної працездатності під впливом бальнеотерапії, основу якої складає пиття води Нафтуся, закономірно детермінується динамікою параметрів вегетативної регуляції, катіонного обміну та гемодинаміки.
Лучшие книги
- Статистика лекции
- Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
- История европейского права - Э. Аннерс
- Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
- Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
- Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
- Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
- Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
- Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
- Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
LiveInternet
-
реклама



