Розділ 3

Третій розділ “Удосконалення обліку активів в національній системі обліку” присвячений висвітленню шляхів удосконалення бухгалтерського обліку активів та їх відображення в фінансовій звітності, які полягають в: розробці пропозицій удосконалення системи контролю за збереженням майна підприємства шляхом створення  комплексу резервів; формулюванні концепції подальшого реформування системи бухгалтерського обліку в цілому та в частині активів відповідно до вимог МСФЗ на шляху гармонізації.

Сучасні світові інтеграційні процеси впливають на систему бухгалтерського обліку як невід’ємну складову економічних відносин. Однією з умов інтеграції економіки України у взаємодії з міжнародними товарними ринками та ринками капіталу є взаєморозуміння партнерів. При цьому необхідно подолати не тільки звичайні мовні бар’єри, а досягти взаєморозуміння при використанні професійної мови. Більше того, все нагальною стає потреба у створенні в міжнародному масштабі уніфікованого понятійного апарату та дотриманні міжнародних стандартів фінансової звітності, що дозволить забезпечити отримання достовірної та однозначної оцінки фінансового стану підприємства.

Однак на цьому шляху зусиллям міжнародних організацій, які займаються проблемами гармонізації обліку, протистоїть та обставина, що сьогодні у світі не використовуються єдині стандарти з обліку активів і кожна країна керується насамперед власними національними стандартами, що сформувались під дією різних історичних, політичних та економічних факторів.

Виходячи з особливого значення, складності та актуальності вирішення проблеми гармонізації бухгалтерського обліку та звітності в дисертаційній роботі відстоюється позиція, що застосування того чи іншого міжнародного досвіду можливо лише в тому разі, якщо цей досвід відповідає реальній моделі ринкової економіки в конкретній країні. В протилежному випадку нормативна облікова національна база повинна встановлювати норми, що відрізняються від міжнародного визнання, а в окремих випадках виступати протилежними йому. Тобто використання міжнародних стандартів в процесі створення власної національної облікової системи повинно відбуватись у оптимальному поєднанні загального та окремого. Не можливо нав’язувати в тій чи іншій країні міжнародні стандарти фінансової звітності, не враховуючи проблеми, з якими стикається держава в процесі розвитку ринкових відносин та регулювання бухгалтерського обліку і звітності відповідно до ринкових економічних умов.

Сучасний процес реформування системи бухгалтерського обліку в Україні повинен відбуватися у взаємозалежності та поєднанні зусиль:

– держави;

– економічного середовища;

– наукової і практичної громадськості.

На думку дисертанта, в процесі впровадження національних стандартів та наближення їх до міжнародних вимог необхідно було б передбачити етап дослідження та узагальнення концепцій бухгалтерського обліку, зокрема в частині обліку активів, закладених не лише в міжнародних стандартах та існуючій на той час вітчизняній обліковій системі, а й провести порівняння особливостей обліку в декількох країнах з подібними в тій чи іншій мірі політичними, культурними та іншими факторами за наступними аспектами:

– ступінь узгодженості та несуперечності між національними стандартами;

– об’єктивність і адекватність відображення в міжнародних стандартах економічної сутності процесів національного бізнесу;

– шляхи гармонізації обов’язковості застосування національних облікових стандартів, встановлених законодавчо в досліджуваних країнах, з необхідністю використання стандартів, що розроблюються Комітетом з МСФЗ.

В дисертаційній роботі обґрунтовано концепцію для вдосконалення обліку активів, їх відображення в звітності, яка передбачає:

– розвиток оперативного характеру бухгалтерського обліку;

– налагодження тісного взаємозв’язку бухгалтерії з іншими службами підприємства, що забезпечить взаємопроникнення інформації для отримання єдиних показників, підвищить достовірність облікових даних;

– підвищення достовірності та порівнянності облікової інформації в частині отримання зведених фактичних показників щодо активів підприємств органами статистики для прийняття раціональних рішень на рівні держави щодо коригування окремих нормативних актів та визначення національного добробуту.

В частині удосконалення взаємодії облікової системи та податкового законодавства дисертант дотримується погляду щодо створення такої системи, яка б забезпечила використання даних бухгалтерського обліку для обчислення бази оподаткування з чітким визначенням в нормативних документах з оподаткування комплексу коригуючих показників.