ПРОТОКОЛ № 1

19 вересня 2000 р.

Присутні: Афонін Е. А., Арсеенко А. Г., Васютинський В. О., Донченко О. А., Єленський В. Є., Єфіменко В. М., Карп'юк Л. А., Кизима В. В., Климчук Н. В., Ко- кошинський О. А., Криводубський В. М., Макаренко О. С., Малишко М. І., Марти­нов А. Ю., Овчаров А. О., Саламатов В. О., Тишко С. В., Хлобистов Є. В., Фро­лов П. Д., Чечнев Б. О.

Порядок денний:

Інформація про організацію роботи міждисциплінарної науково-дослідниць­кої групи з питань соціальної глобалістики.

Доповідач — Афонін Е. А.

Слухали:

Афонін Е. А. ознайомив присутніх із персональним складом робочої групи проекту. Повідомив, що організатори готові взяти на себе координаційні функції. Звичайно, кожен учасник проекту має власну мотивацію щодо участі в проекті. Основа єднання — глобальний підхід до аналізу соціальних явищ, що їх породжу­ють у ході розвитку і взаємодії різні типи соціальних систем (Людина, Суспільство,

Цивілізація). Отже, йдеться, головним чином, про дослідження, що охоплюють пе­ріод двох тисяч років від Різдва Xристового.

Під час нашого нинішнього спілкування пропоную зосередити увагу на часо­вих орієнтирах спільної діяльності, її пріоритетах та завданнях.

Запитання і обговорення:

Васютинський В. О. Постає питання: яка мета цього проекту?

Афонін Е. А. Якщо спробувати відповісти коротко, то мета проекту полягає у впровадженні принципово нової практики компаративістики. У чому її суть? Чим саме вона відрізнятиметься від досить поширеної на Заході практики, наприклад, крос-культурних досліджень? На перший погляд цю різницю навряд чи можна вия­вити. Пропонуються ті самі методики й процедури, що використовуються нині. Проте об'єкти, що розглядаються, мають піддаватися додатковому аналізу з точки зору їх онтогенезу. Іншими словами, в ході порівняльного аналізу різноманітних соціальних явищ пропонується брати до уваги таку фундаментальну характеристику, як "соціально-психологічний вік" соціальних об'єктів, соціальна поведінка яких аналі­зується. Соціальний вік об'єктів визначається через застосування циклічних підходів і, зокрема, уявлень про структуру "універсального епохального циклу", що роз­робляється так само, як і система соцієтальних показників, котрі разом становлять, на думку розробників, пакет необхідного інструментарію для здійснення релевант­ного аналізу та прогнозу соціальної поведінки Людини, Суспільства і Цивілізації.

Донченко О. А. Напевно, мова йде про розробку інтегральних показників для крос-культурних досліджень. Стратегічною метою проекту може стати побудова своєрідної карти психосоціотипу певних країн, що матиме важливе значення, і не ли­ше в геополітичному контексті.

Афонін Е. А. Можна сказати й так: в рамках проекту планується також розро­бити систему інтегральних (соцієтальних) показників, за допомогою якої можна буде здійснити ефективну класифікацію різних соціальних об'єктів, у тому числі створити, умовно кажучи, психосоціальну карту країн світу, подібно до того, як свого часу це зробив Менделєєв у хімії. Власне, результат таких досліджень може бути покладений в основу численних подальших розробок, що матимуть вже суто прикладне значення, зокрема в галузі соціальної політики (гармонізація бюджетних соціальних витрат, встановлення оптимального віку виходу людей на пенсію, опти- мізація освітніх стратегій тощо), науки, економіки, бізнесу, реклами тощо.

Донченко О. А. Чи можна щось сказати про конкретні популяційні виміри з використанням інтегральних показників?

Афонін Е. А. Британські психологи двічі здійснювали популяційні виміри (1946 і 1962) із використанням бінарних шкал екстраверсія/інтроверсія (Г. Айзенка), але отримали протилежні результати і, не зумівши їх пояснити, припинили по­дальші спроби.

На соціологічній вибірці, що репрезентувала доросле населення України, 1992 року ми здійснили популяційний вимір соцієтальних показників із викорис­танням авторської методики. Зокрема, один з визначених соцієтальних показників дорівнював числовій пропорції 62:38. Цікаво, що кожна вікова когорта населення мала таку саму числову пропорцію. Вдалося також уточнити (за станом на час вимі­ру) вікову структуру населення України: визначити кризові точки онтогенетичного розвитку особистості і, відповідно, — межі вікових когорт, а також кількість со­ціальних циклів, що їх проживає українець протягом повноцінного життя.

Експериментально встановлено, що системна криза в Україні бере свій поча­ток від 1994 р., власне кажучи, саме з того часу соцієтальні показники починають зазнавати певних змін. Ця динаміка, за даними моніторингу, триває і дає нам базо­вий матеріал для вивчення та прогнозування перехідних процесів в Україні.

Кизима В. В. Коли Ви кажете про перспективи проекту і його націленість на вимір соцієтальних характеристик для країн світу, то, гадаю, потрібен дещо інший підхід. Чому не взяти тільки Україну? Глобальні показники у всіх ракурсах вивчає ООН. У Польщі, я знаю, серйозно займаються глобальними проблемами, вже бага­то зроблено. Чи не намагаємося ми знову винайти велосипед? У чому комп­лексність проекту? Як здійснювати пошук стикових моментів між різними спе­ціальностями? Чи доречно займатися емпірикою заради неї самої? З Вашої книги "Суспільний розвиток від Різдва Христового" зрозуміло, що завдання учасників проекту полягатиме у підтвердженні або спростуванні гіпотетичної схеми історич­них циклів. До речі, я не бачу доказовості концепції. Якщо все буде зосереджено на підтверджені цієї концепції, апріорі буде закладено певну ідеологію. Хоча задум цікавий: зібрати в одне коло спеціалістів із різних галузей науки.

Афонін Е. А. До авторської концепції ми йшли від емпірики. Дієвість закладе­ного в ній циклічного підходу підтверджує і праця П. Штомпки "Соціологія со­ціальних змін" (1992), де автор відносить до родоначальників теорії циклічності соціального розвитку М. Данилевського, О. Шпенглера, П. Сорокіна. Наш резуль­тат виглядає дещо новим. Можливо, певною проблемою залишається повнота обгрунтування циклу суспільного розвитку. З другого боку, майбутнє визначатиме глобалізація.

До речі, зараз ми готуємо статтю "Бельгійський прототип для України", в якій доводиться особлива роль України у Східній Європі. Україна є своєрідним створю­вачем поміркованих традицій. Звичайно, ми обираємо масштаб дослідження, який виходить за межі людського життя, тому складно перевірити його істинність. З дру­гого боку, глобальний масштаб дасть вихід на певні технології, які можна буде зап­ропонувати для української стратегії.

Донченко О. А. Так, важливою рисою дослідження є його комплексність.

Афонін Е. А. Сьогодні немає жодного суспільного інституту, який не перебував би у стані трансформації. Можливо, "чотирьохактна" модель циклу надто спрощена.

Кизима В. В. В історії можна знайти підтвердження будь-якій концепції. Справа не в штучно створеній кількості актів циклу. Є й інші моделі. Нашою метою має бути обрання оптимальної.

Васютинський В. О. Ще ніхто не здійснював аналіз соціального розвитку від Різдва Христового. Хто буде узагальнювати результати спеціальних досліджень? Чи є особа, яка в змозі це зробити?

Афонін Е. А. Хочу послатися на І. Валлерстайна. Навряд чи знайдеться одна така особа. Ми не прагнемо створити глобальний результат, у якому звести всі ре- зультати досліджень у якийсь один конструкт. Кожен напрям досліджень, очевидно, потребуватиме свого координатора, точніше, ініціатора — локомотива досліджен­ня, що ініціюється і здійснюється практично тими самими науковцями. Єдиним може бути лише методичний арсенал і, якщо хочете, методологічний фундамент дослідження.

Донченко О. А. Перш за все треба навести категорійний, предметний, понят­ійний порядок у базовій концепції. Нашою метою має стати побудова наукової кон­цепції XXI століття. Циклічний підхід було розроблено давно, зокрема видатними теософами. Ми йдемо до синтезованого знання. Створення карти психотипів є важ­ливим завданням, у цьому, на мою думку, може полягати сенс проекту. До речі, крім ідей повторення (циклічності) доречно ввести запропоновану ще К.-Г. Юнгом кате­горію синхроністичності. Тоді можна буде досліджувати, як ведуть себе певні інститути при переході від циклу до циклу.

Афонін Е. А. Абсолютно погоджуюся з необхідністю дотримання принципу синхроністичності при здійсненні аналізу соціальних явищ. Яскравий приклад — три слов'янські народи, два з яких (Росія та Україна) знаходяться в однотипному перехідному процесі коеволюції, а третій (Білорусь) переживає всім нам добре відому революцію, яка й визначає певний тип лідера та його поведінки, подобає­ться це нам чи ні.

Донченко О. А. Xарактер епохи обов'язково накладає свій відбиток на всі компоненти соціуму. Завдання полягає в тому, аби навчитися управляти саме органі­заційними процесами. Це моя ідея щодо проекту. Як її реалізувати в запропонова­ному складі учасників, я собі не уявляю.

Кизима В. В. Треба акцентувати увагу на перехідних моментах.

Донченко О. А. Так, саме тоді архетипове знаходиться на поверхні соціально­го життя. Треба змінити тип наукової організації проекту, тому що ми зараз не має­мо на нього замовника.

Афонін Е. А. Так, замовника ще треба, образно кажучи "виховувати".

Васютинський В. О. Чи можлива самоокупність проекту?

Афонін Е. А. Питання отримання грошей під проект видається в цілому про­блематичним. На якомусь з етапів ми можемо, наприклад, об'єднати свій проект із проектом, розгорнутим Світовим банком, однак він є суто економічним. Наш про­ект (принаймні поки що) є за своїм змістом більш гуманітарним.

Єменський В. Є. Я досліджую нові релігійні рухи і хотів би побачити своє місце в рамках проекту. Що відбувається з релігією після комунізму? Жодна із со­ціальних теорій релігієзнавства (глобалізації, приватизації, секуляризації) не опи­сує реальність достовірно. Всі теорії піддаються сумніву. Намагаюся визначити, чим я можу бути корисним проекту і чим проект може прислужитися мені. Наприк­лад, у сфері релігії можемо дійти до "осьового часу", а далі піти буде важко. Навіть до часів Реформації мені одному не дійти. У нових релігійних течіях ми не бачимо нічого кардинально нового, чого не було б на початку християнської ери.

Афонін Е. А. Xочу підкреслити, що в проекті можна деталізувати будь-які, не тільки релігійні, аспекти.

Єменський В. Є. Це щось на кшталт: перевіряємо один одного результатами своїх досліджень.

Афонін Е. А. Так, це дасть змогу ефективніше рухатися у прикладному напрямі.

Макаренко О. С. Xочу дати свій коментар нашій дискусії. Глобальний та емпі­ричний рівні дослідження не виключають одне одного.

Щодо масштабу. Ніхто не скасовував пропозиції мислити глобально, а діяти локально. Новим результатом буде повне усвідомлення того, що тепер діється у сфері глобалістики в цілому. Замовників проекту треба виховувати.

Щодо методики. Якщо запропонована модель проекту не буде працювати, її все одно треба верифікувати. Моя власна модель не заперечує циклічного підходу. Створена комп'ютерна модель геополітичного прогнозу, вона дає цікаві результати навіть у простих варіантах. Модель побудована на ідеї самоорганізації, певна циклічність теж присутня.

Васютинський В. О. Я пам'ятаю, ще у 1970-і роки були розроблені прогнос­тичні моделі, проте жодна з них не справдилася.

Афонін Е. А. Виходячи із загальних настроїв, що складаються під час нашого обговорення, і визначаючи можливі форми нашої подальшої роботи, скажу, що протягом певного часу ми могли б проводити засідання групи, на яких презентува­ти теоретичні підходи і практичні результати своїх досліджень.

Климчук Н. В. Що у проекті має пріоритет: дослідження циклічності розвит­ку людства в цілому чи циклічності розвитку України?

Афонін Е. А. Важко сказати, що є пріоритетним.

Климчук Н. В. У праці В. Новодворської "Новий Карфаген має бути зруйно­вано" наголошується на тому, з якого моменту циклу починається розвиток нації. Немає одночасного початку. За аналогією зі спортивним змаганням: бігуни біжать по-різному, а слов'яни взагалі ще не дійшли до стадіону. У кожної із запропонова­них 50 країн є свій цикл розвитку.

Афонін Е. А. Так, Україна й Росія виявляють схожі тенденції, а Білорусь — інші. Щодо учасників проекту, то кожен може досліджувати свій пріоритетний напрям.

Фролов П. Д. Тоді цільний проект може розпастися.

Афонін Е. А. Наш проект нагадуватиме постмодерне суспільство, яке щохви­лини тяжіє до розвалу, але не розвалюється, якщо знаходить у собі сили стимулюва­ти інновацію і комунікаційну динаміку. Отже, на мою думку, доцільно розширюва­ти коло учасників, аби мати змогу порівнювати результати досліджень.

Може, А. Арсеєнко ознайомить нас з деякими школами глобалістики?

Арсеенко А. Г. Є різні школи. Наприклад, досить популярною є школа "Світ- системного аналізу". Її засновника І. Валлерстайна звинувачують у марксистській орієнтації. Можливо, ми зарано відмовилися від марксистського підходу. Соціально- економічний контекст залишається провідним. Сучасний капіталізм не задовольняє нікого, навіть США, як це довели бунти проти глобалізації, починаючи з минуло­річного у Сіетлі.

Нині ключовим є питання про те, що або з'явиться нова концепція соціального розвитку, або капіталізм потягне всіх за собою у могилу. Треба спочатку розібратися з існуючими школами глобалістики, а потім створювати свою, українську. У світі щороку з'являються тисячі публікацій з проблем глобалістики, а ми перебуваємо в інформаційному вакуумі. Спочатку треба розв'язати організаційні моменти, зок­рема долучитися до Інтернету. Годі бути хуторянами. Добре, що є ентузіасти, але якщо робити справу не на аматорському рівні, треба мати фінансування та інформа­ційну базу. Інакше ми знову будемо добросовісно помилятися. Справа, як правило, як починається, так і закінчується.

Афонін Е. А. Я дещо оптимістичніше налаштований щодо інформаційного за­безпечення і готовий тут дещо запропонувати. Ми плануємо до кінця поточного року створити web-сайт, на якому проводити конференції з глобалістики, надавати інформацію з цих питань, публікувати бібліографію, тексти наукових статей, резюме, аби розкривати проблематику для наших колег в Україні. Питання полягає в тому, де знайти фінанси на інформаційну підтримку.

Арсеєнко А. Г. Давайте враховувати реальність: утримання Інтернет-сторінки коштує мінімум 50 доларів США на місяць.

Афонін Е. А. Політикам подібні дослідження не потрібні. Тут я вичерпав свій оптимізм. Багато прагматиків відмовлялися від фінансування через те, що не бачи­ли перспективи.

Макаренко О. С. Якщо проект буде інституціалізований, багато питань можна буде вирішити.

Афонін Е. А. Хочу нагадати, що проект розпочав своє життя з ініціативи Ук­раїнського товариства сприяння соціальним інноваціям. Ця недержавна громадська організація дає юридичне право залучати потрібні для реалізації проекту кошти. Справа за малим — ініціативою кожного з організаторів дослідження готувати відповідні проекти і подавати заявки на гранти. Щодо інформаційного забезпечен­ня західними публікаціями, то тут можна використовувати щойно відкриті для українських дослідників ресурси системи "EBSCO".

Климчук Н. В. Чи презентувався (і як) проект (концепція) "Суспільний розви­ток від Різдва Христового"?

Афонін Е. А. В Україні книгу розіслано до провідних бібліотек Києва і об­ласних універсальних наукових бібліотек. Книгу направлено також до національ­них і парламентських бібліотек 60 країн світу. Надійшли схвальні відгуки, але немає жодної пропозиції щодо співпраці. Очевидно, нині це не оптимальний шлях для просування проекту.

Климчук Н. В. Треба знайти правильну мову презентації. Для досягнення ус­піху необхідно викласти проект коротко і популярно.

Афонін Е. А. Проект з питань глобалістики важко викласти популярно. Проте я вважаю, що проблема полягає не у стилі викладу тексту презентації. Західні фон­ди сприймають такі дослідження теоретичними суперечками. Щодо українських можливостей, то тут можна отримати гроші з партійних фінансів, а можна популяр­но викласти проект і не отримати на нього грошей.

Кизима В. В. Так, є певна недовіра до прогнозів. Як засвідчили вибори, одна­кові сценарії з різними прізвищами продавалися різним партіям.

Афонін Е. А. Проведений нещодавно у Верховній Раді України європейський семінар з проблем незалежних парламентських досліджень засвідчив, що в Україні кожне третє дослідження є кон'юнктурним.

КлимчукН. В. Так, справді відчувається дефіцит об'єктивних даних.

Арсеєнко А. Г. Для просування на ринок трансгенних рослин було підкуплено навіть персонал Всесвітньої організації здоров'я.

Кизима В. В. Виникає завдання створення нової дослідницької групи з глоба- лістики. Зараз не йдеться про конкретні завдання, треба дати можливість вислови­тися всім, не обмежуючись концепцією циклічності. Кожен прийшов сюди не ви­падково. Коли побачимо рівень учасників, тоді стане зрозуміло, куди орієнтувати проект. Спочатку треба сформувати саму дослідницьку групу, а вже на наступному етапі визначати зміст проекту.

Афонін Е. А. Слушне зауваження. Звичайно, організатори не нав'язують влас­ну лінію. Треба визначити періодичність нашої роботи. Можливо, одного-двох засі­дань на місяць достатньо, аби вирішити наші стартові завдання, щоб група не роз­палася, а зміцнилася.

Щодо фінансів. Ми не можемо запропонувати відразу результати, потрібно за­безпечити інформаційний ресурс, а далі піде ланцюгова реакція. За короткий час відпрацюємо протокол сьогоднішнього засідання, у вас він повинен бути для аналізу.

Кизима В. В. Можлива назва проекту: "Випереджальний розвиток для України".

Афонін Е. А. Давайте визначимо час нашої наступної зустрічі.

Карп'юк Л. А. Наша лабораторія психології мас та організацій займається те­орією соціальної еволюції. Це наш хліб. Тому ми раді вас бачити навіть двічі на тиждень.

Афонін Е. А. Можемо проводити засідання до кінця року один раз на місяць.

Вирішили:

Визнати ініціативу Е. А. Афоніна корисною і продовжити роботу групи у фор­маті періодичних зустрічей для організації тематичних наукових доповідей та їх об­говорення.

Голова засідання                                               Е. А. Афонін

Секретар засідання                                            А. Ю. Мартинов