3. Основні поняття науки

Для того, щоб вільно розуміти та спілкуватися мовою статистики, необхідно засвоїти ряд основних понять і категорій, які є визначними при тлумаченні подій чи явищ.

Перш за все, розглянемо поняття статистичної закономірності та статистичної сукупності.

Закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок у явищах. Виміряти і виявити статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Закони суспільного розвитку виразно виявляються лише в досить численній сукупності подій. Об’єктивною основою існування статистичних закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес, основних – спільних для всіх подій масового процесу, та індивідуальних для кожного з них окремо, але випадкових для маси. У разі великої кількості подій вплив випадкових причин врівноважується, завдяки чому закон стає видимим.

 Закономірності масового процесу властиві лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент, є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.

Статистичні закономірності відображають характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу. При цьому вони виявляються по-різному.

Виділяють чотири види закономірностей:

 розвитку (динаміки), наприклад падіння народжуваності;

 структурних зрушень, наприклад зменшення чисельності сільського населення;

 розподілу елементів, наприклад розподіл населення за віком, місцем проживання тощо;

 зв’язку між явищами, наприклад залежність прибутку підприємства від собівартості продукції.

Статистична сукупність – множина елементів (одиниць), форму-вання яких відбувається під впливом якихось головних причин і умов. Наприклад, статистичною є сукупність комерційних банків країни. Їх об’єднує характер банківських послуг, хоча капітал, кредитно-інвестиційний портфель, прибуток та інші ознаки в них різні.

Склад елементів і спосіб їх об’єднання визначають структуру сукупності. Поліструктурні сукупності за певними ознаками можуть розглядатися як неоднорідні. Комерційні банки неоднорідні за фінансовим станом. Сукупність, що вивчається, має бути не механічним об’єднанням елементів, а впорядкованою системою, кожний елемент якої являє собою єдність загального та одиничного, необхідного і випадкового.

Специфічна риса статистики – узагальненя даних. Передумовою та початком такого узагальнення має бути вимірювання, тобто приписування явищу числових значень. Елементи сукупності можуть відрізнятися між собою рядом ознак.

Сатистична ознака – характерна риса, властивість, яка може бути відображена або словесно, або цифрами. Ознака, що відображається словесно, називається атрибутивною (стать, професія, галузь), а та ознака, що відображається кількісними характеристиками, називається кількісною (вік, стаж роботи). Кількісні ознаки, в свою чергу, поділяються на перервні (не мають проміжних значень, наприклад кількість дітей в сім’ях), безперервні (мають проміжні значення, наприклад вік, стаж роботи).

Кожний елемент сукупності характеризується низкою ознак, значення яких змінюється від елемента до елемента, або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіюючою, а відмінність, коливання значень ознаки – варіацією. Склад елементів і спосіб їх об’єднання визначають структуру сукупності.

Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображається у відповідних типах шкал. Тип шкали можна визначити допустимими перетвореннями її чисел або допустимими арифметичними діями з цими числами. Згідно з класифікацією шкал за рівнем вимірювання – від “слабкої” до “сильної” – вирізняють три їх типи: номінальну, порядкову, метричну. Чим вищий рівень шкали, тим ширше коло відповідних допустимих перетворень чисел, тим більше арифметичних дій реалізується.

Номінальна шкала – шкала найменувань. Оцифрування ознак цієї шкали здійснюється так, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а не подібним – різні числа. Очевидно, що число відіграє роль символу. Для ідентифікації найменувань шкали використовують натуральні числа 1, 2, 3 або певні числові коди.

Номінальні ознаки, які мають лише два протилежні значення (наприклад задоволений / незадоволений), називають альтернативними. Їх ідентифікують числами “1” або “0” в залежності від наявності чи відсутності властивості.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише відношення подібності елементів, але й відношення послідовності – порядку. Це відношення типу “більше ніж”, “краще ніж”; кожній позначці шкали приписується число – ранг.

Метрична шкала – це звичайна шкала дійсних чисел. За допомогою метричної шкали вимірюються натурально-речові явища, ресурси та результати фінансово-господарської діяльності. За характером варіації ознаки метричної шкали поділяються на дискретні та неперервні. Дискретні мають лише окремі ізольовані значення, неперервні мають будь-які значення в певних межах. Визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна представити дискретною.