ПРОТОКОЛ № 2

24 жовтня 2000 р.

Присутні: Афонін Е. А., Арсеєнко А. Г., Кизима В. В., Кокошинський О. А., Макаренко О. С., Малишко М. І., Мартинов А. Ю., Саламатов В. О., Тишко С. В., Чечнєв Б. О., а також співробітники Інституту соціальної та політичної психології АПН України.

Порядок денний:

Доповідь "Нові підходи до моделювання деяких процесів у глобалістиці".

Доповідач — Макаренко О. С.

Слухали:

Макаренко О. С. Тема моєї сьогоднішньої доповіді: "Нові підходи до моделю­вання деяких процесів у глобалістиці". Розглянемо такі її складові:

1. Питання, що стоять перед глобалістикою.

2.  Моделювання: рівень досягнень.

3.  Нові завдання.

4.  Результати реалізації.

5.  Перспективи.

1.  Питання, що стоять перед глобалістикою. Глобалістика досліджує макро- системи. Основними проблемами аналізу є визначення передумов для так званого сталого розвитку, аналіз тенденцій регіоналізації, тлумачення поняття "цивілізація" (в марксистському розумінні — суспільно-політична формація), прогнозування майбут­нього індустрії, освіти та інформаційного суспільства, що проходить етап становлення.

Розуміння означеного комплексу проблем є цілком різне: уявлення про одні проблеми вже достатньо сформоване і адекватне, інші проблеми ще не вирішені і очікують свого часу. Одна з невирішених проблем — забезпечення сталого суспіль­ного розвитку.

Зрозуміло, що в сучасну історичну добу загальною тенденцією розвитку стає гло­балізація. Доцільно проаналізувати, чим вона відрізняється від попередніх суспільних домінант, адже "ходять чутки", що сьогодні регіоналізація працює проти глобалізації.

Досі однозначно не вирішено питання, чим є цивілізація, чим одні цивілізації відрізняються від інших. Нам видається, що нині існуючі в даному аспекті фор­мальні ознаки є вужчими за саму проблему.

Принаймні зрозуміло одне: інформаційне суспільство начебто "продукує" гло­балізацію, зокрема через систему освіти.

2.  Моделювання: рівень досягнень. Витоки дослідження проблем глобалістики пов'язані з іменами Форестера, Д. Медоуза та інших. На той час створювалися ком­плекси моделей, які надавали певну феноменологічну основу для прогностики. Щоправда, ці прогнози поширювалися на нетривалу перспективу. З розвитком нау­кових уявлень виникала потреба у значно складніших моделях. Водночас вибудову­вання таких моделей потребувало забезпечення багатьох параметрів.

Автор запропонував зовсім новий клас моделей для розгляду питань глобаліс- тики. Для кращого розуміння структури моделей мова йтиме про найпростіший ва­ріант моделі, що створювалася для прогнозування геополітичних проблем.

Складність великої соціальної системи обумовлює проблемність вибору зовнішніх та внутрішніх параметрів для побудови математичної моделі. Певні еле­менти можуть описуватися за різними шкалами, тому важливо задати число, що описує такі елементи.

В основу найпростішого варіанта розробленої моделі покладено інтегральні показники Кляйна, які характеризують таке абстрактне поняття, як "міць держави", що інтегрує, відповідно, площу території, економічні, військові показники, а також показники довіри населення до влади.

Спершу описана модель створювалася для біполярного світу часів "холодної війни". Згодом її було удосконалено відповідно до змін природи і стану елементів системи. Модель може бути налаштована на певні часові рамки (дискретний час) або на нескінченний час.

Наступним важливим елементом моделі є зв'язки між елементами системи, відповідно до яких створюється матриця зв'язків між державами. Зв'язки вважа­ються константними у випадках, коли зміни системи не встигають впливати на трансформацію її зв'язків. Таким чином, задаються параметри, що враховують стан кожного елемента та зв'язки між його складовими.

У нашій моделі цивілізація трактується як сталий об'єкт системи в цілому, а формація — як сталий стан. Серйозною є проблема фрагментації інформації, адже великі системи мають свої підсистеми тощо.

Існує пласт моделей, створених на основі принципів асоціативної пам'яті, які за властивостями підходять до моделювання вищезазначених систем. Реалізація та­ких моделей здійснюється через аналогію з нейронними мережами. Один з прин­ципів побудови заснований на "навчанні" такої нейроноподібної системи. Спе­ціальна процедура формує зв'язки між елементами. Не буду наводити тут матема­тичні формули (див. посилання), скажу лише, що вираховується середній коефіцієнт дії певного елемента та його вплив на інші. Якщо впливу немає, то та­кий елемент не враховується. Навчання моделі здійснюється через дискретні про­міжки часу попередніх історичних моментів, а потім розпочинається процедура прогнозування майбутніх відносин. Таким чином модель діяльності мозку перено­ситься на велику соціальну систему.

3.   Нові завдання. Тепер про завдання, які спроможна вирішувати наша мо­дель. Головна з них — геополітичний прогноз. Для характеристики стану могут­ності держав було розглянуто періоди першої та другої світових війн, а також ситу­ація перед розпадом СРСР та Східного блоку. На основі цих початкових образів мо­дель навчалася зв'язкам і відтепер можна було ставити різні запитання, наприклад про те, до якого блоку в перспективі приєднається та чи інша держава.

Створене пізніше нове покоління моделей дає можливість враховувати динам­іку зміни ситуації, програвати ймовірні варіанти розвитку подій. Однак навіть най­простіші моделі спроможні давати цілком коректні (наближені до реальності) ре­зультати, скажімо, щодо тяжіння Білорусі до Росії, а Австрії — до НАТО, місця Ук­раїни в системі міжнародних відносин тощо.

Зміна зв'язків між державами трансформує стратегію вирішення певних зав­дань. На більш високому рівні математичного аналізу формуються ієрархічні мо­делі відповідних систем.

4.   Результати реалізації. Модель може діяти в галузі соціальної психології для визначення внутрішньосистемних (каузальних) зв'язків. Вона придатна також для класичного економічного аналізу. Модель використовувалася і для прогнозу­вання результатів виборів.

5.  Перспективи. Повернемося до проблем глобалістики. Сталий розвиток має два напрями: економічний, метою є якого є максималізація прибутку, та екологіч­ний, який заощаджує природні ресурси для наступних поколінь.

Модель дозволяє також розрізняти еволюційний та революційний шляхи роз­витку. Згідно з моделлю перехід системи через певний бар'єр є еволюцією, а пе­рехід зі знищенням існуючого бар'єра, внаслідок чого виникають нові зв'язки, — революцією. При цьому страждає та частина населення, яка є носієм цих зв'язків. Якщо система революціонізує, вона врешті-решт приходить до сталого стану, де може відбуватися подальший еволюційний розвиток.

Зауважимо, що найскладнішою справою є інтерпретація станів елементів, які закладаються у модель, та зрозуміле їх представлення. Оптимальними засобами для представлення результатів та їх інтерпретації є так звані геоінформаційні комп'ю­терні системи, що виробляють карти, схеми, графіки, які наглядно демонструють геополітичний розклад.

Запитання і обговорення:

Афонін Е. А. Як я зрозумів, ваша модель здатна навчатися. Домінуюча протя­гом двох століть, починаючи з часів Великої французької революції, тенденція — інтернаціоналізація — вже вичерпала себе, перетворюючись у нову форму — гло­балізацію. Як модель враховує нинішні зміни на глобальному рівні?

Макаренко О. С. Існують варіанти моделі, структура яких змінюється в ході трансформації.

Афонін Е. А. А як модель враховує вплив на соціальну систему природних чинників, що віддзеркалюють дію великих космічних циклів? Як система може вра­хувати ті реалії, що не сприймаються безпосередньо органами відчуття і виступа­ють для свідомості як речі суто абстрактні? Як враховується перехідна доба розвит­ку людства, що має нелінійний характер?

Макаренко О. С. Цей стан характеризує перехід від одного атрактора (сталого стану) до іншого. Можна від одного стану відійти, потім до нього повернутися. Але він при цьому змінюється. Можливим є перехід через певний бар'єр між станами — біфуркація розвитку. Свої цикли має і модель, хід яких може залежати і від при­родних, в тому числі космічних чинників, причому ці впливи можуть враховуватися в моделі неявно та автоматично в процесі навчання.

Афонін Е. А. Розглянемо, наприклад, революцію 1917 року. Вона спочатку мала досить чіткі основні параметри, які відповідно усвідомлювалися і декларува­лися. Але згодом виникли процеси інверсії, які припали на період нової економіч­ної політики і які багато хто з лідерів революції відмовлявся розуміти. Через дея­кий час суспільство знову повернулося до "генеральної лінії" розвитку. У цьому факті історії ми маємо хрестоматійний приклад нелінійного процесу. Аналогічний (нелінійний) характер має, на наш погляд, нинішня трансформація. Протягом остан­нього десятиліття були періоди, коли тенденції змінювалися, як засвідчує наш моні­торинг, навіть протягом одного календарного року. Як за допомогою Вашої моделі дослідити, що саме відбувається у перехідну добу суспільного розвитку?

Кизима В. В. Ви вимагаєте більшого, ніж може дати модель.

Афонін Е. А. Питання в тому, чи дає ця модель нетривіальне знання?

Макаренко О. С. Якщо будувати більш складну систему, то наша модель цілком спроможна дати відповіді на поставлені запитання. Крім того, з досвіду ро­боти з моделлю складається враження, що вона включає в себе і нові нетривіальні знання, які не осмислювалися при побудові.

Кизима В. В. Сумнівно, що можна побудувати модель "на всі випадки життя".

Арсеєнко А. Г. Завдання моделювання — передбачення перспектив. Як враху­вати суб'єктивний фактор? Наприклад, 1991 року багато хто з науковців говорив, що Україна за всіма показниками нагадує Францію. Сьогодні ж ми бачимо, що це далеко не так.

Кизима В. В. Але ми були частиною іншої держави.

Арсеєнко А. Г. Тут знову-таки діяв суб'єктивний фактор. Прийшов М. Горба­чов і швидко зруйнував цю систему . Нещодавно він визнав, що поставив собі за мету знищення комунізму і все життя до неї йшов. Яким же чином врахувати у мо­делі колосальне значення суб'єктивного фактора?

Макаренко О. С. Модель вже сьогодні враховує, на мій погляд, певні владні можливості особистості, потенціал її впливу на рішення тощо. А зовсім недавно я побудував моделі, що враховують ментальність та внутрішній світогляд індивіду­ума явним чином. Це, наприклад, дозволяє розглядати з наукової точки зору мож­ливі сценарії історичного розвитку.

Арсеєнко А. Г. Під час Бородінської битви Наполеон був хворим на нежить; Р. Рейган одного разу пожартував, що віддав наказ про ядерний напад на СРСР. Як прогнозувати подібні дії людини, яка тримає палець на ядерній кнопці? Як не поми­лятися, як іноді трапляється, при проведенні контент-аналізу виступів державних діячів, адже фактично ми аналізуємо думки тих, хто пише промови політикам.

Макаренко О. С. Прогностична модель завжди вибудовується для певної си­туації, зміна якої вимагає розробки нової моделі. Недоцільно занадто ускладнювати модель. Моделювання — наполовину наука, а наполовину — мистецтво. Моделю­вання поведінки та вчинків лідерів (особливо логічно невмотивованих) — дуже складна проблема. Але запропоновані моделі навіть у найпростішому варіанті доз­воляють розглядати наслідки таких вчинків (або різні варіанти розвитку подій).

Афонін Е. А. Було б чудово розмістити на web-сайті модель Олександра Сер­гійовича. Чи може програма виділяти нові суб'єкти, що виникають під час криз?

Макаренко О. С. Це в принципі можливо, адже при наростанні напруження можливі розриви зв'язків. Ми розробили варіант комп'ютерної програми, який можна використовувати через Інтернет. Найближчим часом ми офіційно відкриємо такий сайт.

Кизима В. В. Чи можливо постійно додавати нові параметри до моделі, щоб вона могла, наприклад, спрогнозувати результат виборів?

Макаренко О. С. Так, але реалізація пов'язана з технічними та фінансовими проблемами. Введення, обробка та збереження інформації потребує багато ре­сурсів. Крім того, неможливо позбавити модель великої частки ймовірності. У си­туації хаосу можна визначати найімовірніший сценарій розвитку подій та вирахову­вати відповідні ризики і втрати.

Кизима В. В. Так це можна зробити експертними методами.

Арсеєнко А. Г. Чи опубліковано результат вашої розробки?

Макаренко О. С. Є кілька публікацій в суто наукових виданнях (див. посилання). Можливо, в розширеному варіанті це буде зроблено Атлантичною Радою України.

Афонін Е. А. Цікавою є ідея розміщення адаптованої до завдань проекту "Суспільний розвиток від Різдва Христового" версії моделі на web-сайті. Викорис-
тання такої моделі широким загалом цілком відповідатиме часу і слугуватиме по­тужним засобом рекламування можливостей підходу.

Чечнєв Б. О. Існує інша методика прогнозування. Ви говорите мовою мате­матичної логіки, на зразок "якщо..., то...". Але як бути у такій ситуації: одного разу могутній Ксерокс заплакав перед своїм великим військом від думки, що всієї цієї могутності не буде вже через одне покоління. Я свого часу зацікавився стратегіч­ним прогнозуванням китайських імператорів на основі книги "І цзин". Тут прогноз робиться без знань параметрів. Враховується навіть випадок, який є другим ім'ям Бога. Отже, гадаю, було б доречним зібрати різні прогностичні традиції. Езотерика, наприклад, знімає в умові передмову "якщо". Історія засвідчує високу ефективність використання живого знання.

Афонін Е. А. Езотерика дійсно стає незамінним знанням, особливо під час пе­рехідної доби. Можливо, Володимир Вікторович Кизима зробить доповідь на цю тему одного з наступних засідань?

Кизима В. В. Доречно буде послухати психолога, який за юнгівською тради­цією "знімає" протиріччя Захід — Схід.