5.1. Особливості бальнеоефектів у осіб різних вегетативно-гемодинамічних кластерівтипів
Для зручності аналізу особливостей ефектів курсу бальнеотерапії на параметри гемодинаміки останні було розділено на 6 рядів, згідно із величиною критерію і2, який характеризує вклад параметра у розподіл обстеженого контингенту на 3 кластери.
Як видно на табл. 5.1, головний кластероутворюючий параметр - загальний периферійний опір судин (GPRV), початково значно підвищений у осіб гіпокінетичного ваготонічного кластера, під впливом лікування знижується від 196% середньої норми (СН) до 125% СН Натомість у осіб гіперкінетичного симпатотонічного кластера початково знижений (71% СН) рівень опору практично нормалізується (92% СН). У осіб евкінетичного ейтонічного кластера із нормальним за визначенням опором констатовано незначне його підвищення, але в межах діапазону звуженої норми: від 95% до 110% СН.
Фракція викиду (EF), значно знижена у осіб першого кластера (72% СН), суттєво збільшується - до нижньої зони діапазону норм (89% СН), тоді як у осіб другого кластера рівень параметра із верхньої зони діапазону норми (117%) переміщується до її середини (109%). В третьому кластері фракція викиду залишається стабільно нормальною: 102% і 97% СН.
Таблиця 5.1
Курсові бальнеоефекти на кластерутворюючі параметри гемодинаміки першого ряду у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
GPRV, |
EF, |
NLV, |
VVE, |
УРС, |
ІХРС, |
|
|
|
|
кПа*с/м3 |
% |
Вт |
мл/с |
Дж |
кДж/м2*хв |
|
|
|
і2 |
0,753с |
0,725с |
0,717с |
0,708с |
0,653с |
0,641с |
|
Кластер-тип |
84 |
Р |
15,4+0,4 |
65+1 |
3,63+0,12 |
286+8 |
988+38 |
35,9+1,5 |
|
Гіпокінетичний |
10 |
П |
30,2+2,8* |
47+3* |
1,73+0,19* |
144+15* |
523+62* |
17,8+0,8* |
|
ваготонічний |
|
К |
19,3+0,9* |
58+3* |
2,73+0,38* |
216+23* |
832+115 |
30,1+3,3 |
|
|
|
Д% |
-34,3+5,9# |
+24,9+6,9# |
+57,3+15,1# |
+52,2+15,7# |
+58,2+12,8# |
+69,8+17,0# |
|
Гіперкінетичний |
8 |
П |
10,9+1,3* |
76+2* |
6,91+0,76* |
468+47* |
1897+244* |
69,9+9,5* |
|
симпатотонічний |
|
К |
14,2+0,6 |
71+3 |
5,55+0,66 |
396+48 |
1303+75* |
46,4+2,8* |
|
|
|
Д% |
+31,0+14,1# |
-6,5+4,0 |
-15,2+6,6# |
-11,1+6,0 |
-28,8+8,0# |
-31,2+6,8# |
|
Евкінетичний |
66 |
П |
14,6+0,4 |
66+1 |
3,53+0,12 |
280+8 |
1037+36 |
38,3+1,4 |
|
ейтонічний |
|
К |
16,9+0,8 |
63+1 |
3,16+0,17* |
252+12* |
915+43 |
34,0+1,8 |
|
|
|
Д% |
+18,1+6,5# |
-3,3+2,2 |
-10,5+5,1# |
-10,0+4,4# |
-11,8+4,9# |
-11,2+5,2# |
Примітки. 1. Параметри, вірогідно відмінні від референтних (Р), позначені *.
2. Вірогідні прямі різниці (Д%) між початковими (П) та кінцевими (К) величинами позначені #.
3. Значущість критерію і2 позначена буквами (с<0,001; b<0,01; a<0,05; ns>0,05).
Потужність лівого шлуночка (NLV), а також об'ємна швидкість викиду (VVE), у хворих гіпокінетичного типу внаслідок бальнеотерапії суттєво зростають, не досягаючи все ж нижньої межі норми: від 48% і 50% СН до 75% і 76% СН відповідно. Протилежний стан обидвох параметрів у осіб гіперкінетичного типу теж проявляє лише тенденцію до нормалізації: зниження від 190% і 164% до 153% і 138% СН відповідно. Нормальні за визначенням обидва параметри у осіб третього кластера під впливом бальнеотерапії знижуються до нижньої зони діапазону норми, відповідно від 97% до 87% СН та від 98% до 88% СН.
Два параметри, що характеризують роботу серця - ударна робота серця (УРС) і індекс хвилинної роботи серця (ІХРС), в такій же мірі знижені у хворих гіпокінетичного типу (53% і 50%
СН), наприкінці лікування досягають нижніх меж діапазону норми (84% і 84% СН відповідно). Натомість майже вдвічі підвищені обидва параметри у осіб гіперкінетичного типу (192% і 195% СН відповідно) внаслідок бальнеотерапії лише наближаються до верхніх меж діапазону норми (132% і 129% СН відповідно). У осіб евкінетичного типу виявлено переміщення рівнів параметрів від верхніх до нижніх меж діапазону норми: від 105% і 107% до 93% і 95% СН відповідно).
Сумарний індекс відхилення від норми, вирахуваний як середнє геометричне відношення актуальних величин перелічених параметрів до відповідних референтних величин (замість опору береться обернена величина - провідність), у хворих гіпокінетичного ваготонічного кластера зростає від різко зниженого (0,534) до нижньої межі діапазону розширеної норми (0,811). У хворих гіперкінетичного симпатотонічного кластера цілковитої нормалізації даної сукупності параметрів не досягнено: індекс відхилення від норми знижується від 1,637 до 1,274. У осіб евкінетичного ейтонічного кластера має місце зниження сумарного індекса від практично ідеальної норми (1,022) до нижньої межі звуженої норми (0,917).
На табл. 5.2 відображені ефекти на другий за критерієм і2 ряд параметрів гемодинаміки.
Таблиця 5.2
Курсові бальнеоефекти на кластерутворюючі параметри гемодинаміки другого ряду у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
SV, |
ХРС, |
№RV, |
СО, |
ІУРС, |
|
|
|
|
мл |
кДж/хв |
кПа*с/м5 |
л/хв |
Дж/м2 |
|
|
|
і2 |
0,638 с |
0,636 с |
0,634 с |
0,628 с |
0,617 с |
|
Кластер-тип |
84 |
Р |
73,9+2,1 |
65,9+2,4 |
28,3+1,0 |
4,93+0,20 |
539+20 |
|
Гіпокінетичний |
10 |
П |
41,3+4,8* |
30,5+1,2* |
52,6+6,0* |
2,43+0,10* |
298+21* |
|
ваготонічний |
|
К |
62,6+6,7 |
52,0+6,0 |
33,5+3,3 |
3,92+0,29* |
477+57 |
|
|
|
Д% |
+53,7+13,2# |
+69,4+16,9# |
-34,4+5,8# |
+63,6+16,5# |
+58,5+12,7# |
|
Гіперкінетичний |
8 |
П |
122,0+14,5* |
136+24,8* |
20,5+2,1* |
8,71+1,51* |
988+98* |
|
симпатотонічний |
|
К |
87,8+4,4* |
88,9+5,4* |
27,4+2,3 |
5,98+0,14* |
685+63 |
|
|
|
Д% |
-25,1+8,9# |
-30,7+7,0# |
+33,7+16,5# |
-26,7+9,0# |
-29,3+7,7# |
|
Евкінетичний |
66 |
П |
78,2+2,2 |
70,2+2,5 |
27,1+1,0 |
5,29+0,15 |
566+22 |
|
ейтонічний |
|
К |
69,2+3,0 |
62,9+3,7 |
31,0+1,4 |
4,76+0,25 |
497+23 |
|
|
|
Д% |
-10,5+4,1# |
-10,4+5,1# |
+ 17,7+6,4# |
-9,1+4,5# |
-9,8+4,8# |
Виявлено, що як ударний об'єм (SV), так і хвилинний об'єм (СО), суттєво знижені (56% і 49% СН відповідно) у хворих першого кластера, завдяки бальнеотерапії досягають нижніх меж норми (85% і 80% СН відповідно). Така ж динаміка має місце і стосовно хвилинної роботи серця (ХРС) та індексу ударної роботи серця (ІУРС): збільшення від 46% і 50% СН до 79% і 88% СН відповідно. З іншого боку, значно підвищений (186% СН) індекс периферійного опору судин (IPRV) знижується до верхньої межі норми (118% СН). Майже дзеркальна динаміка параметрів спостерігається у осіб другого кластера. Так, підвищені показники SV і CO нормалізуються цілком (від 165% і 177% СН до 119% і 121% СН відповідно), а ХРС і ІУРС проявляють виражену тенденцію до нормалізації, знижуючись від 206% і 183% СН до 135% і 127% СН відповідно). Знижений IPRV нормалізується цілком (72% і 97% СН напочатку і наприкінці лікування відповідно). У осіб третього кластера початкові рівні SV, СО, ХРС та ІУРС знаходяться на верхніх межах звуженої норми (106%; 107%; 107% і 105% СН), а наприкінці лікування зміщуються до її нижніх меж (94%; 97%; 95% і 92% СН відповідно). IPRV, навпаки, переміщується в протилежному напрямку (96% і 110% СН напочатку і наприкінці лікування відповідно). Інтегральний індекс відхилення від норми параметрів другого ряду у хворих гіпокінетичного ваготонічного кластера підвищується від 0,518 до 0,834, тоді як у хворих гіперкінетичного симпатотонічного кластера - знижується від 1,725 до 1,206, тобто в обидвох кластерах досягаються межі розширеної норми. У осіб евкінетичного ейтонічного кластера під впливом бальнеотерапії відбувається переміщення від верхньої межі звуженої норми (1,058) до нижньої (0,939).
Третій ряд параметрів (табл. 5.3) включає серцевий (НІ) і ударний (SI) індекси, кінцеводіастолічний об'єм лівого шлуночка, актуальний і нормований індекси контрактильної активності Ружило-Поповича (ICRP), а також нормований загальний периферійний опір судин (GPRV). І для даного ряду констатовано аналогічну закономірність ефектів бальнеотерапії.
|
Таблиця 5.3 Курсові бальнеоефекти на кластерутворюючі параметри гемодинаміки третього ряду у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Значно знижені початкові величини (53%, 59%, 76%, 68% і 61% СН відповідно) осіб першого кластера досягають нижньої зони діапазону норми (85%, 90%, 93%, 84% і 78% СН відповідно), тоді як підвищені параметри осіб другого кластера (167%, 158%, 140%, 127% і 136% СН відповідно) досягають, за винятком ICRP, верхньої зони діапазону норми (116%, 115%, 109%, 134% і 141% СН відповідно). Інтегральний індекс відхилення від норми в першому кластері підвищується від 0,616 до 0,860, натомість у другому - знижується від 1,419 до 1,171, що засвідчує нормалізуючу дію бальнеотерапії. В третьому кластері виявлено незначне, але вірогідне зниження НІ, SI і EDV від 107%, 106% і 105% СН до 96%, 93% і 95% СН відповідно за відсутності динаміки решти параметрів, так що інтегральний індекс, ідеально нормальний (1,012), переміщується до нижньої межі звуженої норми (0,943).
З-поміж параметрів четвертого ряду (табл. 5.4) найвідчутнішу динаміку під впливом бальнеотерапії виявлено стосовно нормованого серцевого викиду (С0) та індексу кінцеводіастолічного об'єму (IEDV). При цьому у осіб першого кластера вони підвищуються відповідно від 57% і 81% СН до 91% і 99% СН, у осіб другого кластера - знижуються від 147% і 135% СН до 105% і 105% СН. Зниження в межах звуженого діапазону норми має місце і в третьому кластері: від 110% і 105% СН до 98% і 96% СН відповідно.
Таблиця 5.4
Курсові бальнеоефекти на кластерутворюючі параметри гемодинаміки четвертого ряду у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
СО, |
ICS, |
EDV, |
Pm, |
Ps, |
Pd, |
|
|
|
|
% |
ммHg/мл |
мл/м2 |
ммHg |
ммHg |
ммHg |
|
|
|
і2 |
0,458 с |
0,397 с |
0,371 с |
0,259 b |
0,258 b |
0,215 b |
|
Кластер-тип |
84 |
Р |
100+7 |
3,22+0,08 |
61,7+1,7 |
95,2+1,0 |
128+2,0 |
82+1,0 |
|
Гіпокінетичний |
10 |
П |
56,8+5,0* |
2,65+0,09* |
49,9+1,9* |
90,4+4,8 |
120+6,5 |
76+4,0 |
|
ваготонічний |
|
К |
90,7+6,6 |
2,80+0,15* |
61,3+3,5 |
93,6+4,9 |
121+5,6 |
80+4,5 |
|
|
|
Д% |
+34,0+7,2# |
+5,7+3,6 |
+22,6+3,8# |
+3,6+2,4 |
+1,0+1,5 |
+5,4+3,2 |
|
Гіперкінетичний |
8 |
П |
147+13,8* |
4,15+0,29* |
83,2+6,7* |
111,0+1,4* |
150+5,8* |
91+1,2* |
|
симпатотонічний |
|
К |
105+8,9 |
4,11+0,38* |
64,9+5,5 |
106,0+5,1 |
143+6,3 |
87+4,8 |
|
|
|
Д% |
-42,3+18,7# |
-1,0+4,1 |
-21,4+5,2# |
-4,3+4,4 |
-4,9+3,0 |
-4,0+6,0 |
|
Евкінетичний |
66 |
П |
110,0+4,3* |
3,07+0,08 |
64,9+1,8 |
94,5+1,6 |
123+2,5 |
80+1,3 |
|
ейтонічний |
|
К |
98,1+5,0 |
3,29+0,19 |
59,0+1,8 |
93,6+1,3 |
122+1,7 |
80+1,4 |
|
|
|
Д% |
-12,2+5,4# |
+7,1+3,9 |
-8,2+2,6# |
-0,3+1,8 |
-0,5+1,8 |
-0,1+2,1 |
Індекс контрактильної активності Sagawa (ICS) вірогідно не змінюється в жодному кластері, залишаючись зниженим в першому, підвищеним - у другому, нормальним - у третьому.
Параметри артеріального тиску, початково нормальні у осіб першого і третього кластерів, залишаються без суттєвих змін і наприкінці лікування. У осіб другого кластера погранична гіпертензія проявляє сприятливу тенденцію. Обчислення інтегрального індексу свідчить, що у осіб гіпокінетичного ваготонічного кластера має місце переміщення його з нижньої межі розширеної норми (0,824) до нижньої межі звуженої норми (0,944), тоді як у осіб гіперкінетичного симпатотонічного кластера зміни йдуть у протилежному напрямку - від гіперфункції (1,254) до верхньої межі звуженої норми (1,109). У осіб евкінетичного ейтонічного кластера інтегральний індекс залишається стабільно нормальним (1,004 і 0,977 напочатку і наприкінці лікування відповідно).
До п'ятого ряду (табл. 5.5) включено параметри, вклад яких у розподіл на кластери значно менший, ніж такий перших чотирьох, але все ж значущий (p<0,01+0,05).
Таблиця 5.5
Курсові бальнеоефекти на кластерутворюючі параметри гемодинаміки п'ятого ряду у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
IESV, |
Ps, |
Pm, |
IO, |
|
|
|
|
мл/м2 |
% |
% |
од. |
|
|
|
I2 |
0,209 b |
0,194 b |
0,171 а |
0,232 b |
|
Кластер-тип |
84 |
P |
21,7+0,7 |
100+7 |
100+7 |
85+3 |
|
Гіпокінетичний |
10 |
П |
26,3+1,1* |
95,7+3,2 |
97,6+3,3 |
73+7 |
|
ваготонічний |
|
К |
25,2+0,8* |
96,5+2,7 |
101,0+3,5 |
78+6 |
|
|
|
д% |
-3,8+3,6 |
+0,8+1,0 |
+3,4+1,8 |
+6,8+3,5 |
|
Гіперкінетичний |
8 |
П |
19,5+2,4 |
113,0+3,7* |
112,0+1,7 |
112+8* |
|
симпатотонічний |
|
К |
18,6+2,1 |
107,0+4,2 |
107,0+4,6 |
98+8 |
|
|
|
д% |
-1,9+6,2 |
-5,6+3,0 |
-4,6+3,5 |
-12,3+3,8# |
|
Евкінетичний |
66 |
П |
22,2+0,6 |
96,2+1,8* |
99,4+1,5 |
85+3 |
|
ейтонічний |
|
К |
21,4+0,8 |
95,0+1,3* |
98,5+1,4 |
85+3 |
|
|
|
д% |
-2,7+3,1 |
-1,3+1,7 |
-0,9+1,8 |
+1,4+3,3 |
Це індекс кінцевосистолічного об'єму (IESV) лівого шлуночка, індекс Оріе (10), а також нормований систолічний (Ps) і середньодинамічний (Pm) тиск. Перший з них як напочатку, так і наприкінці залишається помірно підвищеним (121% і 116% СН) у осіб першого кластера, схильним до зниження (90% і 86% СН) у осіб другого кластера і цілком нормальним (102% і 99% СН) - у осіб третього кластера. "Подвійний добуток" проявляє тенденцію до зростання (від 86% до 92% СН) в першому кластері, суттєво знижується (від 132% до 115% СН) в другому кластері і залишається нормально стабільним - в третьому. Стосовно параметрів артеріального тиску динаміки не виявлено. Відповідно інтегральний індекс відхилення від норми у осіб гіпокінетичного ваготонічного кластера залишається на нижній межі звуженої норми (0,903 і 0,938 напочатку і наприкінці лікування), а у осіб евкінетичного ейтонічного кластера - на рівні середньої норми (0,984 0,986). Незначну сприятливу динаміку можна відзначити лише у осіб гіперкінетичного симпатотонічного кластера: зниження в межах верхньої зони норми (від 1,167 до 1,112).
Нарешті, параметри шостого ряду (табл. 5.6), які зовсім не вносять вкладу у розподіл обстеженого контингенту на кластери, як правило, знаходяться в межах звуженої норми і не змінюються під впливом бальнеотерапії.
|
Таблиця 5.6 Курсові бальнеоефекти на кластерутворюючі параметри гемодинаміки шостого ряду у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
|
Примітка. Для індексу Кердо приведені абсолютні різниці. |
В табл. 5.7 зібрано вже згадувані інтегральні індекси відхилення від норми шести рядів параметрів гемодинаміки та їх зміни під впливом бальнеотерапії у осіб трьох кластерів.
Таблиця 5.7
Курсові бальнеоефекти на інтегральні індекси відхилення від норми параметрів гемодинаміки з різним вкладом у розподіл на кластери
|
Ряд параметрів |
|
Перший |
Другий |
Третій |
Четвертий |
Пятий |
Шостий |
|
|
і2 |
0,75+0,64 |
0,64+0,62 |
0,59+0,44 |
0,46+0,22 |
0,21+0,17 |
0,12+0,02 |
|
Кластер-тип |
n |
6 |
5 |
6 |
6 |
4 |
5 |
|
Гіпокінетичний |
П |
0,534 |
0,518 |
0,616 |
0,824 |
0,903 |
0,921 |
|
ваготонічний |
К |
0,811 |
0,834 |
0,860 |
0,944 |
0,938 |
0,939 |
|
|
Д |
+0,277 |
+0,316 |
+0,244 |
+0,120 |
+0,035 |
+0,018 |
|
Гіперкінетичний |
П |
1,637 |
1,725 |
1,419 |
1,254 |
1,167 |
1,031 |
|
симпатотонічний |
К |
1,274 |
1,206 |
1,171 |
1,109 |
1,112 |
1,080 |
|
|
Д |
-0,363 |
-0,519 |
-0,248 |
-0,145 |
-0,055 |
+0,049 |
|
Евкінетичний |
П |
1,022 |
1,058 |
1,012 |
1,004 |
0,984 |
0,963 |
|
ейтонічний |
К |
0,917 |
0,939 |
0,943 |
0,977 |
0,986 |
0,977 |
|
|
Д |
-0,105 |
-0,119 |
-0,069 |
-0,027 |
+0,002 |
+0,014 |
Видно, що чим вищий критерій і2, тим, по-перше, більші відхилення від норми напочатку лікування, по-друге, вираженіший ефект бальнеотерапії. Сказане візуалізовано на рис. 5.1 і 5.2.
|
|
Рис . 5.1. Зв ' язок між початковими (вісь абсцис) та кінцевими (вісь ординат) інтегральними індексами відхилення від норми рядів параметрів гемодинаміки
1 ,7 1 ,6 1 ,5 1 ,4 1 ,3 1 ,2 1 ,1 1
0 ,9 0 ,8 0 ,7 0 ,6 0 ,5
|
= 0,0 2 1 5 x 2 + 0 , 3 2 4 6 x + 0,6405 |
|
R 2 = 0,8 8 6 6 |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
|
/ |
0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7
|
|
При цьому рис. 5.1 ілюструє, як відхилені в ту чи іншу сторону від діапазону норми (0,8+1,2) групи параметрів гемодинаміки, констатовані у обстеженого контингенту напочатку лікування, наприкінці лікування, рухаючись у протилежних напрямках, виявляються, за одним винятком, в межах цього діапазону.
Рис. 5.2 ілюструє справедливість висунутої нами раніше амбівалентно-еквілібраторної концепції характеру дії бальнеочинників курорту Трускавець на травну і сечовидільну системи і стосовно центральної гемодинаміки.
Додаткову оцінку характеру гемодинамічних ефектів бальнеотерапії може дати бальна оцінка типів циркуляції за такою шкалою: різко виражений гіпокінетичний -5, виражений гіпокінетичний -4, гіпокінетичний -3, помірний гіпокінетичний -2, евкінетичний з тенденцією до гіпокінезії -1, евкінетичний 0, евкінетичний з тенденцією до гіперкінезії +1, помірний гіперкінетичний +2, виражений гіперкінетичний +3, різко виражений гіперкінетичний +4. Виявляється, що в першому кластері різко виражений і виражений гіпокінетичний тип циркуляції (-4,8+0,2 бала) трансформується, як правило, у помірний гіпокінетичний і евкінетичний з тенденцією до гіпокінезії (-1,8+0,8 бала), тобто циркуляція активується на 3,0+0,8 бала; помірний і виражений гіперкінетичний тип циркуляції (+2,3+0,8 бала) у осіб другого кластера у всіх випадках трансформується у евкінетичний (0 балів). У осіб третього кластера з початково евкінетичним і евкінетичним з тенденцією до гіпокінезії типами циркуляції (-0,6+0,3 бала) наприкінці
бальнеотерапії реєструються евкінетичний з тенденцією до гіпокінезії і помірний гіпокінетичний типи циркуляції (-1,4+0,3 бала), тобто має місце незначне, але вірогідне пригнічення циркуляції на 0,76+0,37 бала (p<0,05).
Описані гемодинамічні ефекти супроводжуються у осіб гіпокінетичного ваготонічного кластера зниженням суттєво підвищеного вагального тонусу, точніше його кореляту - варіаційного розмаху, від 0,25+0,04 с до 0,16+0,03 с, тобто верхньої межі норми, та реципрокним підвищенням суттєво зниженого симпатичного тонусу (амплітуди моди) до нижньої межі норми: від 11,4+1% до 15,4+1,9%, що за відсутності динаміки гуморальної ланки регуляції (0,90+0,03 с і 1,02+0,07 с напочатку і наприкінці відповідно) приводить до підвищення індексу напруження Баєвського від
26+4 до 62+12, тобто переходу ваготонії до нижньої межі ейтонії. Разом з тим, у осіб гіперкінетичного симпатотонічного кластера значно підвищений симпатичний тонус залишається без змін 38,0+4,4% і 38,8+5,6% напочатку і наприкінці лікування відповідно), як і знижений вагальний тонус (0,05+0,01 і 0,06+0,01) та мода (0,86+0,04 с і 0,88+0,03 с). Відповідно зберігається стан симпатонії: індекс Баєвського знижується лише на 17%.
Відсутність закономірних змін, але в межах ейтонії, констатується і у хворих третього кластера: амплітуда моди складає 20,3+1,3% і 19,4+1,3%, варіаційний розмах - 0,14+0,01 с і 0,14+0,01 с, мода - 0,90+0,02 с і 0,89+0,02 с напочатку і наприкінці бальнеотерапії відповідно.
Аналіз впливу бальнеотерапії на параметри велоергометрії після навантаження 1,5 Вт/кг (табл.5.8) свідчить за відсутність вірогідних змін у хворих першого кластера; незначне, закономірне зменшення реакції на навантаження систолічного і середньодинамічного тиску і підвищення індексу Кердо у осіб третього кластера.
Таблиця 5.8
Курсові бальнеоефекти на базисні параметри велоергометрії у осіб різних вегетативно- гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
Ps, |
Pd, |
Pm, |
F, |
ІО, |
ІК, |
|
|
|
|
ммЩ |
ммЩ |
ммЩ |
уд/хв |
од. |
од. |
|
Кластер-тип |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гіпокінетичний |
10 |
П |
139+8 |
77+3 |
97,5+4 |
138+5 |
193+14 |
81+8 |
|
ваготонічний |
|
К |
139+8 |
83+5 |
102+6 |
136+3 |
189+11 |
70+12 |
|
|
|
Д% |
+0,6+4,0 |
+8,2+4,6 |
+4,4+5,0 |
-0,9+3,6 |
-0,4+4,4 |
-11,3+6,2 |
|
Гіперкінетичний |
8 |
П |
185+12 |
91+4 |
123+6 |
128+7 |
240+28 |
42+10 |
|
симпатотонічний |
|
К |
161+12 |
92,5+4 |
116+7 |
112+4 |
183+19 |
22+2 |
|
|
|
Д% |
-12,9+2,4# |
+1,5+1,0 |
-5,9+1,1# |
-11,2+3,8# |
-22,1+5,2# |
-20,1+8,4# |
|
Евкінетичний |
66 |
П |
147+3 |
85+2 |
106+2 |
130+2 |
192+6 |
55+4 |
|
ейтонічний |
|
К |
140+2 |
82+1,5 |
101+2 |
132+2 |
185+5 |
63+4 |
|
|
|
Д% |
-3,8+1,3# |
-3,1+1,6 |
-3,5+1,5# |
+2,6+1,6 |
-1,9+2,4 |
+8,7+3,9# |
Разом з тим, у хворих другого кластера суттєво зменшується як гіпертензивна, так і тахікардійна реакція на навантаження.
Розрахунок індексів фізичної працездатності за даними двоступеневої велоергометрії (табл. 5.9) показує, що у осіб як гіпокінетичного ваготонічного, иак і евкінетичного ейтонічного кластерів працездатність не змінюється, тоді як у осіб гіперкінетичного симпатотонічного кластера вона зростає за всіма індексами.
Таблиця 5.9
Курсові бальнеоефекти на похідні параметри велоергометрії у осіб різних вегетативно-
|
гемодинамічних типів
|
Примітка. Динаміка оцінки фізичного стану приведена як абсолютна різниця балів.
Так, індекс тахікардійної реакції (ІТКР) збільшується на 15,3%, PWCi50 - на 14,9%, питоме максимальне поглинання кисню (VO2max) - на 14,4%, оцінка фізичного стану (ОФС) за шкалою Astrand - майже на цілий бал, а індекс тахікардійно-гіпертензивної реакції (ITCHTR) - на 26,3%.
Рівень в плазмі холестерину (табл. 5.10) у осіб перших двох кластерів залишається стабільним, при цьому в першому - в нижній зоні звуженої статево-вікової норми, в другому в нижній зоні розширеної норми.
|
Таблиця 5.10 Курсові бальнеоефекти на параметри ліпідного спектру плазми та урикемії у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Примітка. Приведені величини у % від належних та їх прямі різниці.
Натомість в третьому кластері констатовано незначне, але вірогідне зниження холестеринемії в межах нижньої зони норми. Вміст холестерину в складі а-ліпопротеїдів, приблизно в одинаковій мірі початково знижений у хворих усіх трьох кластерів, під впливом бальнеотерапії в першому кластері нормалізується, в другому - ще глибше знижується, а в третьому - закономірно не змінюється. Вміст холестерину в складі Р-ліпопротеїдів в перших двох кластерах залишається в нижній зоні норми, а в третьому - опускається нижче від нижньої межі розширеної норми. Найсуттєвіша динаміка виявлена стосовно вмісту холестерину в складі пре-Р- ліпопротеїдів. Значно підвищений його рівень у осіб першого кластера під впливом лікування закономірно знижується, але без нормалізації. Менш виражена гіперпребета-ліпопротеїдемія у осіб третього кластера в такій же мірі зростає. У підсумку холестериновий коефіцієнт атерогенності Клімова (КАГК), максимально підвищений у хворих гіпокінетичного ваготонічного кластера, вірогідно знижується, залишаючись все ж підвищеним. Дещо менша відчутна атерогенність плазми у хворих гіперкінетичного симпатотонічного кластеру закономірно не змінюється, проявляючи тенденцію до підвищення. В той же час мінімально підвищений КАГК у хворих евкінетичного ейтонічного кластера проявляє тенденцію до зниження, не досягаючи все ж верхньої межі розширеної норми. Урикемія, яка розглядається в якості фактора ризику ІХС, під впливом бальнеотерапії закономірно не змінюється, залишаючись підвищеною в першому кластері і в межах статево-вікової норми - в решти кластерах.
Аналіз ефектів бальнеотерапії на рівень електролітів плазми (табл.5.11) показує, що гіпонатрійемія у осіб першого кластера нормалізується, тоді як пограничний рівень натрію у осіб другого кластера трансформується у гіпернатрійемію. В третьому кластері зберігається його вміст на рівні середньої норми.
Таблиця 5.11
Курсові бальнеоефекти на електролітний склад плазми у осіб різних вегетативно- гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
Na, мМ/л |
K, мМ/л |
Ca, мМ/л |
Mg, мМ/л |
Cl, мМ/л |
P, мМ/л |
|
Кластер-тип |
84 |
Р |
140+5 |
4,35+0,15 |
2,55+0,05 |
0,85+0,02 |
102,0+1,6 |
0,97+0,06 |
|
Гіпокінетичний ваготонічний |
10 |
П К д% |
122+4* 146+8 +20,5+7,8# |
4,54+0,23 4,55+0,26 -0,1+1,8 |
2,04+0,10* 2,36+0,05* + 16,4+3,7# |
0,76+0,02* 0,71+0,05* -6,1+3,5 |
93,3+3,6* 101,2+1,6 +8,9+3,0# |
0,83+0,09 0,89+0,05 +7,2+4,0 |
|
Гіперкінетичний симпатотонічний |
8 |
П К д% |
148+8 162+10* +11,0+5,4# |
4,80+0,18 5,02+0,10* +4,6+4,5 |
2,40+0,10 2,63+0,10 + 12,3+6,0# |
0,68+0,04* 0,73+0,02* +7,4+2,4# |
95,1+3,4 97,1+1,0 +3,1+3,0 |
0,59+0,08* 0,74+0,10 +27,6+3,9# |
|
Евкінетичний ейтонічний |
66 |
П К д% |
139+4 137+3 -1,4+2,5 |
4,34+0,13 4,37+0,14 +0,2+3,4 |
2,37+0,07* 2,26+0,05* -3,1+2,5 |
0,79+0,02* 0,76+0,02* -3,1+2,3 |
99,7+1,6 99,3+1,1 -0,4+2,0 |
0,94+0,05 0,87+0,04 -7,4+3,9 |
Вміст в плазмі кальцію в першому кластері підвищується від 80% до 92% СН, в другому - від 94% до 103% СН, натомість в третьому - залишається без суттєвих змін на нижній межі звуженої норми. Вірогідні зміни рівнів магнію і фосфатів мають місце лише у хворих другого кластера з початково зниженими показниками, які під впливом лікування підвищуються. Рівень хлоридемії вірогідно зростає лише в першому кластері. Вміст в плазмі калію залишається нормальним в усіх кластерах.
Гіпернатрійгістія (підвищений інтраеритроцитарний вміст натрію) у хворих першого кластера (табл. 5.12) в процесі бальнеотерапії зростає (від 130% до 155% СН), тоді як в другому кластері дещо редукується (від 208% до 187% СН), залишаючись без змін в третьому кластері. Гіпернатрійгістія поєднується із гіпокалійгістією, приблизно в одинаковій мірі вираженій в усіх кластерах. Бальнеотерапія спричиняє лише тенденцію до підвищення вмісту калію в еритроцитах у хворих першого і другого, але не третього кластерів.
Таблиця 5.12
Курсові бальнеоефекти на параметри трансмембранного транспорту катіонів у осіб різних вегетативно-гемодинамічних типів
|
Показник |
n |
|
Nae, |
Ke, |
№,К-АТФаза, |
Ca-АТФаза, |
Mg-АТФаза, |
|
|
|
|
мМ/л |
мМ/л |
МРн/л*г |
МРн/л*г |
МРн/л*г |
|
Кластер-тип |
84 |
Р |
17,9+1,6 |
87+3 |
0,76+0,04 |
1,59+0,14 |
0,84+0,04 |
|
Гіпокінетичний |
10 |
П |
23,2+0,9* |
70+5* |
0,86+0,13 |
1,31+0,16 |
1,05+0,09* |
|
ваготонічний |
|
К |
27,7+1,9* |
79+7 |
0,88+0,13 |
1,01+0,18* |
0,86+0,03 |
|
|
|
Д% |
+19,4+8,9# |
+ 13,1+7,1 |
+5,3+10,5 |
-22,9+9,8# |
-18,1+8,1# |
|
Гіперкінетичний |
8 |
П |
37,3+2,2* |
71+7* |
0,97+0,07* |
0,97+0,20* |
0,91+0,09 |
|
симпатотонічний |
|
К |
33,4+4,1* |
78+7 |
0,65+0,07 |
1,17+0,21 |
0,80+0,08 |
|
|
|
Д% |
-10,4+5,3 |
+10,0+6,1 |
-33,0+10,0# |
+20,6+9,9# |
-12,1+6,1 |
|
Евкінетичний |
66 |
П |
25,4+0,8* |
76+4* |
1,04+0,05* |
1,09+0,09* |
0,96+0,05* |
|
ейтонічний |
|
К |
24,6+1,1* |
73+3* |
0,98+0,06* |
1,12+0,09* |
0,94+0,03* |
|
|
|
Д% |
-3,1+7,7 |
-3,9+5,8 |
-5,1+7,6 |
+2,8+9,5 |
-2,0+6,0 |
Активність Na,K-АТФази еритроцитів, початково нормальна у осіб першого кластера, залишається без змін. Підвищена активність ензиму у осіб другого кластера різко знижується - від 128% до 86% СН), а в третьому кластері не змінюється (137% і 129% СН напочатку і наприкінці відповідно).
Цілком по-іншому змінюється активність Са-АТФази еритроцитів. Початково помірне зниження активності в першому кластері поглиблюється від 82% до 63% СН, відчутно знижена активність в другому кластері підвищується від 61% до 74% СН, натомість в третьому кластері залишається без змін, складаючи 69% і 70% СН до і після лікування відповідно.
Активність Mg-АТФази , підвищена на 25% в першому кластері, цілком нормалізується, в другому кластері залишається нормальною, а в третьому - підвищеною.
Лучшие книги
- Статистика лекции
- Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
- История европейского права - Э. Аннерс
- Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
- Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
- Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
- Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
- Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
- Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
- Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
LiveInternet
-
реклама