3.1.1. Пацієнти з гастроентерологічною патологією

Застосувавши вказані інтервали розподілу, ми констатуємо, що серед даних пацієнтів кардинальний параметр центральної гемодинаміки - хвилинний об'єм крові (Х0К) - в межах 93+107% від належного має місце лише у 16,7% обстежених. З аналогічною частістю зустрічаються особи із показниками, вищими від належних (108+120%), а доля обстежених із Х0К, нижчим від належного (80+92%), складає 14,3%. 0тже, в зоні розширеної норми знаходяться показники 47,6% осіб. У 19,0% хворих виявлено зниження Х0К (<80% від належного), натомість у 33,3% - підвищення (>120%).

Середньодинамічний артеріальний тиск в межах звуженої статево-вікової норми (СВН) виявлено у 52,4% осіб, вищі від середніх показники мають місце у 28,6%, нижчі - у 16,7%, тобто в межі розширеної СВН вкладаються показники 97,6% обстежених осіб, і лише у 2,4% констатована гіпотензія. При цьому розподіл діастолічного тиску в значній мірі відповідає розподілу середньодинамічного: звужена СВН - у 61,9%, розширена - у 97,6%, в тому числі показники, вищі від середніх - у 16,7%, нижчі - у 19,0%. При цьому гістограма систолічного тиску має двогорбий вигляд: максимальна частка констатована для діапазону величин, як вищих від середніх (42,9%), так і нижчих від середніх (26,2%), тоді як звужена норма виявлена лише у 21,4% осіб. Високі і низькі величини систолічного тиску мали місце у 4,8% обстежених. Стосовно загального периферійного опору судин, розрахованого на основі даних про середньодинамічний тиск і Х0К, найвищі частості виявлені для низьких (28,6%) і високих (23,8%) величин, тоді як звужена норма констатована лише у 23,8% обстежених, розширена норма - у 47,6%. Із врахуванням величин, нижчих (19,0%) та вищих (4,8%) від середніх, можна зробити висновок, що обстежений контингент характеризується в цілому екстремальними значеннями загального периферійного опору судин, найчастіше (47,6%) - зниженими, рідше (28,6%) - підвищеними.

Час вигнання крові під час систоли в межах 93+107% від належних величин виявлено у 38,1% осіб. З аналогічною часткою констатовано його подовження до 108+120% від оптимального, ще у 16,7% обстежених час вигнання знайдено значно подовженим. Натомість помірно і значно коротший час вигнання зустрічався лише у 4,8% і 2,4% осіб відповідно.

Фракція вигнання відповідала звуженій нормі у 54,8% обстежених. Ще у 19,0% осіб вона констатована вищою від середньої, а у 11,9% - нижчою від середньої, так що у 85,7% обстежених величини цього параметру інтракардіальної гемодинаміки вкладаються у межі розширеної норми. Знижені величини виявлені у 11,9% хворих, натомість підвищені - лише у 2,4%.

Індекс контрактильної активності міокарда Ружило-Поповича, розрахований на основі даних про середньодинамічний тиск, фракцію вигнання та час вигнання, відповідає належним величинам лише у 23,8% осіб. У 33,3% він знайдений зниженим до 80+92% від належного, ще у 23,8% міра ослаблення перевищила 20%; тільки у 19,0% осіб індекс контрактильності перевищував оптимальні величини на 8+20%. 0тже, для контингенту в цілому характерна знижена контрактильна активність міокарда.

Стосовно характеристики спектру типів циркуляції в даній вибірці однозначний висновок зробити важко. За даними Храмова Ю.А. і Вебера В.Р. (1985) серед здорових людей частка еукінетичного типу коливається в межах 79,6+46,9%, гіпокінетичного - 6,3+28,1%, гіперкінетичного - 14,3+29,4%. Все ж реальнішим, з точки зору закону нормального розподілу, нам видаються цифри 79,6%; 6,3%; 14,3%. Прийнявши їх, можна заключити, що обстежений нами контингент хворих характеризується суттєвим перевищенням популяційної частоти гіпокінетичного типу циркуляції (до 31,0%) за рахунок зниження еукінетичного (до 57,1%) при приблизно нормальній частці (11,9%) гіперкінетичного типу.

Переходимо до характеристики механізмів регуляції гемодинаміки. Амплітуда моди як корелят адренергічних нервових впливів (симпатотонусу) виявлена в діапазоні ейтонії (15+25) у 35,7%. Знижений симпатичний тонус констатовано у 38,1%, а підвищений - у 26,2% хворих. Корелят холінергічних впливів - варіаційний розмах - в діапазоні ейтонії (0,14+0,08 с) виявлено теж у 35,7% осіб, підвищений тонус вагуса - у 42,9%, знижений - у 21,4% хворих. Величина моди, яка характеризує стан гуморального каналу регуляції, в межах 0,8-1,0 с виявлена у 59,5% осіб, вищі показники констатовані у 19,0%, нижчі - у 21,5%. Індекс напруження Баєвського, як інтегральний вираз стану вегетативного гомеостазу, в діапазоні ейтонії (60-190 од.) констатований у 35,7% обстежених, ваготонія діагностована у 38,1%, симпатотонія - у 26,2%. 0тже, для обстеженого контингенту характерне підвищення частки як ваготонії (в більшій мірі), так і симпатотонії (в меншій мірі), за рахунок зниження частки ейтонії.

Важливий блок регуляторних факторів гемодинаміки складає катіонний транспорт, який може бути охарактеризований інтра- і екстрацелюлярною концентрацією катіонів та активністю залежних від них катіонних помп - АТФаз.

0бстежений контингент в цілому характеризується підвищеним вмістом інтрацелюлярного натрію, маркером чого є вміст Na+ в еритроцитах. Так, у 78,6% хворих концентрація Na/ перевищувала середню норму (17,9 мМ/л) на 20%, ще у 16,7% - на 8-20%. І лише у 4,8% осіб рівень інтрацелюлярного Na+ знаходився в межах 80-107% СН. Активність №,К-АТФази мембран еритроцитів констатована вищою на 20% і більше від СН (0,76 мМ/мл*год) у 64,3% осіб, на 8-20% - ще у 11,9%, натомість знижена активність (<80% СН) виявлена у 11,9%, нижча від середньої - у 9,5%. 0тримані результати узгоджуються з фактом активації №,К-АТФази із інтрацелюлярного боку клітинної мембрани іонами Na+. Схильність до гіпернатрійгістії поєднується із схильністю до гіпокалійгістії, про що свідчить рівень К_е+, нижчий від 80% СН (87 мМ/л), у 54,8% осіб, в межах 80-92% СН - у 14,3%. Разом з тим, у 11,9% обстежених констатована гіперкалійгістія, ще у 9,5% - схильність до неї. Вміст іонів Na+ в плазмі проявляв схильність до гіпонатрійемії, про що свідчить частість випадків низької концентрації 11,9%, нижчої від середньої - 35,7%, за відсутності випадків високої концентрації і 14,3% випадках - вищої від середньої. Найчастіше, все ж, констатована звужена норма - у 57,1% обстежених. Звужена норма калійемії (4,01-4,65 мМ/л) виявлена у 42,9% осіб, розширена (3,50-5,22 мМ/л) у 71,4%. Незначна тенденція до гіперкальційемії, про що свідчить високий рівень Са²+ у 16,7% та вищий від середнього - у 19,0% осіб, супроводжуються високою часткою (60,5%) низької активності Са-АТФази, ще у 15,8% осіб вона виявлена нижчою від середньої (1,59 мМ/мл*год). Активність Мg-АТФази найчастіше (у 54,8% осіб) виявилася високою і вищою від середньої. Це поєднувалося із аналогічною частістю (52,4%) величин магнійемії, нижчих від середніх і низьких. Активність креатинфосфокінази у 54,8% осіб констатована низькою, ще у 19,0% - нижчою від середньої (40 М0/л).

Вміст неорганічного фосфору в плазмі виявлено переважно низьким (у 40,5%) і нижчим від середнього (у 19,0%), разом з тим у 23,8% осіб констатовано гіперфосфатемію. Рівень хлоридемії в межах звуженої норми виявлений у 59,5%, в межах розширеної норми - у 92,9% осіб.

0тже, обстежений контингент характеризується в цілому підвищеною активністю мембранної №,К-АТФази і Mg-АТФази в поєднанні із зниженою активністю креатинфосфокінази і Са- АТФази, що супроводжується гіпернатрійгістією в поєднанні із гіпокалійгістією. Рівень в плазмі іонів Cl^- i К+, як правило, знаходиться в межах розширеної норми, рівень іонів Na+ i Mg²+ та фосфатів проявляє тенденцію до зниження, рівень Са²+ - до підвищення.

Наступний блок параметрів стосується ліпідного обміну. Виявлено, що рівень загального холестерину в межах звуженої статево-вікової норми має місце лише у 21,4% обстежених, в межах розширеної норми - у 66,7%. При цьому частіші випадки величин, нижчих від середніх (31,0%), ніж вищих (14,3%). Ще у 31,0% осіб констатовано низькі показники холестеринемії, натомість високі - лише у 2,4%. На цьому тлі чітко проявляється гіпоальфаліпопротеїдемія як характерна риса обстеженого контингенту. Так, низький вміст холестерину в складі а-ЛП констатовано у 54,8% хворих, нижчий від середнього - ще у 16,7%, натомість вищий від середнього - лише у 9,6%, високий - у 2,4%. Висока частка низьких показників антиатерогенних ліпопротеїдів супроводжується високою часткою високих показників найбільш атерогенних пре-Р-ЛП (50,0%), ще у 7,1% хворих зереєстровано показники вищі від середніх, низькі показники - лише у 7,1%, нижчі від середніх - у 19,0% осіб. Аналогічний розподіл констатовано і для тригліцеридів. Разом з тим, вміст холестерину в складі Р-ЛП у 59,5% осіб знаходився в межах розширеної норми, а у решти 40,5% - був низьким. Розрахований на основі цих показників коефіцієнт атерогенності Клімова констатовано високим у 61,9% хворих, натомість в межах розширеної норми - у 31,0%, низьким - лише у 7,1%. 0тже, обстежений контингент характеризується в цілому проатерогенними порушеннями ліпідного обміну.

Маса тіла як інтегральне відображення метаболізму перевищувала належну на 20% і більше у 26,2% хворих, з такою ж частістю зустрічались випадки надлишку маси на 8+20%. Нормальна маса тіла констатована у 35,7% осіб, нижча від належної на 8+20% - у 7,1%, на 20% і більше - лише у 4,8%. 0тже, обстежений контингент в цілому схильний до ожиріння.

Як же позначився стан гемодинаміки і метаболізму на фізичній працездатності обстеженого контингенту? Максимальне вбирання кисню на одиницю маси тіла (мл/хв*кг), розраховане за даними велоергометрії, попадає в діапазон 93-107% від величин, належних для даного віку і статі, лише у 16,7% обстежених. Ще у 23,8% показник V02max знаходився в нижній зоні розширеної норми (80-92%), тоді як у основної маси (57,1%) констатовано суттєве зниження фізичної працездатності. У верхній зоні розширеної норми (108+120%) виявилися показники лише 2,4% осіб.

Фізичний стан за 5-бальною шкалою Astrand констатовано задовільним (3 бали) у 40,5%, незадовільним (2 бали) - у 31,0%, вкрай незадовільним (1 бал) - у 2,4% осіб. Разом з тим, 19,0% обстежених отримали добру (4 бали), а 7,1% - відмінну (5 балів) оцінку фізичного стану.

При застосуванні для оцінки фізичної працездатності індексу тахікардійно-гіпертензивної реакції на велоергометричне навантаження показники в межах звуженої норми виявлено у 16,7%, нижчі від середніх - у 33,3%, низькі - теж у 33,3%, вищі від середніх - лише у 11,9%, високі - у 4,8% осіб.

0тже попри незначні розбіжності при застосування різних методів оцінки, обстежений контингент в цілому характеризується низькою і нижчою від середньої фізичною працездатністю.