Ступінь наукової розробленості проблеми.

 Динаміка розвитку соціально-економічних інститутів є однією з фундаментальних проблем суспільної думки. Окремі закономірності процесу інституційних змін досліджувалися в роботах К. Маркса, Г. Спенсера, Т. Парсонса, К. Менгера, Й.Шумпетера, Д. Кондрат’єва, Ф. Хайека. Еволюційний розвиток інститутів виступав центральним об'єктом аналізу в працях представників традиційного институционализму (Т. Веблен, У. Мітчелл, Г. Мінз), неоинституционального напрямку (Д. Норт), еволюційно-інституціонального напрямку (Р. Нельсон, С. Уинтер, Д. Ходжсон). 

            Інституціональні зміни як найважливіший аспект сучасних соціально-економічних трансформацій широко досліджуються у вітчизняній економічній науці. Значний внесок у розробку теорії інституційних змін перехідної економіки внесли Т. Артьомова, С. Архієреєв, В. Базилевич, Г.Ватаманюк, В. Геєць,  В. Голіков, А. Гриценко,  В. Дементьєв, П. Ещенко, Б. Кваснюк, В. Лісовицький, В. Липов, В. Мандибура, І. Малий, О. Прутська, В.Соболєв, В. Тарасевич, А. Чаусовський, О. Яременко. Низка питань, пов'язаних з аналізом проблем інституціонального розвитку перехідної економіки, знайшла відбиття в наукових публікаціях російських авторів - Р.Капелюшникова, Г. Клейнера, А. Нестеренко, Р. Нуреєва, А. Олійника, В.Полтеровича, В. Радаєва, В. Тамбовцева, А. Шаститко, та ін. 

            Разом з тим, незважаючи на широке висвітлення інституційної тематики у вітчизняній і закордонній літературі, вивчення теоретичних і практичних аспектів еволюційного розвитку інституційної системи економіки й, зокрема, адаптаційних механізмів інституційних змін,  перебуває на початковій стадії й потребує додаткової уваги.