Розділ 3

У третьому розділі – “Перспективи аграрних ВНЗ у ринкових умовах” - дана оцінка перспектив фінансування аграрних ВНЗ, рекомендації з їхнього можливого реформування і визначена ефективність підготовки спеціалістів з вищою освітою у сучасних умовах.

Ефективна діяльність державних ВНЗ багато в чому визначається тим, наскільки точно оцінюється розмір витрат на надання тієї або іншої послуги. Використання певних методик розрахунку вартості послуг і робіт дозволяють оцінити фінансові можливості ВНЗ, споживачів його послуг, джерела фінансування.

Розрахунок цін на освітні послуги ВНЗ передбачає, що нижня границя формується на основі точного визначення вартості підготовки студента у відповідності зі спеціальністю, формою навчання, курсу, навчальним планом. Крім того, в ціну мають включатися відрахування на науково-технічний та соціальний розвиток ВНЗ, матеріальне заохочення працівників, створення резервних фондів.

 Верхня границя ціни установлюється виходячи зі стратегії “асортиментного ціноутворення”, у т.ч. “зняття вершків” - для нових і унікальних спеціальностей, “поточних цін” - для популярних спеціальностей з високим ступенем конкуренції, “цінового прориву” - для непопулярних спеціальностей, що однак мають соціальне значення.

На процес формування цін у сфері освітніх послуг впливає їх висока суспільна значимість, що приводить до того, що чисто ринкові механізми господарювання не завжди ефективні, і, отже, ціна, що регулює попит та пропозицію, повинна бути доповнена такими фінансовими важелями, як пільги і дотації виробникам і субсидії споживачам, або визначатися із застосуванням стратегії  “пільгових цін”.

Прогнозна оцінка потреби АПК України у спеціалістах показує, що на найближчу перспективу запрограмоване надвиробництво спеціалістів бухгалтерського, економічного, агрономічного, зоотехнічного, ветеринарного й інженерно-технічного профілю. Незважаючи на це, безадресна підготовка спеціалістів в аграрних ВНЗ продовжується, попит на послуги вищої освіти не зменшується, більш того, кількість поступаючих щорічно росте і майже у всіх ВНЗ очікується їхнє збільшення в порівнянні з попереднім роком від 0,1 до 23,8 %. Зниження даного показника прогнозується лише в чотирьох ВНЗ у межах 7,3 %. Прогнозоване загальне збільшення їх чисельності в аграрних ВНЗ України складає 5,5 %.

При незмінно низькому державному фінансуванні аграрних ВНЗ Законом “Про вищу освіту” введене обмеження на прийом студентів на платній основі. Установлене співвідношення між студентами, що навчаються по державному замовленню і на комерційній основі складає 51 і 49. Таким чином, у ВНЗ скорочується контингент студентів, але значно втрачаються кошти, що заробляють ВНЗ на подальший розвиток своєї матеріально-технічної і навчальної бази.

З огляду на вищесказане, ми схильні погодиться з думкою Міжнародного валютного фонду про те, що для здійснення підготовки необхідної кількості спеціалістів сільського господарства потрібно менш двадцяти аграрних ВНЗ III-IV рівнів акредитації. Пропонуємо обмежитися бюджетними асигнуваннями лише шести-восьми з них і вважаємо за доцільне реформування інших.

Реформування аграрних ВНЗ України можливо здійснити використовуючи одну з двох моделей: роздержавлення без зміни типу власності (комерціалізацію ВНЗ, дроблення на базі кожного конкретного ВНЗ з виділенням з них структурних підрозділів і наданням їм економічної самостійності, оренду, перепрофілювання і т.п.) і роздержавлення зі зміною власника (приватизацію, відчуження майна через продаж на конкурентній основі, акціонування ВНЗ і т.п.). Разом з тим, необхідно ввести тендер на підготовку спеціалістів з вищою освітою, на одержання якого зможуть претендувати лише ВНЗ, що мають високий імідж, незалежно від  форми власності.

У процесі здійснення ВНЗ своєї діяльності виникає ризик, зв'язаний з реалізацією освітніх послуг. Причиною його виникнення може бути зниження обсягів реалізації внаслідок падіння попиту на послугу, збільшення витрат на утримання ВНЗ й оплату комунальних послуг і, отже, підвищення ціни на послугу і т.п. 

 За допомогою методів імітаційного моделювання проведена оцінка економічного ризику кадрового бізнесу як до, так і після можливого реформування аграрного ВНЗ. У моделях, побудованих з урахуванням джерел фінансових надходжень, обсягу реалізації і цін на освітні послуги, введені такі поняття, як умовно-постійні витрати (зв'язані безпосередньо зі утриманням ВНЗ і здійсненням його діяльності) і умовний прибуток (направляється на розширення і зміцнення матеріально-технічної бази).

Оцінка ризику кадрового бізнесу показує, що модель одержання умовного прибутку ВНЗ після реформування є більш ризикованою (табл. 2.). Однак невелика різниця значень більшості розрахованих показників (дисперсії, стандартного відхилення, коефіцієнтів асиметрії і ексцесу) не виключає успіху її реалізації.   

Таблиця 2.

Оцінка ризику кадрового бізнесу аграрного ВНЗ

Оцінка можливого результату	Значення імовірності
	до реформування	після реформування
Песимістична Оптимістична	0,43 0,57	0,52 0,48

 

Ефективність підготовки спеціалістів з вищою освітою у сучасних умовах необхідно розглядати в різних аспектах, у тому числі: ефективність для самого спеціаліста, що одержав освітню послугу; ефективність підготовки кадрів для ВНЗ, що їх готує; для роботодавця, що прийняв на роботу фахівця певного кваліфікаційно-освітнього рівня; ефективність освіти для галузей народного господарства, регіонів або держави.

ефективність одержання вищої освіти для споживачів його послуг виражається окупністю інвестицій у людський капітал спеціаліста. Таким чином, працівник із середньою освітою окупить вкладені в нього 62 тис. грн. почти за 25 років, тоді як спеціаліст з вищою освітою, вартість якого приблизно дорівнює 106 тис. грн. при раціональному використанні свого потенціалу зможе окупитися за 13 років; кандидат наук, використовуючи доступні йому легальні  джерела  доходів, окупить вкладені в нього інвестиції  в розмірі 129,5 тис. грн. приблизно за 11 років.

 Джерелом фінансування для одержання освіти індивідом, крім власних доходів і заощаджень і зовнішніх джерел, може виступати, на жаль, мало практикуєме, через високий ступінь ризику, надання кредиту на навчання, що може здійснюватися на конкурсній основі. Держава повинна сприяти процесу залучення кредитних ресурсів, забезпечуючи зацікавленості кредитних установ у здійснені витрат на освіту, вигоди від яких отримує не тільки певна людина, але й усе суспільство.

Економічна ефективність підготовки спеціалістів для ВНЗ визначається співвідношенням надходжень і витрат на навчання студентів; соціальна - характеризується якістю підготовки спеціалістів, що випускаються ВНЗ, і їхньою затребуваністю на ринку праці.

 Ефективність підготовки кадрів для майбутнього роботодавця виражається мірою впливу на фінансові результати, що здійснює працівник, здатний виконувати роботу певного ступеня складності, напруженості і відповідальності. Рівняння регресії, отримане при дослідження ступеня впливу рівня кваліфікації фахівців на результати діяльності сільськогосподарських підприємств, показує, що збільшення коефіцієнта кваліфікації спеціалістів на 0,01 збільшує прибуток господарств на 2 тис. грн.

Ефективність підготовки кадрів у галузі (регіоні, державі) характеризується двома аспектами: зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній аспект визначається впливом рівня освіти на економічний ріст, зокрема на величину сукупного суспільного продукту, національного доходу, і зміну продуктивності праці Внутрішня ефективність характеризується внеском працівників освіти, раціональним використанням матеріально-грошових ресурсів, ефективним функціонуванням ланок системи освіти і т.п.