4.6. Термінові ефекти біоактивної води Нафтуся на інтракардіальну гемодинаміку та їх механізми
У прелімінарному дослідженні (Попович І.Л. та ін., 1999) нами показано, що вживання водопровідної прісної води в дозі 3 мл/кг не спричиняє впродовж 1 год суттєвих закономірних змін параметрів центральної гемодинаміки. Це дало нам підстави в наступних дослідженнях обмежитися автоконтролем, оцінюючи ефекти методом прямих різниць між кінцевими та початковими величинами. Тоді ж було виявлено, що після вживання стандартної дози (3 мл/кг) Нафтусі гемодинамічна реакція проявляється вже на 20-й хв, досягає максимуму на 30-40-й хв, а надалі редукується. Тому для систематичних досліджень в якості реперної часової точки було вибрано 30-ту хв після вживання Нафтусі.
Під спостереженням знаходились 59 осіб обох статей (21 жінка віком 35-45 років, пересічно 40,5±1,4 р. та 38 мужчин віком 38-52 роки, в середньому 44,8±3,3 р.) без гіпертензії та ішемічної хвороби серця, які лікувалися у санаторії "Кришталевий палац" курорту Трускавець від хронічних запальних захворювань органів травлення та сечовиділення. В базальному періоді і через 30 хв після вживання БАВН (3 мл/кг) методом ехокардіографії реєстрували основні параметри інтракардіальної та центральної гемодинаміки
Виходячи із змін кардинальних параметрів гемодинаміки - ударного об'єму (SV), частоти ритму (f), середньодинамічного тиску (Pm), спектр зареєстрованих термінових реакцій згруповано у 5 типів (табл. 4.33). Тип А бальнеореакції, констатований у 15 осіб, характеризується збільшенням ударного об'єму у поєднанні із уповільненням ритму, що супроводжується підвищенням індексу контрактильності (ICRP) та різноскерованими змінами загального периферійного опору судин (GPRV).
Таблиця 4.33
Зміни типоутворюючих параметрів гемодинаміки за різних типів термінових бальнеореакцій
|
Показник |
n |
|
ICRP, |
GPRV, |
Pm, |
f, |
SV, |
CO, |
|
|
|
|
кПа/с |
кПа*с/м3 |
мм Hg |
хв- |
мл |
л/хв |
|
Бальнеореакція |
59 |
Р |
32,7+1,4 |
13,2+0,6 |
93,4+1,5 |
66,7+1,8 |
84,8+2,4 |
5,65+0,16 |
|
А |
15 |
П |
25,9+0,9* |
13,0+0,6 |
90,4+3,1 |
70,5+1,1 |
79,9+1,7 |
5,63+0,12 |
|
|
|
К |
27,2+0,9* |
12,6+0,4 |
90,8+2,6 |
67,2+1,1 |
86,6+1,9 |
5,80+0,12 |
|
|
|
A% |
+5,0+2,0# |
-2,1+1,8 |
+0,9+1,4 |
-4,7+1,0# |
+8,4+1,4# |
+3,3+1,2 |
|
B |
28 |
П |
22,1+0,9* |
15,0+0,5* |
93,5+1,8 |
69,3+1,2 |
74,0+2,4* |
5,13+0,18* |
|
|
|
К |
22,9+0,8* |
12,3+0,4 |
94,9+1,7 |
75,4+1,3* |
84,6+3,1 |
6,36+0,25* |
|
|
|
A% |
+5,7+3,0 |
-16,8+2,6# |
+1,6+0,7 |
+8,9+1,4# |
+14,9+3,1# |
+25,6+4,4# |
|
C |
4 |
П |
24,7+3,6* |
11,8+0,8 |
99,0+3,1 |
76,3+2,5* |
89,7+6,7 |
6,86+0,62 |
|
|
|
К |
24,3+3,6* |
12,9+0,7 |
101,2+4,1 |
79,9+3,7* |
79,4+3,4 |
6,37+0,55 |
|
|
|
A% |
-0,7+5,7 |
+9,7+1,7# |
+2,1+1,1 |
+4,7+3,2 |
-10,8+2,8# |
-6,9+0,8# |
|
D |
7 |
П |
28,2+1,6* |
12,1+0,4 |
91,2+4,6 |
69,8+2,3 |
87,1+5,6 |
6,05+0,37 |
|
|
|
К |
25,8+1,2* |
12,7+0,5 |
89,5+5,1 |
71,1+2,2 |
80,6+6,1 |
5,70+0,42 |
|
|
|
A% |
-7,8+2,1# |
+5,0+4,9 |
-2,0+1,4 |
+2,0+1,6 |
-7,3+4,5 |
-5,8+3,5 |
|
E |
5 |
П |
26,4+1,1* |
14,4+1,4 |
97,3+3,1 |
64,6+2,1 |
85,7+6,0 |
5,56+0,48 |
|
|
|
К |
24,8+1,2* |
13,8+1,6 |
98,8+3,8 |
72,5+4,0 |
82,0+5,5 |
5,99+0,62 |
|
|
|
A% |
-5,9+2,8# |
-4,9+3,3 |
+1,5+1,6 |
+12,1+5,3# |
-4,2+1,5# |
+7,4+5,1 |
Примітки: 1. Показники, вірогідно відмінні від референтних (Р), позначені *.
2. Вірогідні прямі різниці між початковими (П) та кінцевими (К) показниками
позначені #.
Тип C бальнеореакції (4 особи) характеризується, передовсім, зменшенням SV у поєднанні із збільшенням GPRV за різноскерованих змін скоротливості і частоти.
Таблиця 4.34
Зміни головних параметрів гемодинаміки за різних типів термінових бальнеореакцій
|
Показник |
n |
|
Pd, |
Ps, |
EDV, |
ESV, |
ET, |
|
|
|
|
мм Hg |
мм Hg |
мл |
мл |
мс |
|
Бальнеореакція |
59 |
Р |
80,0+1,5 |
120,2+2,7 |
128,5+7,0 |
43,7+4,6 |
252+3 |
|
А |
15 |
П |
75,6+2,6 |
120,0+4,1 |
124,8+3,0 |
44,9+2,0 |
298+4* |
|
|
|
К |
75,9+2,0 |
120,7+3,9 |
127,8+3,3 |
41,2+2,1 |
303+3* |
|
|
|
A% |
+1,0+1,8 |
+0,8+1,1 |
+2,4+1,1# |
-8,0+2,5# |
+1,8+1,1 |
|
B |
28 |
П |
77,9+1,7 |
124,6+2,2 |
137,0+4,0 |
62,8+3,2* |
314+9* |
|
|
|
К |
78,6+1,6 |
127,4+2,2* |
149,8+5,7* |
65,2+4,4* |
317+7* |
|
|
|
A% |
+1,1+1,0 |
+2,3+0,8# |
+9,4+2,7# |
+4,4+4,2 |
+1,8+1,9 |
|
C |
4 |
П |
83,8+2,4 |
129,5+6,8 |
158,0+26,2 |
68,5+20,0 |
326+25* |
|
|
|
К |
86,8+4,4 |
130,0+4,3 |
147,8+18,6 |
68,3+16,1 |
316+26* |
|
|
|
A% |
+3,4+3,3 |
+0,8+2,9 |
-4,5+6,4 |
+6,0+13,1 |
-3,0+1,8 |
|
D |
7 |
П |
76,4+4,2 |
120,7+5,7 |
131,6+8,9 |
44,5+4,0 |
288+14* |
|
|
|
К |
73,7+4,2 |
121,0+7,1 |
124,6+10,0 |
44,0+4,4 |
299+10* |
|
|
|
A% |
-3,5+1,5# |
0+1,8 |
-5,2+4,5 |
-0,6+5,5 |
+4,3+3,2 |
|
E |
5 |
П |
80,4+2,9 |
131,0+4,0* |
137,9+5,9 |
52,1+6,0 |
305+12* |
|
|
|
К |
80,0+3,2 |
136,4+6,3* |
141,3+6,7 |
59,3+6,9 |
308+10* |
|
|
|
A% |
-0,6+0,6 |
+4,0+3,2 |
+2,5+1,7 |
+ 14,0+2,4# |
+1,1+1,4 |
Як видно на табл. 4.34, приріст SV при бальнеореакції типу А зумовлений, в основному, зменшенням ESV, тоді як аналогічна зміна SV при типі В досягається приростом EDV. Зменшення SV, зареєстроване при типі C, зумовлене поєднанням зменшення EDV із збільшенням ESV, при типі D - зменшенням EDV, тоді як при типі Е - суттєвим збільшенням ESV.
Зміни ICRP, в принципі, узгоджуються із такими EF, за винятком типу D бальнеореакції. Натомість інші параметри, що застосовуються для характеристики контрактильності міокарда (AS і MVCF), за даних умов закономірно не змінювалися. Не було виявлено при цьому змін параметрів меридіонального і циркулярного кінцевосистолічного внутрішньоміокардіального напруження. Позитивний інотропний ефект супроводжується збільшенням 0ШВ і ПЛШ, тоді як негативний - зменшенням даних параметрів. Приріст УРС при типі А практично нівелюється уповільненням ритму, так що ХРС залишається без змін, тоді як його прискорення при типі В дає відчутне збільшення ХРС. Якщо перші два типи бальнеореакції є для серця навантажувальними, то наступні два - розвантажувальними, останній тип (Е) бальнеореакції характеризується незначним збільшенням ХРС за рахунок прискорення ритму. Досить широко вживані індекси Оріе та Кердо відображують, в основному, зміни частоти ритму (табл. 4. 35).
Таблиця 4.35
Зміни розрахункових параметрів інтракардіальної і центральної гемодинаміки за різних
|
типів термінових бальнеореакцій
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Продовження таблиці 4.35
|
Примітка. Для індексу Кердо приведені абсолютні різниці
В цілому, характер змін зареєстрованих
параметрів вписується у амбівалентно- еквілібраторну концепцію механізму дії бальнеотерапевтичного
комплексу курорту Трускавець на організм.
|
Таблиця 4.36
|
Як видно на табл. 4.36, брадикардіо-гіперкінетична бальнеореакція спричинена посиленням адренергічних регуляторних впливів на серце за відсутності суттєвих змін - холінергічних, натомість тахікардіо-гіперкінетична - супроводжується поєднанням підвищення симпатичного тонусу із зниженням - вагусного. Зміни вмісту в плазмі Ca та Mg при обох позитивноінотропних типах, в принципі, аналогічні. Негативноінотропний характер змін супроводжується ослабленням симпатичних впливів з реципрокним посиленням - вагусних та зниженням Ca/Mg-коефіцієнга плазми.
З метою природної класифікації, яка адекватніше відображує сутність явищ, ця ж сукупність індивідуальних термінових реакцій була піддана кластерному аналізу. Параметри кластеризації приведені у табл. 4.37.
Видно, що максимальна доля дисперсії між кластерами-реакціями пояснюється терміновими реакціями на вживання Нафтусі загального периферійного опору судин; іншими словами, саме зміни GPRV роблять найбільший вклад у розподіл виявленого розмаїття термінових бальнеореакцій на кластери. Дещо менший кластероутворюючий вклад належить змінам ударного об'єму, значно менший, але суттєвий - реакціям на Нафтусю кінцеводіастолічного об'єму, частоти ритму та ICRP, при цьому вклади змін часу вигнання і середньодинамічного тиску мізерні.
Таблиця 4.37
Дисперсійний аналіз кластероутворюючих параметрів-змінних (n=58; k=4)
|
№ |
Змінна |
S2b |
S2w |
I2 |
F |
P |
|
1 |
GPRB |
9853 |
1726 |
0,851 |
102,8 |
<10-6 |
|
2 |
SV |
11157 |
2654 |
0,808 |
75,7 |
<10-6 |
|
3 |
EDV |
4386 |
4396 |
0,499 |
18,0 |
<10-6 |
|
4 |
f |
1995 |
2407 |
0,453 |
14,9 |
<10-6 |
|
5 |
ICRP |
2911 |
6807 |
0,300 |
7,7 |
0,0002 |
|
6 |
ET |
205 |
2707 |
0,070 |
1,4 |
0,265 |
|
7 |
Pm |
43 |
1004 |
0,041 |
0,8 |
0,516 |
Евклідові віддалі між респективним центром і окремими випадками в І кластері знаходяться в інтервалі 1,4+13,0; в ІІ - 6,5+14,0; в ІІІ - 8,2+19,9; в IV - 1,7+8,8, тоді як між центрами кластерів - відповідно 16,9 (І-ІІ); 21,4 (І-ІІІ); 7,3 (І-IV); 37,6 (ІІ-ІІІ); 11,6 (ІІ-IV) і 27,6 (ІІІ-IV), тобто кластеризація проведена коректно.
|
Зміни показників вегетавної і гуморальної регуляції гемодинаміки |
Констатовано (табл. 4.38), що найчастіше (41,4% випадків, IV кластер) головні
кластероутворюючі параметри суттєво не змінюються. Зокрема, GPRV (рис. 4.19) залишається на рівні 91,3% і 90,5% належного до і через 30 хв після вживання Нафтусі; ударний об'єм (рис. 4.20) - 95% і 99%; кінцеводіастолічний об'єм (рис. 4.21) - 100% і 102%; частота ритму (рис. 4.22) - 105% і 103%; ICRP (рис. 4.23) -
77% і 79%; час вигнання (рис. 4.24) - 118% і 119% відповідно. Це ж
стосується й інших параметрів центральної гемодинаміки: серцевого викиду (рис. 4.25) - 113% і 115%; середньодинамічного тиску (рис. 4.26) - 97% і 98%; кінцевосистолічного об'єму - 109% і 109%.
Дещо рідше (39,6% випадків, І кластер) має місце незначне, але вірогідне підвищення зниженої контрактильної активності (від 72% до 75%). Це досягається за рахунок підвищення до норми ударного об'єму (від 90,5% до 101%), при цьому в більшій мірі, ніж збільшується кінцеводіастолічний об'єм.
Таблиця 4.38
Зміни кластероутворюючих параметрів за різних кластерів термінових бальнеореакцій
|
GPRV, кПа*с/м3 |
|
SV, мл |
|
f, хв- |
|
ICRP, кПа/с |
|
Показник |
|
EDV, мл |
|
ET, мс |
|
n |
|
|
|
58 13,2+0,6 |
|
85+2 |
|
129+7 66,7+1,8 |
|
32,7+1,4 252+3 |
Кластер-реакція
|
23 |
|
14,4+0,5 12,2+0,4 -14,9+0,7# |
|
77+3* 86+3 + 11,2+1,3# |
|
138+4 146+5 +5,8+0,9# |
|
70,0+1,2 75,1+1,7* +7,3+1,7# |
|
23,6+0,8* 24,6+0,8* +4,4+1,9# |
|
301+6* 308+6* +2,3+1,5 |
|
Перший |
|
П К Д% |
|
12,4+0,7 14,0+1,0 +13,2+5,1# |
|
89+5 74+5 -17,6+2,7# |
|
144+16 131+13 -8,0+5,1 |
|
71,4+2,7 76,5+2,7* +7,4+2,4# |
|
28,1+1,9 25,5+1,8* -8,9+4,2# |
|
295+11* 290+7* -0,8+5,0 |
|
Другий |
|
7 |
|
П К Д% |
|
|
|
Третій |
|
4 |
|
17,8+1,5* 10,5+1,5 -40,5+1,3# |
|
65+6* 95+9 +46,5+7,8# |
|
67,0+3,8 79,3+2,3* + 18,9+3,4# |
|
19,8+4,1* 23,1+3,1* +16,7+7,9# |
|
328+10* 311+9* -5,0+4,2 |
|
П К Д% |
133+12 177+28 +32,4+14,6#
|
24 |
|
12,9+0,4 12,8+0,4 -0,3+0,8 |
|
81+2 84+2 +3,7+1,1# |
|
129+3 132+3 2,0+0,8# |
|
70,0+1,1 68,9+1,0 -1,7+1,0 |
|
25,3+0,7* 25,7+0,7* +1,8+1,5 |
|
299+5* 302+4* +1,3+0,8 |
|
Четвертий |
|
П К Д% |
|
|
|
Продовження таблиці 4.38
|
Продовження таблиці 4.38
|
Показник |
n |
|
GPRV |
CO |
ET |
Pm |
|
Кластер-реакція |
58 |
H |
93+107 |
93+107 |
93+107 |
93+107 |
|
Перший |
23 |
П |
113,1+5,2* |
92,4+3,5* |
119,0+2,2* |
101,1+2,1 |
|
|
|
К |
96,3+4,6 |
109,9+4,2* |
124,5+2,4* |
102,1+2,1 |
|
|
|
Д% |
-16,8+1,0# |
+ 17,5+1,4# |
+5,5+1,7# |
+1,0+0,9 |
|
Другий |
7 |
П |
86,3+7,5 |
123,2+7,4* |
117,7+5,5* |
103,4+3,9 |
|
|
|
К |
97,4+8,6 |
108,5+6,8 |
118,3+3,1* |
102,8+5,1 |
|
|
|
Д% |
+11,1+3,9# |
-14,8+5,7# |
+0,6+16,7 |
-0,7+2,0 |
|
Третій |
4 |
П |
161,0+16,2* |
64,2+7,2* |
127,5+3,3* |
100,4+6,2 |
|
|
|
К |
95,3+8,1 |
110,4+9,8 |
128,7+4,4* |
103,5+7,1 |
|
|
|
Д% |
-65,7+8,4# |
+46,2+3,5# |
+1,2+4,7 |
+3,1+1,8 |
|
Четвертий |
24 |
П |
91,3+6,0 |
113,2+5,1* |
118,2+2,0* |
96,8+2,3 |
|
|
|
К |
90,5+5,7 |
114,8+4,9 |
118,8+1,8* |
97,9+2,0 |
|
|
|
Д% |
-0,8+0,7 |
+1,6+0,9 |
+0,6+0,9 |
+1,0+0,7 |
|
Примітка. Приведені абсолютні прямі різниці. |
Рис. 4.19. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" загального периферійного
опору
|
R |
|
□ Базальний рівень |
|
GPRV, % |
|
160 |
|
140 |
|
120 |
|
100 |
GPRV, кПа*с/мЛ3
18
16
14
12
10
8
6
4
2
0
IV
□ Через 30 хв після пиття
|
Рис. 4.20. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" поштовхового об'єму лівого шлуночка SV, мл
□ Базальний рівень ]Через 30 хв після пиття |
|
SV, % 120 100
|
|
Рис. 4.21. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" кінцеводіастолічного об'єму лівого шлуночка EDV, мл 160 140 120 100
□ Базальний рівень □ Через 30 хв після пиття |
|
EDV, % 140 120 100
|
|
|
|
Рис. 4.23. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" індексу контрактильної активності міокарда 1С, кПа/с
□ Базальний рівень ] Через 30 хв після пиття |
|
IC, % 100
|
|
ЕТ, мс Рис. 4.24. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" часу вигнання 300 250 200 150 100
□ Базальний рівень □ Через 30 хв після пиття |
|
ET, % 130 110
|
|
Рис. 4.25. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" хвилинного об'єму крові СО, л/хв 8 т
□ Базальний рівень □ Через 30 хв після пиття |
CO, %
|
1 20
|
|
Рис. 4.26. Варіанти термінових реакцій на вживання "Нафтусі" середньодинамічного Pm, мм Hg тиску 98 -і
□ Базальний рівень □ Через 30 хв після пиття |
|
Pm. %
|
Інші два параметри, які визначають величину ICRP - час вигнання і середньодинамічний тиск
- залишаються без змін. Поєднання збільшення ударного об'єму і частоти ритму дає підвищення рівня серцевого викиду з нижньої межі звуженої норми до верхньої. Натомість загальний периферійний опір судин знижується від 113% до 96% належної. Описана констелляція змін дає підставу номінувати цю бальнеореакцію як помірно позитивноінотропна гіпорезистивна тахікардіо-гіперкінетична.
Ще у 6,9% осіб ( ІІІ кластер) виявлено аналогічні за скерованістю, але значно вираженіші зміни. Зокрема, ICRP зростає від 61% до 71% референтної величини за рахунок переважання приросту ударного об'єму (від 76% до 112%) над приростом кінцеводіастолічного об'єму (від 103% до 137%), а також тенденції до підвищення середньодинамічного тиску і вкорочення часу вигнання. Водночас прискорення ритму спричиняє значне збільшення зниженого серцевого викиду
- від 64% до 110% належного в поєднанні із нормалізацією підвищеного загального периферійного опору судин.
На противагу двом останнім кластерам бальнеореакції, гемодинамічна реакція ІІ кластера (12,1% осіб) характеризується зниженням ICRP від 86% до 78% референтної величини внаслідок зменшення ударного об'єму в більшій мірі (від 105% до 87%), ніж кінцеводіастолічного об'єму (від 112% до 102%) за відсутності змін нормального рівня середньодинамічного тиску та подовженого часу вигнання.
Разом з тим, частота ритму зростає, чим редукує міру зменшення серцевого викиду (від 123% до 108,5% належного). Відповідно загальний периферійний опір судин зростає від 86% до 97% належного. Перелічена сукупність змін параметрів гемодинаміки визначає назву бальнеореакції як негативноінотропна гіперрезистивна тахікардіо-гіпокінетична.
На табл. 4.39 відображено термінові реакції розрахункових параметрів гемодинаміки. Видно, що в IV кластері параметри, що характеризують скоротливу функцію міокарда, залишаються без змін. В І кластері в тій же мірі, що й ICRP, збільшуються фракція вигнання (EF) і ступінь вкорочення передньо-заднього розміру (AS), але не швидкість циркулярного вкорочення (MVCF). В ІІІ кластері відчутніший позитивний інотропний ефект, судячи за зміною ICRP, асоціюється із збільшенням в такій же мірі індексу циркулярного внутрішньоміокардіального напруження (Н), в меншій - фракції вигнання за відсутності змін решти параметрів. З іншого боку, негативний інотропний ефект у осіб ІІ кластера характеризується співрозмірним зменшенням фракції вигнання та індексів як циркулярного, так і меридіонального напруження (5m), тоді як AS і MVCF закономірно не змінюються.
Таблиця 4.39
Зміни розрахункових параметрів гемодинаміки за різних кластерів термінових бальнеореакцій
|
Показник |
n |
|
AS, |
MVCF, |
5m, |
H, |
Afc |
EF, |
|
|
|
|
% |
c- |
кПа |
кПа |
% |
% |
|
Кластер-реакція |
58 |
Р |
37,0+1,7 |
1,17+0,05 |
65+4 |
30,0+1,5 |
38,0+2,0 |
66,0+1,0 |
|
Перший |
23 |
П |
31,2+0,8* |
1,03+0,04* |
71+3 |
37,0+1,8* |
39,4+1,0 |
56,1+1,4* |
|
|
|
К |
32,9+1,1 |
1,06+0,08 |
70+3 |
37,8+2,1* |
38,8+1,0 |
59,1+1,6* |
|
|
|
A% |
+5,3+2,5# |
+3,5+2,3 |
-0,3+1,6 |
+1,7+1,3 |
-1,5+0,6# |
+5,5+1,5# |
|
Другий |
7 |
П |
36,7+3,7 |
1,28+0,15 |
66+6 |
32,6+2,5 |
40,6+1,9 |
64,2+3,8 |
|
|
|
К |
38,2+2,7 |
1,34+0,11 |
60+6 |
30,3+2,5 |
41,7+2,1 |
58,0+4,0 |
|
|
|
A% |
+4,1+5,4 |
+5,0+4,5 |
-8,3+2,2# |
-7,3+1,9# |
+2,9+2,7 |
-8,3+3,0# |
|
Третій |
4 |
П |
29,9+4,7 |
0,92+0,17 |
54+1* |
36,2+5,2 |
36,3+1,8 |
50,6+8,4 |
|
|
|
К |
28,3+7,1 |
0,92+0,22 |
54+1* |
39,3+5,9 |
34,8+0,8 |
56,1+7,9 |
|
|
|
A% |
-5,4+6,0 |
-1,7+4,5 |
+0,2+1,0 |
+8,5+0,9# |
-6,2+2,3# |
+5,5+2,5# |
|
Четвертий |
24 |
П |
38,2+1,3 |
1,29+0,05 |
55+2* |
27,8+0,9 |
43,8+0,8* |
63,0+1,2 |
|
|
|
К |
38,9+1,1 |
1,29+0,05 |
55+2* |
27,7+0,9 |
44,1+0,8* |
64,1+1,5 |
|
|
|
A% |
+2,5+1,6 |
+1,1+1,2 |
-0,2+1,2 |
+0,1+1,0 |
+0,8+0,6 |
+1,7+1,2 |
|
Продовження таблиці 4.39
|
Об'ємна швидкість вигнання (0ШВ) та потужність лівого шлуночка (ПЛШ) змінюються в кожному кластері в тій же мірі, що й ударний об'єм. Сказане стосується також ударної роботи серця (УРС). Стосовно ж хвилинної роботи серця (ХРС) як критерію "навантажувальності" бальнеочинника доходимо висновку, що бальнеореакція IV кластера і в цьому аспекті несуттєва, І кластера - є помірно навантажувальною (збільшує ХРС від 97% до 117% референтного рівня), ІІІ кластера - відчутно навантажувальною (приріст від 79% до 141%), натомість в ІІ кластері - розвантажувальною (зменшення від 118% до 104%).
Виразивши реактивні зміни семи головних параметрів гемодинаміки у вигляді сигмальних чи процентних відхилень від їх початкових величин, отримуємо гемодинамічні профілі-образи чотирьох кластерів термінових реакцій на вживання Нафтусі (рис. 4.27).
Як бачимо, у осіб IV кластера суттєвих змін параметрів гемодинаміки не виявлено. Особи І кластера відреагували на Нафтусю збільшенням на 6% або 0,37а EDV, на 11% або 0,66а - SV, на 7% або 0,91а - F, що дає приріст СО на 19% або 1,01а. Pm і ЕТ залишались без змін, тому GPRV виявився зниженим на 15% або 0,92а, а rcRP - підвищеним на 4,5% або 0,15 а. У осіб ІІІ кластера скерованість змін перелічених параметрів була аналогічною, але більш вираженою. Так, СО збільшився аж на 74% або 2,67а за рахунок EDV (32% або 2,01а), SV (47% або 2,21а) і F (19% або 2,19а). При цьому Pm проявляв тенденцію до зростання (3% або 0,28а). У підсумку GPRV виявився зниженим на 40% або 3,61а, а ІС - підвищеним на 17% або 0,51а. У осіб ІІ кластера зареєстровано протилежну термінову гемодинамічну реакцію. Вона проявляється у зменшенні SV на 18% або 1,10а в поєднанні із прискоренням F на 7,5% або на 0,91а, так що СО зменшився лише на 11% або на 0,25а. За відсутності змін Pm і ЕТ GPRV виявився підвищеним на 13% або 0,61а, а rcRP - зниженим на 9% або 0,40а.
На площині двох інтегральних параметрів - GPRV та rcRP, виражених у % від належних, візуалізовано всі 4 варіанти термінових реакцій, що дозволяє дати їм фізіологічну оцінку (рис. 4.28). Видно, що у осіб ІІІ кластера із різко підвищеним GPRV та значно зниженим rcRP вже через 30 хв після вживання Нафтусі наступають відчутні сприятливі зміни обидвох параметрів. Менш виражені, але теж сприятливі зміни констатовано у осіб І кластера. По граничний стан обидвох параметрів у осіб IV кластера не реагує на Нафтусю.
Разом з тим, у осіб ІІ кластера констатовано дальше зниження rcRP в поєднанні із підвищенням GPRV, що слід оцінити як несприятливі зміни гемодинаміки.
Рис. 4.27. Варіанти-кпастери термінових змін (у сигмах та %) параметрів
|
■ |
|
75 65 55 45 35 25 15 5 -5 -15 -25 -35 -45 |
Sigma гемодинаміки
2,3 1,8 1,3 0,8 0,3 -0,2 -0,7 -1,2 -1,7 -2,2 -2,7 -3,2 -3,7
|
□ IC |
□ GPRV |
□ EDV |
□ F |
□ SV |
□ CO |
□ Pm |
□ ESV |
|
d, %
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
IV
|
|
Рис. 4.28. Сумісні термінові зміни після вживання Нафтусі контрактильності міокарда та загального периферійного опору судин
|
Той чи інший варіант термінової гемодинамічної реакції на Нафтусю супроводжується відповідними змінами параметрів кардіотропних регуляторних чинників (табл. 4.40). Виявлено, що помірна реакція І кластера асоціюється із суттєвим підвищенням симпатичного тонусу і реципрокним менш вираженим зниженням - вагального, підвищенням рівня в плазмі кальцію в поєднанні із незначним зниженням - магнію, а також підвищенням рівня глюкагону за відсутності вірогідних змін гастрину, інсуліну та вазопресину. Більш відчутна реакція ІІІ кластера супроводжується, передовсім, значно вираженішими вивільненням в кров глюкагону і зниженням вагального тонусу та аналогічним посиленням симпатичних тонічних впливів на серце за відсутності вірогідних змін гастринемії, інсулінемії та вазопресинемії. Разом з тим, рівень кальційемії знижується вірогідно, а магнійемії - проявляє тенденцію до зниження. Протилежна за характером гемодинамічна реакція ІІ кластера асоціюється, перш за все, із зниженням рівня в плазмі глюкагону і гастрину, а також симпатичного тонусу в поєднанні із підвищенням вагального тонусу і магнійемії за відсутності змін кальційемії, інсулінемії і вазопресинемії. Нарешті, відсутність суттєвих змін параметрів гемодинаміки у осіб IV кластера узгоджується із відсутністю змін кардіотропних регуляторних параметрів.
|
Таблиця 4.40 Зміни показників вегетативної і гуморальної регуляції гемодинаміки за різних кластерів термінових бальнеореакцій
|
|
Таблиця 4.41 Підсумки пошуку предикторів, що зумовлюють певний тип термінової гемодинамічної реакції на БАВН__ _________________________________________________________
Примітки. 1. X±m - початкові середні значення змінних та їх стандартні похибки. 2. CCF - коефіцієнти класифікаційних функцій. 3. Constant - константи класифікаційних функцій. |
4. Л , F - параметри статистики Wilks' (для всіх змінних р<0,001).
Дискримінантний аналіз показує, що кожен із варіантів термінової реакції може бути надійно спрогнозований за констелляцією початкових параметрів. їх перелік і прогностична цінність відображені на табл. 4.41.
Точність прогнозу І варіанту складає 87,0% (1 помилка на 23 особи), II - 100%, III - 75% (1 помилка на 4 особи) та IV - 95,8% (1 помилка на 24 особи). У I дискримінантній функції міститься 49,2% дискримінантних можливостей, доля дисперсії, пояснювана розподілом на варіанти, складає 76,0% (r*=0,872; Wilks' Л=0,036; р2=155; р<10-6), у II - відповідно 34,7% і 69,2% (r=0,832; Wilks' Л=0,151; р2=88; р<10-6), у III - 16,1% і 51,1% (r=0,715; Wilks' Л=0,489; р2=33; р<0,005).
I канонічна функція корелює із об'ємною швидкістю вигнання (r=0,34), нормованим серцевим викидом (r=0,30) та ударним індексом (r=0,30); II функція - знову із нормованим серцевим викидом, але інверсно (r=-0,36), Ар (r=-0,36) та нормованим загальним периферійним опором (r=0,35); натомість III - не корелює суттєво з жодним із предикторів. Потужність дискримінації (за критерієм Wilks' Л) складає 0,036; значення F-статистики, зв'язаної з Wilks' Л: approx. F (51,1)=4,59; p<10-4. Квадрати віддалей Mahalanobis між кластерами склали: I і II - 21,7 (F=4,2; р<10- 4); I і III - 30,7 (F=3,4; р<10-3); I і IV - 9,7 (F=4,5; р<10-4); II і III - 70,1 (F=5,8; р<10-5); II і IV - 27,4 (F=5,4; р<10-5); III і IV - 36,7 (F=4,0; р<10-4). Отже, кластери-варіанти чітко розмежовуються за констелляцією початкових параметрів.
Рис. 4.29. Діаграма розсіювання канонічних значень перших двох радикалів осіб з різними варіантами термінових реакцій на Нафтусю
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
о О ....„.............. с |
О |
|
|
|
|
|
о |
л ° |
о" * |
'о ° □ ^ Q |
□ □ |
|
|
|
|
|
............ |
о °° ОП . О „ |
|
|||
|
|
|
............ ............ |
/9- „ Д О л Д СЬ ® Д |
u □ |
|
|
|
|
|
|
............ |
Д д . д дд ДДД |
|
|
|
|
|
|
|
|
д |
д д & |
|
|
|
|
|
|
|
д д |
|
|
|
|
|
|
|
L |
і |
|
|
||
|
Root 1 vs. Root 2 |
|
-8 |
|
-4 |
|
0 Root 1 |
|
2 |
|
4 |
|
6 |
|
О □ О Л |
|
IV |
|
8 |
|
|
Локалізація
радикалів чотирьох кластерів візуалізована на 2-х осьовій (рис. 4.29) та 3- осьовій (рис. 4.30) діаграмах.
|
Рис. 4.30. Середні значення радикалів осіб за різних варіантів термінових бальнеореакцій
|
Як видно, перший тип реакції спостерігається у тих осіб, у яких величини першого радикалу знаходяться в діапазоні -2++2, а другого - -1++3. Другий тип реакції характеризується розміщенням значень першого радикалу в діапазоні 2+5; другого - -1++2. Величини першого радикалу осіб третього кластеру знаходяться в інтервалі -6+-2, а другого - в інтервалі +2++3. Особи, які реагують за четвертим варіантом, характеризуються величинами першого радикалу в інтервалі -2++2, а другого - -4+0. Отже, найвідчутніша термінова реакція (III кластер) виникає у осіб із максимально негативними величинами I кореня в поєднанні із максимально позитивними - II кореня. Менш виражена реакція (I кластер) зумовлена позитивними значеннями II кореня. Відсутність реакції (IV кластер) реєструється у осіб із негативними початковими значеннями II кореня, а несприятливі зміни (II кластер) можна передбачити у осіб із максимально позитивними значеннями I кореня.
Аналіз вкладу у зміни запропонованого нами індексу контрактильної активності окремих параметрів, що входять у формулу для його обчислення, свідчать, що терміновий інотропний ефект детермінується на 30,8% (г=0,555) змінами ударного об'єму, на 27,4% (г=0,523) - середньодинамічного тиску, на 15,8% (r=-0,397) - часу вигнання і лише на 1,4% (г=0,117) - змінами кінцеводіастолічного об'єму. Множинний коефіцієнт детермінації складає 98,6%.
Рівняння множинної регресії для обчислення термінового інотропного ефекту (у %) води Нафтуся має наступний вигляд:
CICRP=1,030*CSV+1,059* CPm-1,097* CET-1,032* CEDV+0,3 R2=0,986
Уявлення про вклад окремих кардіотропних регуляторних факторів у термінові гемодинамічні ефекти води Нафтуся дає табл. 4.42. Видно, що зміни саме ICRP найтісніше корелюють із змінами факторів регуляції гемодинаміки. Виходячи з цього, надалі предметом аналізу буде вивчення зв'язків між ICRP та кардіотропними факторами.
|
Таблиця 4.42 Матриця кореляційних зв'язків між реактивними змінами параметрів гемодинаміки та її регуляції______ ______________________________
|
Виявлено (рис 4.31), що ICRP прямо детермінується рівнем глюкагонемії на 96,5%. З іншого боку, реактивні зміни контрактильної активності дуже тісно прямо пов'язані із змінами рівня глюкагонемії (рис. 4.32).
|
Рис. 4.31. Зв'язок між контрактильною активністю та глюкагонемією ICRP, кПа/с
|
Рис. 4.32. Детермінація термінового інотропного ефекту зміною
|
ICRP, d% 20 10 |
|
-20 |
|
|
♦ |
|
|
|
|
|
ж ♦ y = -0,0018x2 + 0,4331x + 0,2268 ♦ * 4» 2 R2 = 0,9406 |
|
|
|
|
yv |
|
|
-10 |
|
-40 -30 -20 -10 0 10 20 30 40 50 |
|
0 |
60 70 80 Глюкагонемія, d%
|
Рис. 4.33. Зв'язок між контрактильною активністю та симпатичним тонусом ICRP, кПа/с
|
Міра детермінації ICRP симпатичним тонусом помітно менша - 78,8% (рис. 4.33), як і роль у терміновому інотропному ефекті змін тонічних симпатичних регуляторних впливів (рис. 4.34).
|
Рис. 4.34. Детермінація термінового інотропного ефекту зміною симпатичного тонусу ICRP, d% 30
-50 -40 -30 -20 -10 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 амо, d% |
|
20 10 0 -10 -20 |
|
Рис. 4.35. Зв'язок між контрактильною активністю та вагусним тонусом
|
|
ICRP, кПа/с |
|
|
15 35 55 75 95 115 135 155 175 195 215 235
delta X, мс
Стосовно вагального тонусу виявлено, що, з одного боку, інверсний зв'язок його із ICRP тісніший від такого симпатичного тонусу (рис. 4.35), проте міра детермінації його змінами термінового інотропного ефекту помітно менша (рис. 4.36), що узгоджується із феноменом "вислизання" міокарда з-під впливу вагуса за умов надмірного підвищення його тонусу.
Рис. 4.36. Детермінація термінового інотропного ефекту зміною вагусного
ICRP, d%
|
♦ ♦ |
|
|
♦ -------- v$ |
y = 6E-05x3 - 0,0017x2 - 0,4304x + 1,0065 |
|
♦ • ^ ♦ |
|
|
1 ф ♦ ♦ |
* 1 1 1 1 ♦ > t^J^ У |
|
|
♦ \ _______________________________________________ ^ |
|
20 10 0 -10 -20 |
|
-50 -40 -30 -20 -10 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 delta X, d% |
|
Рис. 4.37. Зв'язок між контрактильною активністю та магнійемією
|
Такий же інверсний за характером, але значно менше виражений кореляційний зв'язок виявлено між ICRP та магнійемією (рис. 4.37). Натомість міра детермінації магнійемією термінового інотропного ефекту Нафтусі цілком співставима з такою вагального тонусу (рис. 4.38).
|
Рис. 4.38. Детермінація термінового інотропного ефекту зміною магнійемії ICRP, d%
|
|
|
4,1 4,5
|
1,7 |
|
Рис. 4.39. Зв'язок між контрактильною активністю та кальційемією |
|
2,5 |
|
2,9 |
|
3,3 |
|
y = -2,4709x2 + 19,32x - 6,349 R2 = 0,4741 |
|
ICRP, кПа/с |
|
2,1 |
|
3,7 |
Ca, мМ/л
Позитивний кореляційний зв'язок між ICRP та кальційемією чітко проявляється лише у рідких випадках гіперкальційемії (рис. 4.39). Вклад кальційемічної реакції у інотропний ефект Нафтусі, судячи за коефіцієнтом детермінації, вельми скромний (рис. 4. 40).
|
|
|
Рис. 4.40. Детермінація термінового інотропного ефекту зміною кальційемії |
|
10 |
|
-10 |
|
-30 -20 |
|
-10 |
|
10 20 30 40 50 60 Кальційемія, d% |
|
0 |
|
0 |
|
ICRP, d% 30 |
|
|
|
Рис. 4.41. Зв'язок між контрактильною активністю та глюкагонемією ICRP, кПа/с
|
Значно суттєвіша роль у регуляції інотропізму належить Са/Mg-коефіцієнту плазми. Це стосується як актуальних величин параметрів (рис. 4.41), так і їх реактивних змін (рис. 4.42).
|
Рис. 4.42. Детермінація термінового інотропного ефекту зміною Са/Мд-коефіцієнту плазми ICRP, d%
Ca/Mg, d% |
Рис. 4.43. Сумісні термінові ефекти БАВН на симпатичний тонус, глюкагонемію та ICRP
|
|
3D Scatterplot AMO vs. GLU vs. IC (MD were substituted by means)
|
|
Quadratic Surface AMO vs. GLU vs. IC (MD were substituted by means)
|
|
-0,195 |
|
|
-0,151 |
|
|
-0,106 |
|
|
-0,062 |
|
|
-0,017 |
|
□ 0,027 |
|
|
□ 0,072 |
|
|
|
0,116 |
|
шя |
0,161 |
|
|
0,205 |
|
■■ |
above |
На наступному етапі проаналізовано вклади у термінові інотропні ефекти сумісних змін регуляторних факторів. Виявлено чітку пряму залежність змін ICRP від сумісних змін глюкагонемії і симпатичного тонусу (рис. 4.43), глюкагонемії і Са/Mg-коефіцієнту плазми (рис. 4.44), останнього і симпатичного тонусу (рис. 4.45).
|
Рис. 4.44. Сумісні термінові ефекти БАВН на Ca/Mg-коефіцієнт плазми, глюкагонемію та
|
|
ICRP |
Quadratic Surface CA_MG vs. GLU vs. IC (MD were substituted by means)
|
|
|
|
-0,205 |
|
|
-0,159 |
|
|
-0,114 |
|
|
-0,068 |
|
|
-0,023 |
|
|
0,023 |
|
□ 0,068 |
|
|
|
0,114 |
|
|
0,159 |
|
|
0,205 |
|
■■ |
above |
|
|
|
О |
Рис. 4.45. Сумісні термінові ефекти БАВН на симпатичний тонус, Ca/Mg-коефіцієнт плазми та ICRP
3D Scatterplot AMO vs. CA_MG vs. IC (MD were substituted by means)
|
|
Quadratic Surface AMO vs. CA_MG vs. IC (MD were substituted by means)
|
^я |
-0,21 |
|
ия |
-0,17 |
|
|
-0,13 |
|
|
-0,09 |
|
|
-0,05 |
|
|
-0,01 |
|
□ 0,03 |
|
|
■■ |
0,07 |
|
■■ |
0,11 |
|
■■ |
0,15 |
|
|
above |
Рівняння множинної регресії, складене на основі коефіцієнтів кореляції, приведених в табл. 4.42, виглядає так:
ДICRP=0,334*ДGlu+0,06*ЛАMо-0,074*ДMgp-0,02*ДДX- 0,041*CCa-ATPase-0,03
R2=0,704; F=24,7; p<10-12.
Іншими словами, термінові зміни (у %) індексу контрактильної активності після вживання води Нафтуся на 70,4% детермінуються сумісними односпрямованими
змінами глюкагонемії і симпатичного тонусу та протилежними змінами магнійемії,
вагального тонусу і активності Са- АТФази.
У частини хворих реєструвалися швидкісні та об'ємні допплерографічні показники наповнення лівого і правого шлуночків, які характеризують їх діастолічну функцію.
|
функції правого шлуночка |
Таблиця 4.43
|
Динаміка параметрів діастолічної функції лівого шлуночка
|
|
Таблиця 4.44 |
Динаміка параметрів діастолічної
|
Ettf, см/с |
|
VTIEttf, см |
|
Attf, см/с |
|
VTIAttf, см |
|
Ettf/Attf |
|
Показник |
|
|
|
69,4+1,8 |
|
10,4+0,7 |
|
51,9+1,8 6,3+0,7 1,32+0,03 |
Кластер-тип бальнеореакції
|
68,2+1,3 69,2+1,5 +1,5+1,6 |
|
10,2+0,8 10,3+0,6 +1,0+0,6 |
|
52,8+1,6 52,7+2,7 -0,1+1,9 |
|
6,1+0,4 6,07+0,5 -0,5+0,8 |
|
1,29+0,1 1,31+0,02 +1,6+0,04 |
|
Перший |
|
П К Д% |
|
67,32+1,3 70,1+1,2 +4,0+1,5 |
|
9,7+0,4 9,9+0,2 +2,1+0,5 |
|
51,7+2,3 53,0+1,7 +2,5+1,9 |
|
6,2+0,2 6,3+0,4 +1,6+0,5 |
|
1,32+0,02 1,33+0,06 +0,8+0,04 |
|
Другий |
|
П К Д% |
|
Третій |
|
69,5+1,3 67,3+2,1 -3,2+1,7 |
|
9,9+0,6 9,7+0,2 -2,1+0,5 |
|
51,1+2,5 50,6+1,6 -1,0+1,8 |
|
6,1+0,7 6,4+0,5 +4,7+0,5 |
|
1,36+0,04 1,33+0,02 +2,3+0,03 |
|
П К Д% |
|
69,1+1,5 69,2+1,7 +0,1+1,7 9,8+0,4 9,9+0,3 +1,1+0,5 |
|
51,1+1,1 50,8+0,9 -0,6+1,4 |
|
6,1+0,3 6,2+0,4 +1,7+0,6 |
|
1,35+0,03 1,36+0,02 +0,8+0,02 |
|
Четвертий |
|
П К Д% |
|
|
Виявлено, що перший тип реакції характеризується незначним зростанням швидкості раннього наповнення шлуночків, а відповідно і об'єму кровоплину в період раннього наповнення і збільшення VTITtmf i EFFtmf. VTIAtmf i AFFtmf не змінювалися. Це дає підстави номінувати дану бальнеореакцію як позитивноінотропний брадитип, який є навантажувальним для серця, але погіршення внутрішньосерцевої гемодинаміки не дає, оскільки передсердно-шлуночковий градієнт навіть дещо збільшується. Для бальнеореакції другого типу характерне помірне зростання швидкості раннього наповнення шлуночків (E) і максимальної швидкості наповнення шлуночків в період систоли передсердь (A) при незначному збільшенні часових показників викиду крові з ЛШ і ПШ. Цей тип реакції ми назвали позитивінотропним тахітипом, який як і перший тип, є навантажувальним для серця, супроводжується помірним збільшенням передсердно-шлуночкового градієнта і не має тенденції до погіршення внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Допплерографічні показники центральної
гемодинаміки за реакції третього типу були дещо відмінні від попередніх.
Незначне зменшення наповнення шлуночків Etmf та збільшення Atmf говорить про підвищення тиску діастолічного наповнення ЛШ. При цьому, відповідно, дещо зменшувався об'єм кровоплину в період
раннього наповнення і збільшувався об'єм кровоплину лівого передсердя впродовж
систоли ЛП при збереженому нормальному співвідношенні E/A. Це, звичайно, супроводжувалось зменшенням VTIEtmf i EFFtmf та збільшенням VTIAtmf і AFFtmf передсердя. Такий тип бальнеореакції ми назвали
позитиврезистивним гіпокінетичним типом. Подібні допплерографічні показники,
якщо E/Atmf<1, характерні для анормального розслаблення і
зниження атріовентрикулярного градієнта, що характерно для ранніх стадій
формування недостатності. В нашої групи хворих подібна гемодинамічна реакція
може говорити про детренованість серцево-судинної системи.
Четвертий тип реакції, який ми назвали резонансним, характеризувався дуже незначними змінами початкових і кінцевих показників.
Лучшие книги
- Статистика лекции
- Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
- История европейского права - Э. Аннерс
- Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
- Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
- Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
- Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
- Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
- Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
- Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
LiveInternet
-
реклама