Актуальність теми дослідження.

 Інверсійний тип перехідної економіки України обумовив пріоритетне значення інституційних змін у процесі ринкової трансформації й визначив вихідні шляхи реформування інституційної системи. Відправним моментом інституційних змін стало створення формальних інститутів ринкової економіки на основі інституційних запозичень. Це спричинило неузгодженості між створюваними  інститутами й інституціональним середовищем й призвело до виникнення ряду аномальних явищ в інституціональній сфері (деформализація, відторгнення правил і норм та ін.), які спричиняли дисфункції створюваних й вже існуючих інститутів і перешкоджали розвитку ринкової інституційної системи.

            Подоланню цих явищ значною мірою сприяли поступове засвоєння суб'єктами господарювання нових форм інституційної організації, адаптація інститутів, і також, удосконалення заходів державної політики в сфері інституційних перетворень. В сукупності це обумовило значні позитивні зрушення у розбудові інституційної системи ринкової економіки. Протягом останніх років спостерігається відродження й укорінення найважливіших ринкових інститутів і відбувається відновлення головних функцій інституційної системи. Разом з тим, накопичений досвід інституційних змін показав, що інституціональні перетворення, проведені державою, дають позитивні результати тільки після того, як привнесені інститути перетворюються в елементи власного змісту інституційної системи національної економіки. Це доводить необхідність поглибленого вивчення закономірностей і механізмів еволюційного розвитку інституційної системи й, у тому числі, адаптаційного механізму інституційних змін.

            Дослідження механізмів самоорганізації інституційної системи здобуває особливу актуальність в умовах посилення процесів міжнародної інтеграції економіки країни, як одного із пріоритетних напрямків її сучасного розвитку. По-перше, ефективне функціонування як елемента світового соціально-економічного простору залежить від ступеня узгодженості складу елементів інституційної системи з характеристиками зовнішнього інституціонального середовища. По-друге, в умовах інтенсивного зовнішнього впливу підтримання інституційної стабільності і функціональної повноти вимагає багаторазового зміцнення ринкової інституційної системи національної економіки, посилення її інтеграційних якостей.