57.Людський капітал

Людський капітал - сукупність знань, умінь, навичок, що використовуються для задоволення різноманітних потреб людини і суспільства в цілому. Вперше термін використав Теодор Шульц, а його послідовник - Гері Беккер розвинув цю ідею, обгрунтувавши ефективність вкладень у людський капітал і сформулювавши економічний підхід до людського поведінки. 

Спочатку під людським капіталом розумілася лише сукупність інвестицій у людину, що підвищує його здатність до праці - освіта і професійні навички. Надалі поняття людського капіталу істотно розширилося. Останні розрахунки, зроблені експертами Світового банку, включають в нього споживчі витрати - витрати сімей на харчування, одяг, житла, освіту, охорону здоров'я, культуру, а також витрати держави на ці цілі. 

Людський капітал у широкому сенсі - це інтенсивний продуктивний фактор економічного розвитку, розвитку суспільства та сім'ї, що включає утворену частина трудових ресурсів, знання, інструментарій інтелектуального та управлінського праці, місце існування і трудової діяльності, що забезпечують ефективне і раціональне функціонування ЛК як продуктивного чинника розвитку. 

Людський капітал - це інтелект, здоров'я, знання, якісна і продуктивнапраця та якість життя. 
Людський капітал - головний фактор формування та розвитку інноваційної економіки та економіки знань, як наступного вищого етапу розвитку. 

Однією з умов розвитку і підвищення якості людського капіталу є - високий індекс економічної свободи. 
Використовують класифікацію людського капіталу: 1. Індивідуальний людський капітал.2. Людський капітал фірми. 3. Національний людський капітал. 
У національному багатстві людський капітал у розвинених країнах становить від 70 до 80%.