Актуальність теми.

 Перехід економіки України на ринкові засади, роздержавлення та приватизація землі, майна, розвиток конкуренції, входження в світове економічне співтовариство зумовили необхідність удосконалення господарського управління та його складової – обліку.

В опрацювання теоретичних, методологічних і методичних аспектів удосконалення обліку ґрунтовний внесок зробили вітчизняні й зарубіжні вчені:  Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, М.Я. Дем’яненко, В.М. Жук,   Г.Г. Кірейцев,   М.Ф. Кропивко,  В.Г. Лінник,  І.В. Малишев,  В.Б. Моссаковський, П.П. Німчинов, М.Ф. Огійчук, В.Ф. Палій, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, Дж. Фостер, Ч.Т. Хорнгрен, А.Д. Шеремет та інші.

Одним з основних напрямів вирішення багатоаспектної проблеми удосконалення обліку є розвиток його форм. Форми обліку завжди визначали техніку та способи ведення облікової роботи відповідно до потреб суспільного виробництва й обміну. Вони як стандарти організації систем обробки облікової інформації забезпечували виготовлення і спільне використання облікових даних в управлінні.

З розвитком науково-технічного прогресу в обліку почала застосовуватись комп’ютерна техніка – ефективний інструмент підвищення продуктивності праці в роботі з інформацією. Проте наукових публікацій з проблем теорії, методології і практики автоматизації обліку (в тому числі в сільськогосподарських підприємствах), особливо в останні роки, недостатньо.  До  найбільш змістовних можна віднести тільки публікації М.Ф. Кропивка,   М.Ф. Огійчука,   П.А. Щербакова,  В.І. Завгороднього,  А.М. Кузьмінського, Ю.А. Кузьмінського та деяких інших.

Якісного удосконалення в технологіях ведення обліку на практиці також не спостерігається. Відбулося механічне перенесення способів ведення обліку за ручними (паперовими) формами на комп’ютерну основу, що не дає змоги повною мірою використовувати потенційні можливості комп’ютерної техніки. Крім того, в облікових працівників збільшився обсяг специфічної, не притаманної їм роботи, пов’язаної з експлуатацією комп’ютерної техніки. Проблемою є і вибір для практичного використання в обліковій роботі різних (часто несумісних) програмних продуктів, за допомогою яких можна автоматизувати не тільки окремі ділянки або види обліку, а й обробку економічної інформації, елементи автоматизації управління виробництвом і підприємством у цілому. Форми обліку при цьому не конкретизовані і мають узагальнену назву “комп’ютерні”. Отже, виникла потреба в стандартизації й науковому обґрунтуванні, але вже комп’ютерних технологій і форм ведення обліку.

У сукупності вищевикладене зумовило вибір й актуальність дисертаційного дослідження.