Розділ 3

У третьому розділі “Формування умов конкурентного середовища бавовняних підприємств” показано, що необхідною інформаційною базою, яка дозволяє найбільш ефективним шляхом провести процес формування умов конкурентного середовища бавовняних підприємств, є стратегічний аналіз. “Привабливість галузі” та “конкурентні переваги” можна назвати комплексними експертними показниками, які у роботі розраховані за допомогою коефіцієнтів вагомості (Д_i). Ці коефіцієнти присвоєні експертами кожному приватному показнику оцінки привабливості (і) галузі та оцінки конкурентних переваг (j) бізнесу. Для оцінки привабливості галузі виконано послідовно два аналізи, як певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємств факторів (загроз та можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємств у внутрішньому середовищі бавовняної галузі. Оцінка сильних та слабких сторін галузі свідчить про перевищення вагомості сильних сторін (3,73) майже у 3 рази над вагомістю слабких сторін (1,22). Простежити співвідношення залежних факторів (внутрішнє середовище) та незалежних факторів (зовнішнє середовище) можна за допомогою матриці привабливості підприємств галузі, яка відображена на рис. 4. Так, поле “СМ” потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємств галузі в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення. Поле “СЗ” передбачає стратегію використання сильних сторін

 

	Можливості галузі	Загрози галузі
Сильні боки галузі	“СМ” 8,33	“СЗ” -2,11
Слабкі боки галузі	“СЛМ” 5,82	СЛЗ” -4,62

Рис. 4. Матриця привабливості підприємств бавовняної галузі

 

підприємства з метою пом’якшення загроз. Поле “СЛМ” потребує розробки стратегій використання можливостей зовнішнього середовища для подолання слабкостей бавовняних підприємств. Кризове поле “СЛЗ” передбачає існуючу потребу розробки стратегій подолання негативних факторів (загроз) та слабкості підприємства.

Сукупна експертна оцінка сильних та слабких сторін конкурентів склала для товаровиробників держав СНД та для товаровиробників дальнього зарубіжжя, відповідно 5,56 балів та 7,62 бали. Таким чином, порівняльна характеристика зазначених оцінок вказує на те, що у діяльності бавовняних підприємств країн СНД та України є багато спільних рис. Цей аналіз дозволяє визначити, що конкурентні сили держав СНД та дальнього зарубіжжя є великою загрозою для подальшого розвитку бавовняних підприємств. Оскільки ця загроза має зовнішній характер і експертні оцінки можуть бути дещо завищені (або навпаки), необхідно у подальшому використанні цих характеристик використати коефіцієнти ймовірності (високої 0,7 та низької 0,3) і скласти сукупну прогнозовану експертну оцінку конкурентних переваг бавовняної галузі (КПБ) по відношенню до окремих конкурентів (див. табл. 3).

За допомогою матриці конкурентних переваг бізнесу, визначається найбільш сприятлива стратегія розвитку підприємств бавовняної галузі, яка характерезується великим інвестиційним приоритетом і використанням більш агресивних (наступальних) підходів.  До порівняльної привабливості бавовняної галузі віднесені низькі потреби у капіталовкладеннях, відсутність сезонних та циклічних коливань попиту, відсутність проблем соціального та екологічного напрямку, наявність важливих стратегічних взаємовідношень з іншими галузями.

Таблиця 3

Матриця комплексної сукупної експертної оцінки конкурентних переваг бізнесу, бал.

Складові оцінки	Умовне позначення показника	Ймовірність впливу зовнішніх факторів:
		висока (a)	низька (b)
1.Сукупна експертна оцінка конкурентних переваг галузі	КП	4,22	4,22
2.Сильні сторони конкурентів (загрози галузі) : держав СНД, країни дальнього зарубіжжя.	СКА   СКВ	-0,7*0,5*4,45= -1,558 -0,7*0,3*6,86 = -1,441	-0,3*0,5*4,45 = -0,668 -0,3*0,3*6,86 = -0,617
2.Сильні сторони конкурентів (загрози галузі) : держав СНД, країни дальнього зарубіжжя.	СКА   СКВ	-0,7*0,5*4,45= -1,558 -0,7*0,3*6,86 = -1,441	-0,3*0,5*4,45 = -0,668 -0,3*0,3*6,86 = -0,617
3.Слабкі сторони конкурентів (загрози галузі) : держав СНД, країни дальнього зарубіжжя.	СЛКА   СЛКВ	0,3*0,5*1,11 = 0,166   0,3*0,3*0,76 = 0,068	0,7*0,5*1,11 = 0,712   0,7*0,3*0,76 = 0,160
4.Оптимістичний прогноз	КПБопт	-	4,22-(0,668+ +0,617)/2+(0,712+ +0,160)/2 = 4,0075
5.Песимістичний прогноз	КПБпес.	4,22-(1,558+1,441)/2+ +(0,166+0,068)/2 = 2,8375	-

 

Сучасне середовище цих підприємств є середовищем взаємозалежних підприємств, тому виникає потреба визначення загроз входу конкурентів та пов’язаної з цим стратегії вертикальної інтеграції. Сьогодні фрагментарна бавовняна галузь володіє фіксованим та діючим капіталами, які значною мірою спеціалізовані для даного бізнесу (даних підприємств). Дивестування цього бізнесу в будь-якій ситуації, де номінальна вартість перевищує ліквідаційну, спричиняє зменшення цінності активів та негативно впливає на розвиток економіки держави в цілому. Якщо ці процеси будуть розповсюджені на всю бавовняну галузь, це зачепить інтереси 247 промислових підприємств, що складає 2,3 відсотки від загальної кількості промислових підприємств. Це дозволяє зробити висновок, що бавовняна галузь України повинна зберігатися, але вона може проходити етап еволюційного розвитку. Це насамперед стосується організаційної форми комбінування. Можливість ефективного використання інвестицій при створенні нових підприємств потребує визначення складових операційної та стратегічної задач ефективного функціонування створених малих підприємств в короткостроковому та довгостроковому періоді. Враховуючи середньотривалий термін виробничого циклу (до одного місяця в залежності від асортименту), вкладеному капіталу необхідно зробити 12-15 обертів, щоб відновити вартість початкового капіталу і увійти до області прибуткового бізнесу. Такий бізнес потребує середньострокової стабільності у операційній діяльності.

Було розглянуто декілька варіантів можливості комбінування та виробництва асортименту малих підприємств. Для кожної з асортиментних груп були підібрані за допомогою метода лінійного програмування декілька варіантів малих підприємств. При цьому, об’єктом дослідження є виробничо-економічний процес створення умов функціонування малого підприємства в межах вибраної ринкової ніши, яка визначає обмеження у спеціалізації майбутнього підприємства. Критерієм оптимальності у зазначеній задачі служить мінімальна вартість початкового капіталу, яка складається з вартості основних та обігових фондів. Перше обмеження у зазначеній моделі стосується кількості промислово-виробничого персоналу підприємства. Для промислових підприємств це обмеження згідно з Законом про мале підприємництво складає не більш 200 чоловік. Друге обмеження стосується використання випускного (ткацького) обладнання. При заданому типі обладнання необхідно визначити термін його використання, швидкісні характеристики, коефіцієнт корисності використовування. Усі наведені характеристики дозволяють визначити мінімально можливу кількість бавовняних тканин, які можливо получити, якщо один ткацький верстат буде заправлено на кожний зазначений в проекті асортимент бавовняних тканин. Третє обмеження дозволяє регулювати змінні витрати амортизаційних відрахувань та витрати заробітної плати з податками у короткостроковому періоді. Визначається їх мінімально можливий рівень з тим, щоб розраховувати граничні витрати, які призводять до зростання обсягу виробництва на 1000 м. кв. бавовняних тканин (з урахуванням двох стадій виробництва). Четверте обмеження стосується мінімально-можливої потреби бавовняної сировини. При зміні обсягу виробництва додаткова потреба у сировині буде аналізуватись і визначатись доцільність та ефективність умов співробітництва з постачальниками. П’яте, шосте, сьоме та восьме обмеження формувалось в залежності від вибору умов спеціалізації майбутнього підприємства. В дисертаційній роботі сформовано та розраховано декілька задач лінійного програмування, які дозволять визначити оптимальну спеціалізацію малих підприємств бавовняної галузі з урахуванням ефективного використання факторів виробництва .

Для досягнення рівня конкурентного середовища на ринку бавовняної продукції обов’язково необхідні великі бавовняні підприємства (комбінати) з часткою ринку до 35 відсотків згідно з українським законодавством й таких підприємств повинно по розрахункам бути 3 – 4, далі є середні підприємства та малі підприємства. Проектні розрахунки показали, що при досягнутому технічному рівні і при наявності 200 чоловік промислово-виробничого персоналу прядильно-ткацьке підприємство може виробляти до 1000 тис. м. кв. бавовняних тканин. Це дорівнює 2-2,5 відсотків від загального обсягу виробництва 2001 року. Тому на ринок може вийти до 20 малих текстильних підприємств. Порівняння трьох проектних варіантів білизняних тканин з бязі дозволило зробити такі висновки: задовольняючи одну потребу споживачів можливо по різному використовувати обмежені сировинні ресурси (третій варіант більш матеріаломісткий на 65 відсотків в порівнянні з першим варіантом та на 54,1 відсоток в порівнянні з другим варіантом); вибираючи більш матеріаломісткий товар (3 варіант), підприємство виробляє менш трудомістку продукцію,що призводить до зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу на 54,8 та 61,1 чоловіка в порівнянні відповідно до 1 та 2 варіантів; зменшення використання дешевої робочої сили підвищує змінні витрати виробництва за амортизаційними нарахуваннями та заробітною платою з податками на 21,8 відсоток в порівнянні з 1 та 2 варіантами; вказана вище причина сприяє також підвищенню витрат початкового капіталу на 10,6 відсотків в порівнянні з 1 та 2 варіантами. Усе це дозволяє зробити висновки, що є доцільним створювати на основі ринку бавовняних тканин малі підприємства, які можуть ефективно функціонувати в ринковому середовищі і більш динамічно пристосовуватися до мінливих його умов Ці показники вказують, що диференціювання є стратегічною вигодою бавовняного підприємства і його необхідно ширше використовувати при гнучкому ціноутворенні та в умовах обмеженості як фінансових так і матеріальних ресурсів.