1. Джерела та предмет статистики

Статистика (від лат. Status – стан речей) – суспільна наука, що вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ з метою вивчення їх якісних особливостей і закономірностей розвитку. В сучасному розумінні слово “статистика” об’єднує в собі:

статистичні дані, отримані шляхом спостережень;

статистичну практику – діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про статистичні явища і процеси;

статистичну науку.

Якщо говорити про історію статистики, то слід зауважити, що статистика як засіб управління існує ще з давна. Кількісний облік, який вівся для визначення якості суспільно-економічних явищ, проводили ще задовго до початку нашої ери, для прикладу можна згадати переписи населення Китаю (2238 рік до н.е.), про який згадано у книзі Конфуція “Шу-Кінг”. Перший статистичний орган – ценз, для проведення переписів вільних громадян було створено в стародавньому Римі.

Статистика як наука виникла у 19 ст. В цей період відбувалося зрос-тання обсягів офіційної інформації і кількісні характеристики поступово витісняли текстові описання. Тому постала необхідність у вдосконаленні методів обробки, збирання і узагальнення масових даних. Фундатором теорії статистики став А.Кетле. Його праці, передусім “Соціальна фізика”, – це початок пошуку філософських підвалин статистики. А.Кетле вважав, що предметом статистики є людина в суспільстві, а методоло-гічною основою – принцип масовості, пізніше названий законом великих чисел. Саме цей принцип зумовив необхідність обчислення середніх величин як узагальнюючих характеристик сукупності.

Предметом статистики як науки є розміри та кількісні співвідно-шення масових суспільних явищ, закономірності їх формування і розвитку. Слід звернути увагу на те, що статистика вивчає не поодинокі, а масові явища. Вивчення кількісної сторони суспільних явищ нерозривно пов’язано з якісним їх змістом. Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах – показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює окремі властивості, виявляє схожість і розбіжність окремих властивостей досліджуваних об’єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.

Статистика – багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою.

Виокремлюють чотири складові цієї науки.

Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких явищ методи і засоби аналізу.

Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури тощо) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відображають особливості кожної окремої галузі.

Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.