3.1.2. Діти, підлітки та юнаки

Для іншого контингенту обстежених - школярів, котрі мешкають на теренах, забруднених радіонуклідами, фізична працездатність, за даними степ-тесту, навпаки, констатована підвищеною. Так, величини PWC₁₇₀ в межах 93+107% від належних для статі і віку, виявлені у 30,1% школярів, у 21,9% вони перевищували належні на 8+20%, а у 45,2% - більше ніж на 20%, нижчі від середньої норми показники мали місце лише у 2,7% обстежених. Розраховані величини V02_max відповідали звуженій статево-віковій нормі у 38,4% , розширеній нормі - у 79,5%, при цьому частка вищих від середніх показників складала 31,5%. Високі показники констатовано у 19,2% обстежених, натомість низькі - лише у 1,4%.

Індекс працездатності Поповича, який враховує не лише безпосередньо тахікардійну реакцію на навантаження, а і її реституцію, в межах звуженої норми (0,51+0,59 од.) констатований у 35,6% протестованих, в межах розширеної норми (0,44+0,66 од.) - у 68,5%, в тому числі у 20,5% величини індексу перевищували середні. Високі показники (понад 0,66 од.) мали місце у 26,0% школярів, натомість низькі (менші від 0,44 од.) - лише у 5,5%.

Підвищені показники степ-тесту поєднуються із подовженою тривалістю затримки дихання в тесті Штанге. Так, у 42,5% школярів констатовано перевищення нормативних показників більше, ніж на 20%, ще у 12,3% перевищення склало 8+20%. Разом з тим, у 17,8% осіб тест виявився суттєво зниженим, ще у 9,6% - нижчим від середнього. Розширена норма констатована у 39,7%.

Рівень гемоглобіну в межах 93+107% статево-вікової норми знайдено у 65,3% школярів, у решти 34,7% він виявився в межах 82+92% від належних величин. Поєднання нормальної чи помірно зниженої кисневої ємності крові із підвищеною чи нормальною здатністю до затримки дихання та результатами степ-тесту є підставою для припущення про підвищений коефіцієнт утилізації кисню і/або зниження потреби в ньому як в стані спокою, так і при навантаженні.

На користь цього припущення свідчать результати дослідження стану вегетативно- гормональних регуляторних механізмів. Так, симпатичний тонус виявлено зниженим у 46,5% школярів, в межах норми - у 41,9%, і лише у 11,6% - підвищеним. Це супроводжувалося підвищенням тонусу вагуса у 51,2% осіб, знаходженням його в межах норми - у 41,9% при частості знижених показників лише 6,9%. Добова екскреція з сечею метаболітів глюкокортикоїдів у 47,9% обстежених виявилася меншою ніж 80% від належних для даного віку і статі величин, в межах статево-вікової норми (80+120%) - у 49,3%, підвищеною - лише у 2,8%.

Додатковим відображенням схильності до гіпоглюкокортицизму є висока частка низьких показників вмісту в плазмі креатиніну (64,3%) і активності аланінової трансамінази (57,1%), а також вищих від середніх показників загального білірубіну (74,1%), котрі є маркерами катаболічної дії глюкокортикоїдів в скелетній мускулатурі, анаболічної і індукуючої кон'югацію білірубіну - в гепатоцитах. Для екскреції метаболітів андрогенів характерна протилежна тенденція розподілу: частка знижених величин складає лише 1,4%, тоді як підвищених - 26,8% при 49,3% нормальних.

0тже, для обстеженого контингенту характерна активізація трофотропних регуляторних систем (маркери: тонус вагуса, екскреція 17-КС) в поєднанні із пригніченням ерготропних (маркери: симпатотонус, екскреція 17-0КС).

Вміст холестерину в складі ЛП ВЩ перевищував середню статево-вікову норму більше, ніж на 20% у 57,1% обстежених, знижені показники (<80%) виявлені лише у 10,7%. Коефіцієнт атерогенності Клімова виявився у 50% зниженим, у 39,3% - в межах статево-вікової норми, і лише у 10,7% - підвищеним. З огляду на схильність контингенту в цілому до гіперсекреції андрогенів можна припустити, що за даних обставин має місце ще вираженіша гіперсекреція естрогенів.

Відомо, що параметри орального глюкозотолерантного тесту (0ГТТ) є інтегральним відображенням балансу гіперглікемізувальних (глюкокортикоїди, катехоламіни, тиреоїдні гормони, глюкагон тощо) і гіпоглікемізувальних (ваго-інсулярна система) чинників. Тому результати 0ГТТ теж можуть бути маркерами балансу ерго- і трофотропних систем. Показники глікемії, більше ніж на 20% нижчі від середніх, виявлені у 40,0% обстежених натще, у 32,0% - через 1 год після вживання глюкози і у 76,0% - через 2 год від початку тесту. При цьому частки високих показників склала відповідно 0%, 4% і 0%, вищих від середніх - 4%, 8% і 0%. Це підтверджує висунуте положення про ослаблення ерготропних і посилення трофотропних систем регуляції у осіб обстеженого контингенту.