6. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку

У сучасній західній літературі цивілізаційний фактор розглядається не як історичне явище, а як найважливіша обставина, яка визначає розвиток [28].

Цивілізаційний підхід - концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний кругообіг різних типів суспільства та історичних епох через декілька стадій від зародження до завершення. У такому кругообігу одні дослідники виділяють багато стадій, інші - лише три. Всесвітньовідомий філософ і історик А. Тойнбі виділяв у світовому розвитку 21 цивілізацію, а відтак скоротив їх до 13. Якщо в марксистській теорії основою періодизації людського суспільства є матеріальне виробництво, розвиток продуктивних сил, то в теорії А. Тойнбі основою періодизації людського суспільства були культурно-історичні чинники, тобто наявність самозамкнених дискретних одиниць (цивілізацій). Саме на такі цивілізації розкладається історичний процес. Водночас вони формують її цикли. Розвиток цивілізації А. Тойнбі пояснює світовими релігіями, в межах яких відбувається вільне самовизначення людини. Зокрема, у період знаходження при владі творчої меншості відбувається консервація влади, така меншість втрачає здатність до самовдосконалення і прогресу, що призводить до надлому, а за наявності відповідних умов цивілізація гине. Згідно з цивілі- заційним підходом рушійною силою цивілізації проголошено "творчу меншість ", а визначальною сутністю майбутнього розвитку - духовне оновлення людства.

В основі поділу людської цивілізації на три етапи - аграрний, індустріальний, постіндустріальний - лежить передусім критерій розвитку техніки. Приблизно 40 тисяч останніх років триває активне втручання людини у природу, що зумовлено виснаженням природних ресурсів і переходом від привласнюючого до відтворюючого господарства. Цей перехід отримав назву неолітичної революції, яка була першою у світі технологічною революцією, що знаменувала перехід людства від етапу варварства до етапу цивілізації (згідно з характеристикою видатного ученого-етнографа Л. Моргана). Аграрна цивілізація існувала до кінця XVIII - початку XIX сторіччя, тобто періоду розгортання промислової революції, наслідком якої стала поява індустріального суспільства (термін введений соціологом Р. Ароном). Наступним етапом розвитку економічної системи за критерієм засобів праці є постіндустріальне суспільство. Ця назва введена в науковий обіг соціологом Д. Беллом. Її різновидом є нове індустріальне суспільство Дж. Гелбрейта, інформаційне суспільство Д. Стіглера, К. Ерроу, су- періндустріальне суспільство А. Тоффлера. Початок цьому суспільству поклала науково-технічна революція, яка розгорнулась в середині 50-х років XX сторіччя [6].

Література: 8, 6, 13, 28, 29.