72.Трудові відносини, зайнятість , безробіття

Трудові відносини – взаємовідносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу праці, її умов, оплати та соціального захисту з метою забезпечення ефективності праці та безконфліктного збалансування інтересів роботодавців і найманих працівників. Вони являють собою багатоаспектну систему взаємовідносин перш за все між роботодавцями і найманими працівниками. Трудові відносини мають велике значення для функціонування підприємства, оскільки від них залежить рівень продуктивності праці як окремих працівників, так і трудового колективу в цілому, результативність використання капіталу, конкурентоспроможність господарюючого суб’єкта тощо.

Трудові відносини, залучення і ефективне використання людського ресурсу пов’язані з зайнятістю. У широкому значенні зайнятість – система економічних, соціальних, правових та інших відносин між людьми, які виникають у процесі їх суспільної діяльності, спрямованої на задоволення особистих та суспільних потреб. Соціальна сутність зайнятості відображає необхідність особи в самовираженні й самоствердженні через суспільно корисну працю, а також ступінь задоволення завдяки доходам своїх потреб.

Зайнятість формує задоволена пропозиція людського ресурсу як реалізована економічна активність. Незадоволена пропозиція – це безробіття або резерв людського ресурсу. Безробіття - це соціально-економічне явище, пов’язане з перевищенням пропозиції робочої сили над попитом на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення. Основним чинником безробіття в країнах з розвинутою ринковою економікою є науково-технічний прогрес і впровадження новітніх технологій. У країнах з перехідною економікою такими причинами стали глибока економічна.