Актуальність теми дослідження.

 Світова практика нагромадила систему знань щодо становлення ефективного аграрного виробництва на основі формування збалансованого техніко-технологічного сервісу та регульованих ринкових відносин, що обумовлюється особливостями сільськогосподарської галузі та специфікою формування пропозиції і попиту на сільськогосподарську продукцію.

Нестабільність сільськогосподарського виробництва, пов’язана в значній мірі з передчасною лібералізацією цін на матеріально-технічні ресурси і неефективною ціновою політикою щодо продукції сільського господарства, призвела до різкого падіння платоспроможності сільських товаровиробників. Це викликало зниження темпів оновлення технічних засобів та рівня оснащеності господарств тракторами, комбайнами та іншими засобами механізації. Відповідно, зменшилося у десятки разів виробництво сільськогосподарської техніки, на межі банкрутства знаходяться агротехсервісні підприємства.

Погіршення стану технічного та агрохімічного забезпечення негативно позначається на обсягах, своєчасності та якості виконання багатьох технологічних операцій і робіт, що призводить до зниження урожайності та зменшення валових зборів сільськогосподарських культур.

За таких умов необхідна чітка організаційна перебудова використання наявного технічного та агрохімічного потенціалу, ремонтно-технічної служби та розвитку ринку аграрного техніко-технологічного сервісу, яка б дала змогу компенсувати в певній мірі допущене зниження рівня матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських формувань.

Розвитку теоретичних і практичних аспектів економіки і організації технічного обслуговування, методів визначення ефективності технічних засобів присвячені праці Н.А.Артеменка, В.Г.Більського, М.І.Долішнього, М.І.Кісіля, Ю.О.Конкіна, Г.Г.Косачева, В.О.Питулька, М.Г.Ступеня, М.І.Синюкова та ін.

Теоретичні і практичні аспекти проблеми організації техніко-технологічного сервісу у сільському господарстві в умовах його реформування та адаптації до ринкового господарювання розглядаються в працях В.П.Алферова, Я.К.Білоуська, Є.А.Бузовського, П.І.Гайдуцького, В.А.Горемикіна, А.А.Демка, П.А.Денисенка, Н.О.Дорофеєвої, В.І.Кравчука, Н.В.Краснощокова, Г.А.Лісовського, М.Г.Лобаса, В.Я.Лимарева, М.В.Молодика, П.О.Мосіюка, Г.М.Підлісецького, І.Г.Тивоненка, С.С.Черепанова, А.В.Шпілька та інших вчених і практиків. Відзначаючи вагомість отриманих наукових результатів у сфері теорії та практики організації інженерно-технічної та технологічної служби, слід зауважити, що на даний період залишились недостатньо розкритими питання, пов’язані з сучасними особливостями адаптації її структур до ринкових умов. Не розроблено ефективного механізму функціонування техніко-технологічного сервісу в сільському господарстві.

Актуальність проблеми, недостатнє  її дослідження та висвітлення в економічній літературі, теоретичне і практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.