3.1. Метод гістограмного аналізу

Найпоширенішим методом характеристики обстеженого контингенту як статистичної сукупності є побудова гістограм. При цьому підході принциповим є вибір інтервалів розподілу параметрів. Найбільш прийнятним, на наш погляд, є методи емпіричних формул, сигмальних таблиць і центилів (Майданник В.Г., 1994). Середніми вважаються параметри, які відхиляються від величини середньої норми в межах ±7%, ±о чи не виходять за середню центильну межу (25+75). Відхилення в межах ±8+20%, ±1+2а, розташування в межах 75+90 чи 25+10 центилів характеризує параметри як вищі чи нижчі від середніх. Відхилення понад 20%, 2а чи знаходження в інтервалі 90+97 чи 10+3 центилів відображує високі чи низькі значення параметрів. Відомо, що за нормального розподілу в діапазоні Х±а, тобто в зоні звуженої норми, знаходяться біля 68% випадків, а в діапазоні Х±2а (розширеної норми) - 95% випадків. Частка показників, вищих і нижчих від середніх, складає 13-14%.